Відношення європейської спільноти щодо зв'язку між підписанням Асоціації із Україною у листопаді та питанням визволення Тимошенко змінюється кожного місяця.
Відношення європейської спільноти щодо зв'язку між підписанням Асоціації із Україною у листопаді та питанням визволення Тимошенко змінюється кожного місяця. І зрозуміти, що насправді мають на увазі європейські чиновники – досить важко. Хоча інколи вони досить відверті. А ще більш красномовні – їх реальні кроки.
Треба звернути увагу на декілька цікавих меседжів щодо Тимошенко, зроблених останнім часом.
Перший – заява 28 червня голови Європарламенту Мартіна Шульца про те, що Європа не повинна блокувати євроінтеграцію України через справу Тимошенко.
На думку Шульца, у взаєминах України та Європи існує багато інших гострих питань, які потрібно негайно вирішити, окрім справи Тимошенко. Зокрема, проведення необхідних євроінтеграційних реформ – що є головною передумовою підписання Асоціації. А часу залишаться обмаль.
Цікаво, що Шульц на користь своєї позиції наводить висловлювання самої Тимошенко. Яка багато разів казала: доля євроінтеграції для неї особисто більш важлива, ніж її звільнення. Зокрема, останній раз цю тезу Тимошенко публічно підтвердила у черговому відкритому листі "67 робочих днів" від 27 червня.
Важливість позиції Шульца, як голови Європарламенту, для подальшої української євроінтеграції досить значна. Адже Європарламент – це законодавчий орган Євросоюзу, який повинен ратифікувати угоду про Асоціацію після підписання у листопаді. Отже, Шульц, як спікер, оголошую дружню для України позицію цієї установи.
Другий меседж – це резолюція ПАРЄ від 28 червня щодо розмежування політичної та кримінальної відповідальності, із якої прибрали приклади "репресій" проти Тимошенко та Луценко
Як відомо, закордонні лобісти Тимошенко постійно намагаються домогтися міжнародного засудження дій української влади щодо Тимошенко. Деякий час це вдавалося. Але з початку 2013 року, коли влада почала робити реальні кроки у напрямку євроінтеграції та виконувати вимоги Заходу (зокрема – було звільнено Луценко), європейські дипломати стали досить обережні у своїх висловлюваннях.
Яскравим прикладом є ситуація останніх днів у ПАРЄ, коли європейські "друзі Тимошенко" намагалися у декларативну резолюцію проштовхнути конкретику. Зокрема, наступний абзац: "Що стосується України, то кримінальні справи, порушені проти екс-прем'єра Юлії Тимошенко і колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка привели до різкої критики з боку міжнародного співтовариства. Асамблея глибоко стурбована зловживанням системою кримінального правосуддя країни для переслідування політичних опонентів. Асамблея вважає, що в обох випадках були порушені принципи розділення політичної та кримінальної відповідальності".
Проте депутати ПАРЄ відмовилися підтримати цю поправку до резолюції. Що також є позитивним сигналом для української влади. Який говорить – напрямок реформ обраний правильний. Головне виконайте.
Отже, заява Шульца, резолюція ПАРЄ та рішення Європейського суду з прав людини, який у квітні визнав, що відносно Тимошенко ніхто не використовував тортур у тюрмі, - у комплексі наштовхує на цікавий висновок. А саме – Європа готова виносити питання звільнення Тимошенко "за дужки" процесу євроінтеграції України.
Звичайно, це не означає, що доля Тимошенко нікого на Заході не цікавить. І не говорить, що певна кількість європейських дипломатів не повторює публічно мантру щодо важливості звільнення екс-прем'єра. Але чітко відстежується певна паралельність переговорів щодо Асоціації та долі Тимошенко. Тобто – Захід намагається взяти до себе Тимошенко на лікування. Але ніхто не каже, що це обов'язково повинно відбутися до листопада. До моменту підписання Асоціації.
Якщо ж аналізувати останні публічні листи Тимошенко, то ця теза підтверджується. Адже Тимошенко останнім часом каже саме о важливості євроінтеграційних реформ. Як політик з великим досвідом, вона чудово розуміє: саме цей напрямок діяльності влади зараз більш цікавить європейців, ніж її визволення. На відміну від 2011-2012 років. І саме у напрямку реформ зараз найбільші перешкоди з боку парламенту для влади. Тобто – гарне поле гри для опозиції та особисто Тимошенко. Яка, звичайно, не бажає брати на себе відповідальність за провал євроінтеграції лише внаслідок її ув'язнення. Якщо і буде провал – то повну провину, за задумом Тимошенко, повинна взяти на себе влада, яка не змогла виконати реформи.
А ось чи зможе влада примусити працювати парламент та довести до логічного закінчення розпочаті реформи – покаже час. Який невпинно спливає…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.