Фашизм, свобода та інші кошмари
13.12.2012 в самому центрі Києва активісти
організації Боротьба вивісили банер з наступним текстом: «Обережно фашизм на
свободі»,
http://korrespondent.net/kyiv/1438071-v-centre-kieva-vyvesili-banner-o-
fashizme-vo-svobody. Звичайно ж, маючи на увазі, політичну партію з аналогічною
назвою.
Прочитавши
вищезгадану новину, я задумався, і вирішив трохи розібратися в тому, що є
фашизм, що спільного у Свободи з фашистами, що це за організація Боротьба, яку
ідеологію сповідує. Коротше кажучи, провести невеликий аналіз, і зрозуміти, хто
є хто, звідки і куди іде. Чесно зізнатися, на виборах до ВР, я підтримував цю
саму «фашистську» політичну партію. Мій вибір був усвідомленим, зрілим і
послідовним, і я завжди готовий його відстоювати. Тим не менш, я поважаю вибір
і думку інших, якщо вона, звичайно, ґрунтується на реальних фактах, логіці,
аналізі, без підміни понять, перекручування ну решти брудних прийомів, активно
використовуваних, нашою політичною елітою. Загалом намагаюся бути максимально
об'єктивним і толерантним.
Так
от, Партія «Свобода» є партія націоналістична, а точніше соціал-національна, як
зазначено на офіційному сайті організації. Ну давайте не будемо чіплятися до
слів і називати Свободу націоналістами. Організація Боротьба, це класового
політична марксістсько-Ленінська організація, що об'єднує свідомі революційні елементи
класу найманих працівніків. Тобто Боротьба - це альтернатива, а може і
продовження КПУ.
Маючи
під рукою тільки інтернет я звернувся до, відомої всім Вікіпедії, при чому російському
варіанту, бо саме російський варіант в силу деяких обставин дає більш докладний
опис тих чи інших понять. Так само
використав матеріали офіційних сайтів Свободи і Боротьби.
Слід
зазначити, що перед визначенням поняття націоналізм у Вікіпедії стоїть ремарка: не плутати з нацизмом, що відразу
вирізняє поняття нацизм та націоналізм. У визначенні поняття «націоналізм»
сказано, що це ідеологія і напрямок політики, основоположним принципом якої є
теза про цінність нації, як вищої форми суспільної єдності і її первинності у
державотворчих процесах. Звідси можна зробити висновок, що джерелом влади в
націоналізмі є народ, а точніше нація і саме нація є основою в побудові
політики націоналізму. Фашизм же це ідеологія, а так само форма правління
диктаторського типу, характерними ознаками яких є культ особистості,
мілітаризм, тоталітаризм. Тобто значення або значимість народу підміняється
значимістю держави, що характерно режиму епохи радянського союзу. Цікаво, чи не
правда. Фашизм, як усім відомо, політика агресивна, Фашисти вважали весь світ
своїм життєвим простором, а всі інші нації, крім арійців, на їхню думку повинні
були обслуговувати вищу расу, тобто бути рабами. Свобода ж, як націоналістична
партія виступає виключно за захист. Мови, культури, особистості. Ні в якому
разі не ущемляючи інтереси інших націй
на інших територіях, більше того програма «Свободи» допускає можливість
прийняття громадянства України не українцями тобто людьми іншої раси. Що зовсім
суперечить Фашистській ідеології.
Уважно
прочитавши програму Свободи, я зробив висновок, що метою Свободи є відродження
і розвиток української нації, фашизм же має на увазі не відродження, а
створення нації заново.
Тепер
проаналізуємо основні риси ідеології фашизму. Вікіпедія нам говорить про те що
основними рисами фашизму є.
• ультраправа
політика - антикомунізм
• традиціоналізм,
• радикальний
націоналізм і екстремізм,
• етатизм,
• корпоративізм,
• елементи
популізму,
• мілітаризм,
• вождізм,
Антикомунізм,
поки це єдина спільна риса між ідеологією свободи і фашизмом. Але враховуючи
той факт, що Свобода це права партія, а комунізм, як відомо ідеологія ліва, то
антикомуністична спрямованість Свободи виглядає логічно. Ми просто маємо справу
з протилежними поняттями. Вогонь не може бути мокрим, холод теплим, а темрява
світлою.
Традиціоналізм,
близьке поняття до консерватизму. Традиціоналізм, зрозуміло, пов'язаний з
поняттям традиція. Тобто стійкі традиції, навички і звичаї ставляться вище
всього нового і так сказати модного зараз або в майбутньому. Традиціоналізм -
це ще одна спільна риса «Свободи» і ідеології «фашизму». Примітно те, що традиціоналізм релігійний і властивий старшим поколінням,
які є основним електоратом комуністичної партії. Комуністична ж ідеологія, як
відомо, заперечує релігійність і народні традиції. Ще один парадокс української
дійсності.
Радикальний
націоналізм або екстремізм. Свобода не є екстремістською організацією. Свобода -
це скоріше помірні націоналісти, котрі проповідують більш ліберальну ступінь
націоналізму. Мені здається, що ототожнювати націоналізм і екстремізм, - теж
саме, що підміняти поняття мусульманства на тероризм.
Етатизм
- світогляд і ідеологія, абсолютизують роль держави в суспільстві і пропагує
максимальне підпорядкування інтересів особистостей і груп інтересам держави;
політика активного втручання держави в усі сфери суспільного і приватного
життя. Це поняття швидше асоціюється, в умах українців з радянським союзом,
коли була жорстка цензура, обязаловка, ніякого власної думки, інакомислення та
всього іншого. Радянська влада не допускала ніякої ідеології, крім
комуністичної. Свобода ж у своєму бажаному майбутньому допускає існування всіх
існуючих в Україні основних партій, крім комуністичної.
Корпоративізм
- політична теорія, згідно якої елементарними осередками суспільства є певні
соціальні групи, а не окремі особи. Тут взагалі виходить цікаво. Згадайте такі
поняття, як клас робітників і клас селян. Або сім'я - ячейка общєства,
жовтенята або піонери Це, те що стосується СРСР. А тепер, подумайте, над такими
поняттями, як олігархи, бомжі, офісний планктон. Партія Свобода ж ставить в
центр українця, як людину, наділену певними властивостями. В ідеології
«Свободи» є тільки один клас, - клас українців.
Елементи
популізму. Тут взагалі практично нічого коментувати. Популізм властивий
практично будь-якій існуючій у світі
політичній системі або ідеології. Звичайно, популізм в існуючій українській
дійсності набув просто гігантських масштабів. Хто з існуючих топ політиків
України не намагається говорити від імені народу. Тим більше, що народ сам їх
обирає.
Мілітаризм
- нарощування військової потужності. У набагато більшому ступені характерний
все тій же порі радянської епохи, ніж програмі наших націоналістів. Ніхто не
заперечує, що в програмі Свободи є пункти, які регулюють питання збройних сил.
слово армія зустрічається в тексті 3 рази. 2 з 3 це перенесення свята 23 лютого
на 14 жовтня і визнання ОУН УПА, 3-й раз це реформування армії та перехід на
контрактну армію. Що швидше є демілітаризацією ніж мілітаризацією. Так само
йдеться про повернення статусу ядерної держави і про модернізацію основних
фондів армії, а також про повернення престижу військової служби. Всі ці
положення, як мені здається, мають дві рівнозначні мети. Це зміцнення захисту
країни, адже без сильної держави немає сильної нації, сильного духу. І звичайно
розвитку цього самого духу, тобто патріотизму. Але це ніяк не нарощування
військової потужності. Це, скоріше, більш серйозний підхід, адже сьогодні в
державі не існує армії, а існує просто інструмент для розкрадання грошей,
майна, нерухомості, та можливість найму дешевої, а в багатьох випадках
безкоштовної робочої сили.
Вождизм.
Ну тут достатньо написати два слова. Ленін. Сталін.
Звичайно
ж це тільки мій аналіз, відповідно тільки моя особиста думка. Можливо існують і
інші (цікаво було б почути). Але мені здається, що основні риси фашизму більш
властиві радянській державі ніж політиці Свободи. Це парадоксально, але якщо
об'єктивно то так воно і є.
Тобто
борючись з фашизмом організація Боротьба виходить бореться більше з собою, ніж
зі свободою. Що це? Бджоли проти меду? Або я збожеволів і мене потрібно
лікувати? А може з глузду з'їхали вони і лікувати потрібно їх? Очевидно, що з
розуму ніхто не зійшов, просто відбувається підміна понять. Націоналізм
підміняють фашизмом і екстремізмом. Точно так само, одягаючи чалму, людина в
очах світової громадськості перетворюється на терориста. Хоча це не так.
Прочитавши
програму Боротьби, я, наприклад, прийшов
до висновку, що організація повинна боротися зовсім не зі Свободою. Давайте
звернемося до програми організації і розглянемо розділ 4. Цілі і завдання. Їх
цілих 3.
1 Об'єднання
«Боротьба» - це класового політична марксістсько-ленінська організація, Що
об'єднує свідомі революційні елементи класу найманих працівників.
Тут,
на жаль, ні цілей ні завдань, а все той же поділ на класи, про який я згадував
вище.
2. Головне наше завдання
- об'єднати окремі групи найманих працівників для політичної боротьби проти
Всіх видів експлуатації та дискримінації, за ліквідацію політичного панування
буржуазії і революційне знищення капіталістичного ладу.
Ось
суть. Але тут взагалі нічого про свободу або націоналізм. І виходячи з
вищесказаних слів, мені наприклад, ну нічого не приходить в голову крім
боротьби з теперішніми олігархами. Так цю ж мету переслідує і Свобода. І як це
не парадоксально звучить, то тут більш доречним було б об'єднання зі Свободою,
але ніяк не боротьба. Звичайно ж це я жартую і всі розуміють, що цього ніколи
не буде. Але. До того ж з цих слів витікає що Боротьба є організація для
окремих груп найманих працівників, що є дискримінацією.
3. Вирішуючи цю
головну задачу об'єднання «Боротьба» підтримує та організовує боротьбу різних
груп найманих працівників за свої права, сприяє розвитку бойового
профспілкового руху, поширює практичний досвід боротьби організовує загальні
протестні виступи, сприяє виробленню спільних політичних вимог, єдиної стратегії
и тактики дій .
В цьому пункті
йдеться більше більше про творення конструктив і об'єднання чим про руйнування
деструктив або боротьбу. І знову присутня класовість.
У
програмі Боротьби є й інші пункти. Ось один з них.
Заборона
дискримінації за ознакою національності, раси, статі, віку, релігійних
переконань, фізичних можливостей на робочому місці, у сфері освіти, культури та
ЗМІ.
Ймовірно
цей пункт і дав поштовх для такої боротьби зі Свободою. Але навіть якщо
припустити, що захист і розвиток своєї нації, - це і є дискримінація інших. То
там крім національності, є ще й раса, стать, вік, релігія і фізичні можливості.
Тобто логічно було б приєднання Боротьби до акцій Фемен, або боротьби зі
скінхедами, ну і т.д.
Хтось
скаже, що я чіпляюся. Так, я чіпляюся Звичайно,
немає нічого ідеального і вади можна знайти скрізь, але чіпляюся я по іншій
причині. Тільки тому, що щось тут дуже підозріло, щось не по-справжньому,
занадто явна фальш і обман .. Якась несправжня боротьба. Чергова і очевидна
підміна понять і брехня. Коротше, ще одна проплачена акція, і нічого
серйозного. І програма організації Боротьба недопрацьована і написана
нашвидкуруч. І можна було б чіплятись до кожного пункту, але вони не справжні,
а значить і не варті уваги.
P.S. Звичайно хтось скаже, що аналіз понять, партій і
ідеологій є дуже неповним і поверхнім. Мені дуже хотілося б провести більш
детальній і змістовний аналіз,
але формат блогу на кореспонденті змушує розглядати питання саме так. І справа
тільки в тім, що висунуте питання є більш глибоким і вимагає детального
розгляду. Я ж хотів розібратися з поняттями на рівні не науковця, а рядового
громадянина, перш за все для себе.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.