Побиття бронепоїзда "Младєнєц", або авось не пройде.

Стереотип перший - всі росіяни великі патріоти. Одні патріоти імперії царської, інші імперії радянської, а ще треті, котрі ніби і за царя, і совковості при цьому не цураються.

Стереотип другий - "ні шагу назад, за спіной Масква". Хлопчину в котрого за спиною 26 боїв виставляють проти чемпіона світу, боксера що є шахматистом у рингу, практично наубій, в надії? що славнозвісний "авось" проканає в їхніх імперських потугах покарати хоча б в ринзі "нєпослушних малоросов".

Стереотип третій (і останній) - хто москаль, той герой. Навіть якби Кличко не збирався розтягти ефірний час бою (який транслювався за шалені гроші) і просто вирубив Вітязя в першому раунді, при цьому зкалічивши ще молодого пацана, Поветкін був би національним героєм великораші.

Далі, деякі нотатки вражень, що записувалися мною безпосередньо під час трансляції:

Раунд 1. Олімпійський чемпіон! Олімпійський чемпіон? Хто? Повєткін? Да, в нас на районі так деякі відвідувачі барів боксують. От і перший сракопад (Володя Сашу заборов).

Раунд 2. Оп, провалився Вітязь. Удар через руку від Повєткіна - нада мочити синка. Голос з залу: "Бєй, бєй Саня бєй, убєй етава пітуха" (ну-ну). Лівий джеб у скроню, Саша летить під канати - встає, нокдаун.

Раунд 3. Повєткіна грають в бокс. Джеб, клінч, джеб, клінч.

Раунд 4. Пацанва зєльоная (про Вітязя).

Раунд 5. Відчайдушне геройство, що наказується лівим прямим. Вперше стає шкода Сашка.

Раунд 6. Звичайно Вітязь хлопець гарячий, кидається на Володимира як Саша Матросов на амбразуру (тільки ефекту в сто крат менше). Хоча, жалюгідна подоба удару через ліву руку від Павєткіна в кінці раунду. Зал Скандує: "Павєткін", дивно але не чути вигуків істеричного чолов'яги з кута претендента.

Раунд 7 Рибка на гачку. Потужний правий від Кличка - нокдаун. Серія оперкотів, Вітязь на канвасі в друге. Істеричний мужичок кричить: "Саня убєй єво!!!", питання - чим. Саня знову летить на поміст - це вже схоже на побиття. Хочеться щоб Павєткін дожив до кінця раунду (з'являється відверте співчуття до катованого).

Раунд 8. Кличко не пробує добити, або зрубати суперника, побиття стає системним.

Раунд 9. Відчайдушні спроби атакувати, розбиваються об джеб і плутаються в клінч. Потужний правий і поштовх від Чемпіона, Повєткін приходить в себе, встає. Джеби летять в одні ворота. В кінці раунду трибуни скандують: "Расєя, Расєя!!!", я дивююся яким чином голова Олександра ще й досі не відлетіла в зал.

Раунд 10. Кут претендента жене його в атаку: "Нє стой... Убєй... Работай по корпусу." Я серйозно остерігаюся, що голова Вітязя може бути збитою з пліч, як яблуко з дерева в ураганну погоду. Поветкін чудом встояв на ногах після правого кросу в середині раунду.  Істеричний голос з кута Вітязя кричить: "Саня бєй в таз, нє сматрі на суддю." (Цікаво хто там такий умний).

Раунд 11. Чемпіон послизнувся, але встояв (трибуни вибухають рьовом) Повєткін не має сил доганяти суперника в цей момент. "Саня бєй, нє слушай сюддю!!!". Кличко не загострює ситуацію. Удар, поштовх - Вітязь падає, нокдаун не відраховують. З чемпіона знімають очко за поштовх. Саня чудом стоїть на ногах.

Раунд 12. В Повєткіна розв'язалася рукавиця. Кличко лівою шпурляє Вітязя в кут, істеричний голос кричить "што ти дєлаєш, б...дь!!!". Саня вибухає атакою за 15 секунд до закінчення бою - всі удари летять в блок, або в "молоко". Гонг.

Віталій Кличко виходить в ринг і переможно махає залу правою рукою. Кут Повєткіна без інтузіазму виходить до претендента в надії на суддівське чудо. В ринг вносять прапор Росії. Зал скандує: "Повєткін, Повєткін...". Майкл Бафел оголошує, що одноголосним рішенням суддів, Володимир Кличко перемагає. Чемпіон з чотирма поясами стоїть піднявши ліву руку в ринзі на фоні російського прапору (його ще з початку внесли в ринг). Чемпіон бере мікрофон - його засвистує зал (патріатізьм, панімаєш...). Повєткін бере мікрофон, дякує Володимиру за бій, каже що сьогодні той був кращим (лібше сказав би: "Дякую Батьку за науку").

 

Осадок на душі лишається, як і деякі питання: В претендента в загалі хоч якийсь шанс був? Хлопцю настукали по голові, відправляли в нокдауни, пошпурляли на канвас рингу, дали достояти 7 раунд, а далі: "на получи, на, на - получи". Коментатор називає Поветкіна героєм за його мужність. І що? І всьо! В чому геройство? В тому що пацана не вбили? То це швидше Володя герой - пожалів. Порадувала карикатурність російської елітарної публіки.

 Зборище бидлуватих купців, імператорських клоунів, циркових силачів і медведів з балалайкою і водкою наперевіс.

Шануйтеся, брати мої! Любіть бокс і вчіться йому.

Слава Україні!