Для чого вчителі прививають дітям стійку ненависть до навчання та до школи?

За ці три роки я побачила на практиці 5 молодих вчителів і лише одна з них здатна бути справжнім вчителем, все інше відбраковка. Інші били дітей, кричали на них як дикі або їм абсолютно все одно.

Є в мене загадка, може хто допоможе розгадати: як і для чого вчителі прививають дітям стійку ненвисть до навчання взагалі і до школи зокрема?

Спостерігаю за своєю донькою: третій клас, перші два роки до школи ходили з задоволенням, мало того, вся квартира була обмальована математичними прикладами, усі блокнотики, зошити, навіть на дверях крейдою писала і вирішувала. Я їй почала купувати зошити з дидактичними матеріалами - вона з задоволенням вирішувала те все, сама сідала і розбиралась, приходила за допомогою, якщо щось зовсім не виходило, але їй було цікаво з тим всим розбиратись. З захопленням займається спортом, скажу відверто, в спорт віддала аби попередити можливіть прививання їй нелюбові до спорту, моя вчителька свого часу з цим справилась на відмінно... І от третій клас: у школу з боєм, на фізкультуру взагалі не хоче, їй це м"яко кажучі не цікаво. Я намагалась завжди її зацікавити, я придумала такий собі "ненасильницький метод виховання", лишивши їй купу простору для саморозвитку. І от зараз я розумію, що вчителі зробили багато аби всі мотивації звести на нівець. Ні, вона ще по інерції робить домашнє завдання, які ніхто не перевіряє - уявляєте? Сама сідає і робить, хоча знає, що вчитель не оцінить, навіть не подивиться туди, а це дуже вагома мотивація - отримати високу оцінку від свого вчителя.

Я згадую її перші змагання зі скалолазання, на яких ми неочікувано зайняли друге місце. Поки ми навіть не сподівались потрапити в фінал, через декілька місячну перерву у тренуваннях, вона була більш-меньш спокійною. А коли зайняла друге місце трохи розпереживалася - чому не перше. Дякувати нашому тренерові, який сказав, що він нею дуже задоволений, адже після такої перерви вона показала такий високий результат. Яка вона була задоволена такою оцінкою, уявіть, більше ніж тим другим місцем. Отже є справжні вихователі, вчителі, тренери... Не знаю, можливо й справді прийдешнє покоління навчили лише давати й брати хабарі і вже років через 10 ми з повна отримаємо за це, лікарі, вчителі, науковці - їх не стане, тих що від Бога, вони підуть на пенсію, а молодь, вона не придатна, в більшості своїй не придатна...

За ці три роки я побачила на практиці 5 молодих вчителів і лише одна з них здатна бути справжнім вчителем, все інше відбраковка. Інші били дітей, кричали на них як дикі або їм абсолютно все одно.

Хоча, якщо подумати, в наш час, в моїй школі теж було повно нервово неврівноважених, відверто тупих і непридатних до професії вчителів. То звідки взятись молодим, якщо їх вчать ті самі, за тими ж схемами, лише тепер за менші гроші, а отже тій молоді навчатись не цікаво, а відповідно в голові пусто, тобто їм так само не цікаво навчати...

Замкнуте коло?