Віктор Глушков - піонер комп'ютерної техніки

Прізвище Глушкова, насамперед, асоціюється з однойменним Інститутом кібернетики НАН України. Це людина, яка присвятила все своє життя вивченню науки та досягла неймовірних успіхів у багатьох її сферах

Віктор Михайлович – уродженець Приазовського краю, виріс у Ростові-на-Дону, що на півдні сучасної Росії. У 1941 році закінчив школу у місті Шахти, вищу математичну освіту здобув у Ростовському держуніверситеті та Новочеркаському політехнічному інституті.
Після захисту докторської дисертації у 1955 році, наступні 25 років життя вченого пов’язані, головним чином, з Академією наук УРСР та вищезгаданим Інститутом кібернетики. Науковцю належать безліч найвищих відзнак та нагород Радянського Союзу,
Глушков був членом багатьох міжнародних наукових організацій, праці та монографії вченого перекладені іноземними мовами. Зокрема, у 1997 році Міжнародне комп’ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило науковцю медаль « Піонер комп’ютерної техніки» за заснування першого в СРСР Інституту кібернетики НАН України, створення теорії цифрових автоматів та роботи в галузі макроконвеєрних архітектур обчислювальних систем. Медаль отримала родина Віктора Глушкова.

Працюючи в Інституті кібернетики, Віктор Михайлович продовжив справу іншого видатного радянського науковця Сергія Олексійовича Лєбєдєва – творця першого в континентальній Європі комп’ютера, так званої Малої електронної обчислювальної машини( «МЭСМ»). У галузі теорії програмування та систем алгоритмічних алгебр Глушковим був сформульований фундаментальний принцип мікропрограмного управління, згідно з яким абстрактна модель ЕОМ може розглядатись як взаємодія двох автоматів – управляючого та операційного.
Слід згадати й спроектовану згідно концепції Глушкова серійну ЕОМ «Днепр». Одночасно з розробками машини «Днепр» з ініціативи Віктора Михайловича було розпочато спорудження в Києві спеціалізованого заводу( пізніше відомого як ВО «Електронмаш»), який серійно випускав «Днепр». Ця машина була гідним конкурентом кращим американським аналогам, її використовували протягом 10 років на виробництві.  Потім був «Промінь», обчислювальні системи «МИР-1», «МИР-2», «МИР-3».
Наприкінці 70-х Глушков запропонував принцип макроконвеєрної архітектури ЕОМ – саме в таких архітектурах вчений бачив перспективи розвитку систем з надвисокою продуктивністю обчислень. Вже після смерті науковця, у 1984-му, а потім у 1987 роках були розроблені  серійні моделі макроконвеєрних ЕОМ «ЕС-2701» та «ЕС-1766» - на той час, найбільш швидкодіючі  в СРСР системи з номінальною продуктивністю у понад 1 млрд оп/с., які не мали аналогів у світі.

Підсумовуючи досягнення видатного вченого-кібернетика, необхідно  зазначити наступне:
Віктору Михайловичу вдалося сформулювати поняття кібернетики як наукової дисципліни й визначити проблеми найефективнішої взаємодії людини з машиною і шляхи їх розв’язання. Активна наукова робота Глушкова залишила колосальну спадщину у царині комп’ютерної техніки, надавши наступним поколінням істотне підґрунтя для розвитку цієї важливої галузі, без якої ми вже не уявляємо наше сьогоденне життя.