Перший іуда в новій Верховній Раді: хто він?

Чи є зрадництво національною рисою українця?

   Скоро, дуже скоро народні обранці всядуться під омріяним Куполом. Він і справді для них омріяний. Вистражданий! Досягнутий у страшно брудній і надто дороговартісній боротьбі. Тому й ціна йому,  місцю під Куполом, відповідна.
   Те, що партія Регіонів на виборах не досягла поставленої мети - факт доконаний. Тому й закон про референдум "протягнули" в останню мить. Чи зупиняться вони на цьому? Очевидно, що ні? А що ж робитимуть? Тактичних кроків не так уже й багато в арсеналі партії влади. Найголовніший - формування більшості за рахунок "тушок" з табору опозиції.
Хто не встоїть перед пропозиціями ПР? Чий представник стане першим парламентським іудою цього скликання? Питання, на перший погляд, не надто важливе тому, що не нове, але то тільки на перший погляд. Кожна із політсил, що позиціонує себе як опозиційну до правлячого режиму, запевняє виборця в чистоті своїх рядів. Десь глибоко в душі хочеться їм вірити, але ж історія свідчить... І часів Гетьманщини, і нинішня, вірніше - учорашня.
З огляду на списки народних обранців, найбільше боюся за УДАР. Прізвища майбутнього іуди зумисно не називаю, аби з ним, не приведи Господи, чогось не трапилося поза стінами парламенту. Чи під Куполом. Місце, за великим рахунком, значення немає.