Опозиційна акція 7-го квітня - Ще Не Час для загальнонаціональної мобілізації.

Свідчить про відсутність: системного аналізу та планування, передбачення майбутніх подій та наслідків, Ідеї та Мети, стратегії, тактики, сценарію та Програми Дій і технологічне невігластво опозиції.

Акція, запланована на 7 квітня, така ж безперспективна, як і всі попередні хаотичні опозиційні “мобілізації”, не має фундаментальної Ідеї, стратегічної мети, тактично слабка, не є елементом фундаментального Плану Дій, технологічно, інформаційно, ідеологічно не підготовлена,  ресурсно не забезпечена та соціально невмотивована.

А політична мотивація проведення цієї акції не є визначальною для більшості киян, які очікують на кардинально інші фундаментальні зміни і готові масово підтримати лише системні проекти.

Спонтанне призначення "майдану" на 6 квітня, а потім перенесення його на 7 квітня, вкотре засвідчило опозиційну технологічну безпорадність та нездатність передбачити та системно спрогнозувати дії влади і розробити стратегію, тактику та сценарії нейтралізації будь-якого негативу.

Опозиція нездатна працювати на випередження, а її реакція на дії конкурентів завжди запізніла і невдала.

Сьогодні старі технології, види і методи опозиційної діяльності та боротьби орієнтовані на зміну зовнішньої форми (зміна влади), не зачіпають зміст (питання зміни державної системи) і тому вже вичерпали себе і ніколи не будуть повномасштабно підтримані громадянським суспільством.

Опозиція залишається в межах застарілих світоглядних та ідеологічних стереотипів і підходів до опозиційної діяльності.
І тому завжди програє.

А отже, опозиція вкотре за останні три роки наступає на ті ж “граблі” – залишає все по-старому, вважає громадян за "лохів" і зводить нанівець протестний потенціал українського суспільства.

На виборах-2012 українці проголосували за цю опозицію, не маючи іншої альтернативи, але масово не підтримують її, бо усвідомлюють, що ця опозиція не має Потужної Пропозиції і Не знає, Що Робити, нездатна кардинально змінити на краще життя українського суспільства, неспроможна ефективно опонувати владі і навіть часто сама не розуміє, що робить.

Підсвідомо українці відчувають, що, якщо сьогодні опозиція, яка потребує підтримки громадянського суспільства, не готова до суспільного діалогу, не прислуховуюється до громадян, а неначе “зомбі” тупо робить очевидні кричущі “помилки” з передбачуваними негативними наслідками, які свідчать або про зговір з владою, або про повну некомпетентність, хіба ця опозиція буде дослухатися до громади, якщо прийде до влади?
Звичайно Ні!

Прийшовши до влади, ця опозиція буде робити ті ж “помилки” у збиток Україні, але на користь собі, як і при своєму попередньому “помаранчевому” правлінні.
Сьогодні українці не довіряють цій опозиції і не хочуть повторювати старих помилок.
Україна очікує на нову якість опозиції.

І тому ще декілька таких хаотичних, неспланованих і погано підготовлених акцій і громадяни остаточно відвернуться від опозиції, і будуть вирішувати власні проблеми вже іншим інструментарієм, і об’єднуватися навколо якісно інших громадянських утворень.
Але 7-го квітня українців знову очікує чергове розчарування.

І тому ще Не Час.