Земля обітована під кримським сонцем або операція "Кримська Каліфорнія"

Як і чому кримські татари зазнали депортації 1944 року?

1944-й рік. Друга світова війна знаходиться на завершальному етапі – на всіх фронтах німецькі окупанти здають свої позиції. На теренах УРСР лінія фронту  проходить вже по правому березі Дніпра, а у травні цього ж року Червона армія звільняє Крим. Незважаючи на звільнення , на півострові не запанував мир і спокій. Через декілька днів після офіційного завершення кримської операції розпочинається масова депортація місцевого корінного населення(татар)  до віддалених областей величезного Союзу . Офіційна версія партії – звинувачення татар у колабораціонізмі – абсолютна нісенітниця. Виникає питання «Навіщо?». Навіщо депортувати саме татар з власної землі? В Криму на той час проживали і німці і євреї… Стосовно євреїв: саме з ними і пов’язана ця заплутана історія, про яку ніхто не згадував після війни й аж до розвалу СРСР.

Історія ця має давній початок: ще у двадцятих роках минулого століття, якраз після закінчення громадянської війни в Росії, серед  єврейської общини Криму вже визрівала ідея створення у північній частині півострову єврейської автономії. Молода, ще не оклигавша після війни радянська держава потребувала економічної допомоги, чим і скористались деякі іноземні фірми та організації, пропонуючи взамін на достатньо масштабні інвестиції   здачу в концесію ряду розробок на території Криму та створення вищезгаданої автономії…І справа пішла. Протягом десятиліття здійснювались успішні кроки у реалізації задуманого плану. Наприклад, у січні 1924 року вже був підготовлений проект декрету про створення в північній частині Криму Єврейської Автономної РСР. Так званий КомЗЄТ – Комітет із землевлаштування  єврейських трудящих  - створений того ж 1921 року, зорієнтував свою діяльність на переселення єврейських родин до Криму. Після 1926 року «кримський проект» набув розголосу у світових масштабах: агітаційна політика радянського керівництва зробила свою справу. Питання «кримського проекту» було внесене до порядку денного Єврейського конгресу Америки, і ,врешті-решт, конгрес ухвалив рішення про виділення 15 млн. доларів на розвиток даного проекту.
Пізніше, 19 лютого 1929 року між урядом СРСР та організацією «Джойнт» - представництвом єврейських кіл за кордоном – була підписана угода  про щорічну позику у сумі 900 тис. доларів протягом 10 наступних років. Виплата боргу повинна була початись з 1945 і продовжуватись аж до 1954 року.
Незважаючи на, перший погляд, успіхи даного проекту, все ж таки існували проблеми. По-перше, супротив татарського населення, що спричиняв конфлікти на національному підґрунті, які в свою чергу, змушували євреїв переселятись із Криму. До того ж, переселення євреїв збіглось із розкуркуленням, яке теж залишило негативний відбиток на цьому плані. Проект зазнав невдачі. 1938 року віділення «Джойнт» було ліквідоване в СРСР, і про «кримський проект» забули. Але ненадовго.

1943 року Сталін реанімував  проект, але зовсім не через піклування за долю євреїв : це був певного роду  козирний туз в руках СРСР, аби знову ж таки, привернути іноземні інвестиції в розорену війною країну і відкрити другий фронт. Також не слід забувати і про ідеологічну боротьбу Заходу і Сходу  та світове панування. Цілком зрозуміло, що Сталін розраховував на «Кримську Каліфорнію» як живця для США, аби виграти час і взяти фору в атомному протистоянні. Але й американська сторона вбачала в цій акції власну вигоду : Крим – це вихід до Чорного моря і Балкан.
То як же чином завершилась ця історія? За угодою, Крим очистили від татар у 1944-му, і здавалося б, «кримський проект» залишався у силі, та вже після закінчення війни Кримську  АРСР у червні 1945 було перетворено в звичайну область, і за задумом Сталіна «Кримська Каліфорнія» вже зіграла свою роль, адже СРСР почав активно виступати за підтримку державотворення Ізраїлю на частині палестинської території.  США відмовилась від репарацій, оскільки на території Криму перебував радянський флот, що по суті, і стало приводом до ліквідування проекту.
Ось так, через великі політичні інтриги постраждав цілий народ, який не скоро зміг повернутись на Батьківщину. На сьогоднішній день  Крим вже у складі незалежної України досі залишається  проблемною зоною: національні конфлікти й наразі мають місце на сонячному півострові.