Наш “Сталінград”

Виборче після-слово

Мій гарний знайомий, якого знаю уже багато років, Володимир Шахрай зробив дебютний крок і написав статтю. Оскільки для нього цей жанр новий (він в основному пише позовні заяви), тому автор, за його ж словами, писав її не поспішаючи. Оскільки у Володимира Шахрая немає власної блог-площадки, то я вирішив опублікувати цю статтю у своєму блозі. Я погоджуюся з автором, що цей матеріал може бути цікавим для тих, хто братиме участь на найближчих виборах. Адже, окрім перевиборів народних депутатів у п'яти округах, будуть чергові вибори міських голів Києва та Херсона, а ще обиратимуть Тернопільську облраду.

Вибори пройшли. Втихомирилися пристрасті. Нових депутатів розсадили згідно куплених партквитків. Під час розсадки забули забронювати 5-ть місць для майбутніх переможців проблемних округів.

Це своєрідний поствиборчий аналіз. Можливо викладені тут факти дозволять комусь уникнути граблів адмінресурсу та запобігти фальсифікаціям у найближчих кампаніях.
У тексті, напевно, не буду називати прізвища кандидатів з якими розв'язалась основна боротьба в мажоритарному окрузі, оскільки в даному випадку це не так і важливо.

Кампанія нашого кандидата Сергія міщенка почалася тоді, коли усі давно стартували. Він вийшов з опозиційної фракції та партії після того, як внаслідок підкилимних ігор всередині об'єднаної опозиції йому дісталося 142, явно не прохідне, місце у виборчому списку, а на його рідний 98 виборчий округ ОО висунула явно слабкого кандидата. Склалося враження, що опозиція просто “злила” округ. Отже Сергій Міщенко вирішив перевірити власні сили. На той час у нього було лише бажання перемогти і група однодумців.

Проти нашого кандидати влада виставила фермера-самовисуванця за спиною якого стояв губернатор і мільйоні дотації з бюджету. Такий собі newзасуха. З іншого боку, гарні перспективи провладному кандидату гарантував слабкий висуванець об'єднаної опозиції та професійний “тушка” з партквитком УДАРУ.

Так сталося, що юристів, тобто нас, залучили тоді, коли креативна група розробила стратегію кампанії суть якої зводилася до того, щоб за час виборів сформувати думку, що наш кандидат – “єдиний опозиційний”. Ця теза стала слоганом нелегкої кампанії.

Найперша проблема з якою ми зіткнулися – небажання районних видань публікувати наші агітаційні матеріали. Вони знаходили десятки причин аби відмовити. Ми змушені були піти через суд. Саме так ми відстояли право на агітацію у ЗМІ.

В той же час, кількість наших матеріалів не йшла у жодне порівняння з масивом агітації за провладного кандидата. При чому хвалебні статті не оплачувалися з передвиборчого фонду, а подавалися як редакційні матеріали про депутата обласної ради. Ще кандидата-фермера розхвалював у своїх інтерв’ю губернатор, а “єдиного опозиційного” поливав брудом.

Наступна проблема з якою зіткнувся штаб – тотальна відмова надати рекламні щити для наочної агітації. Багато біллбордів стояли обідрані і навіть з написом-проханням щось розмістити, але їхні власники відповідали: “вільних площин немає”. На початок кампанії вдалося віднайти ледве два десятки білбордів. Під кінець компанії їх було вже три десятки. Але всеодно це був мізер у порівнянні з нашими опонентами. Та й та невелика кількість зовнішньої рекламио дразу була зіпсована фарбою.

Шкідників затримали, але міліція їх одразу відпустила. Для заміни зіпсованої агітації банально не було грошей. Але, несподівано, це дало зворотній ефект. Людей обурили брудні, в прямому значенні цього слова, дії проти опозиційного кандидата. Десяток забруднених білбордів дали більше аніж ми сподівалися. Це стало наочним підтвердженням хто є опозиціонером на окрузі.

Після цього власники АЗС добровільно вивішували нашу агітацію на флагштоках, а звичайні люди на своїх балконах. При чому робили це безкоштовно.

Дійшло до того, що на боротьбу з нашою політичною рекламою кинули міліціонерів з погонами полковників. А комунальників спеціально забезпечили кувалдами, в мирних цілях. Вони ходили й збивали агітаційні штендери (на зразок тих, що стоять біля пунктів обміну валют) приковані до дерев та стовпів. Їх неможна було швидко вкрасти, але їх виявилося не так легко демонтувати. Тому комунальники з кувалдами, не усвідомлюючи цього, також агітували за нашого кандидата.

Пізніше за агітаторами їздили бригади з посвідченнями журналістів з бейсбольними битами і “переконували” згорнути агітацію. Виборчий штаб охарактеризував кампанію в окрузі одним словом “Сталінград”.

Окремі бої без правил розгорталися навколо виборчих комісій. ОВК відсіяла членів дільничих комісій від опозиції. Жеребкування провели на 30 хвилин раніше. Таким чином дільничі комісії були сформовані з представників провладного кандидата.

В підсумку із 185 комісій ми отримали своїх представників лише на семи дільницях. Через два тижні окружна виборча комісія достроково припиняє повноваження 47 членів дільничих виборчих комісій, яких запідозрили у симпатії до опозиції, за відмову скласти присягу. Під відмовою скласти присягу окружна комісія визнала неприбуття на перші два засідання комісії. Хоча про час проведення такого засідання людей банально “забули” повідомити. Частину членів ДВК вдалося врятувати, подавши подання на заміну цих членів комісій.

Коли наші юристи почали вивчати матеріали, що стали підставою для дострокового припинення повноважень членів ДВК, то було встановлено, що всі подання дільничних комісій були заповнені під шаблон. Мені, як довіреній особі кандидата у народні депутати, довелося особисто об'їхав декілька ДВК, головами яких були написані подання на дострокове припинення повноважень членів дільничних комісій та з'ясував, що на той час комісії не отримували навіть належним чином посвідчені списки своїх членів.

Зважаючи на чисельні порушення при достроковому припиненні повноважень членів дільничих комісій, нами було прийнято рішення в судовому порядку оскаржити постанову ОВК. Фактично позов був безспірний, оскільки не було в матеріалах жодних підтверджень належності повідомлення членів комісії про її засідання. Іншими словами, вони не могли прийти на засідання про яке вони ні сном ні духом не знали.

На цьому етапі почалися “судові казочки”. Окружний адміністративний суд видав “ноу-хау” в юриспруденції і приймає ухвалу про закриття провадження у справі мотивуючи це тим, що вказаний спір не підвідомчий адміністративним судам. Хоча в Кодексі адміністративного судочинства чітко вказано, що саме адміністративні суди розглядають суперечки, які виникають під час виборчого процесу. Адміністративна Феміда не закрила очі на порушення виборчого законодавства, а, фактично, повернулася до опозиційного учасника виборчого процесу... спиною.

Розуміючи, що із середини проконтролювати голосування не вдасться, ми почали готувати зовнішній захист. Було залучено по два спостерігача на кожну виборчу дільницю. Їх робота координувалася професійно підготовленими юристами. У день виборів було залучено 90 адвокатів та юристів. Більшість з них - це колишні працівники прокуратури та міліції із значним досвідом роботи. Вони мали змогу оперативно зреагувати на будь яку провокацію як під час голосування так і під час встановлення результатів виборів.

Наші юристи виявилися фахово підготовлені до голосування і вони навіть консультували членів ДВК як діяти коли виникає спірна ситуація. Адвокати та юристи на дільниці стали своєрідним психологічним фактором впливу на членів комісії, які планували хоча б трішки підкорегувати результати виборів на дільниці.

Також стримуючим фактором від фальсифікацій стало використання на дільницях відеокамер. Маю на увазі не бутафорні веб-камери ЦВК, а реальна відеокамера у руках спостерігачів та юристів. Особливо відео-фіксація спрацювала під час голосування на дому.

Аби завадити нашим спостерігачам озброєними відеокамерами іхнє авто по кілька разів зупиняли одні і ті ж наряди ДАІ. Їхнє завдання було затримати наших контролерів. Голосування на дому, з точки зору опозиційного контролю, є одним із найбільш складним процесів голосування і найбільш вразливим місцем з точки зору фальсифікацій.

Так, в суботу, за день до голосування, готувався витяг із списку виборців до якого включались особи, які будуть голосувати на дому за станом здоров'я, для цього ці громадяни повинні були подати власноруч написану заяву та медичну довідку про стан здоров'я. На практиці робилось інше: за інформацією голів сільських рад, працівників ЖЕКів, дільничих інспекторів, отримувалися дані про громадян, які не прийдуть голосувати. Насамперед це громадяни, які тимчасово виїхали до іншого населеного пункту, зареєстровані але вже довгий час не мешкають за своєю адресою, ніколи не приймають участь у голосуванні і т.д.

Від імені цих громадян писалась заява про його бажання через стан здоров'я проголосувати за місцем перебування. Такого виборця включати до витягу зі списку для голосування. Все це відбувається за день до голосування. Якщо опозиційний кандидат або партія не проконтролює засідання комісії та формування списку для голосування за місцем перебування, то в день голосування вже буде неможливо оскаржувати дії дільничої комісії.

Отже, в день голосування саме до таких громадян виїжджали члени дільничих комісій з пересувною скринькою для голосування. Звичайно, що усі троє були представниками фактично однієї політичної сили або кандидата, які вкидали за цих громадян бюлетені в пересувні скриньки для голосування, а тим громадянам, які дійсно не можуть самостійно пересуватися радили щоб вони проголосували за “правильного”.

Людина, яка не може пересуватися самостійно, в більшості випадків не отримує повної інформації про кандидатів у депутати. Алеякщо в політичних партіях може якось зорієнтуватись, то що стосується мажоритарних кандидатів, тим більш кандидатів, які йдуть як самовисуванці, то виборець зазвичай не зможе зробити самостійний, свідомий вибір. В цій ситуації “на допомогу” і приходять “добродії” з виборчої комісії, які готові допомогти такій людині “вірно” проголосувати.

Таки чином, присутність спостерігача при голосування на дому є обов'язковою умовою запобігання фальсифікацій при голосуванні на дому, а для цього бажано щоб спостерігач мав також й власний транспорт (його можуть не пустити в автомобіль з членами комісії та пересувною скринькою) та відео-фотокамеру, або ж телефон, яким можна проводити відеофіксацію..

Як показує аналіз проведених виборів, таким чином можна вкинути на великій дільниці з кількістю голосуючих більш ніж 2000 чоловік до 200-300 бюлетенів. При цьому, явка складе близько 70 % відсотків.

Отже, лише за рахунок голосування на дому можна змінити результати виборів на окремій дільниці. Протистояти цьому можна лише забезпечивши контроль за витягом зі списку виборців, а саме за його формуванням та “посадити на хвіст” членам ДВК з пересувною скринькою свого спостерігача.

Проти можливого задіяння так званих “каруселєй”, креативною групою нашого штабу, за кілька днів до голосування, була поширена інформація, що в день виборів ми плануємо псувати урни на дільницях, де ми програємо та готуємося до інших провокацій. Як результат, під час голосування на округ приїхало 10 автобусів з молодиками яких опонент кинув на охорону дільниць таким чином відмовившись від “каруселей”.

Ще одним способом фальсифікації результатів виборів є переписування протоколів про встановлення підсумків голосування на виборчій дільниці. Відповідно до норм виборчого законодавства у протоколі дільничої виборчої комісії необхідно вказати повну назву партії і не можна писати ініціали кандидата, лише повне ім’я та по батькові.

Природно, що члени комісії під час заповнення протоколів робили помилки, що стало формальною підставою для направлення протоколу цієї ДВК на уточнення. Так, назву однієї з політичних партій було скорочено до “Нат. Кор. Укр. впер.” Вказану тенденцію ми помітили як тільки окружна комісія почала приймати протоколи з дільниць. У протоколах, де була зафіксована перемога “єдиного опозиційного” кандидата, знаходилися огріхи і документ направлявся на уточнення. А для уточнення непотрібно кворуму. Плюс відсутність спостерігачів. Це ідеальні умови аби “намалювати” потрібний результат.

Ми прорахували й такий варіант розвитку подій. Аби захистити результат спостерігач та юрист мали супроводжувати протокол від ДВК до ОВК і перебувати там доти поки окружна комісія не прийме документи. У разі “уточнення” протоколу про це повідомляли у штаб і керівництво ДВК на місці зустрічав інший спостерігач. Такої оперативності фальсифікатори не очікували і у деяких випадках викидали наших представників з приміщення.

Як показує приклад на окрузі Засухи факт не допуску на виборчу дільницю спостерігачів став підставою аби суд анулював голосування на дільницях з кількістю виборців близько 30 тисяч чоловік. В нашому випадку юристи змогли переконати керівництво дільничих комісій, що їх дії можуть бути розцінені як кримінальний злочин з перспективою щонайменши три роки провести у колонії.

Аби припинити гру ОВК під назвою “перепиши протокол”, креативна група нашого штабу, від імені прес-служби кандидата робить заяву про навмисне затягування прийому документів та знущання над членами дільничих комісій, які на холоді змушені чекати своєї черги. Вже в обід наступного дня окружна комісія стала працювати оперативніше, а людей запустили у середину приміщення.

На той час вже були відомі результати паралельного підрахунку голосів. Сергій Міщенко перемагав з відривом у майже 13 тисяч голосів. За таких умов ті хто планував “переписати” результати виборів від цієї ідеї відмовились.

Володимир Шахрай

довірена особа кандидата у народні депутати Сергія Міщенка,

директор ТОВ “Адвокатська група України”