Настав час заробляти, а не отримувати зарплату

23 липня 2021, 14:48
Власник сторінки
0
8

Реформа боляче вдарила по закладам культури – все життя гуманітарна галузь була дотаційна, а зараз вона має сама на себе заробляти – і це всіх ввело в ступор.

Пандемія змінила інформаційно-культурний простір світу. Після шоку довготривалих локдаунів більшість проектів перейшло в інтернет: концерти, спектаклі, виставки, конференції, зустрічі, лекції стали звичайним явищем у форматі онлайн-режиму.

Під час локдаунів інтернет заповнився пропозиціями щодо проходження різноманітних онлайн-тренінгів – це дало можливість активним користувачам  отримати нові знання під час самоізоляції.

Проте, прослухавши кілька годин тренінгів, розумієш, що більшість так званих «тренерів» не має ні освіти, ні практичних знань – і від таких тренінгів користі  немає.

Вирішили зустрітися з Артемом Ловягіним, головою громадської організації «Гуманітарна ліга», який  активно проводить результативні тренінги.

Артем Ловягін: Ми не живемо минулим – ми змінюємо своє життя!

– Пане Артеме. Ваша організація розпочала тренінгові заняття. Чим вони відрізняються від інших подібних навчань?

Артем Ловягін:

По-перше, у нас навчання в офлайн-режимі. Ми категорично відмовляємося працювати в онлайн-режимі – він не дає реального, живого контакту з учасниками і через це знижується якість навчання. Один із наших тренінгів: ораторське мистецтво. Поясніть, як можна правильно поставити голос людини, навчити його ораторському мистецтву в Zoomі? До того ж, наша головна аудиторія – жителі невеликих міст та селищ, які зараз починають активно розвиватися, а у них зовсім інший менталітет – вони люблять спілкуватися наживо.

По-друге, ми багато працюємо над проєктним менеджментом, який потребує колективної роботи. Після навчання всі учасники отримують реальний проєкт, який можна подавати у фонди для отримання фінансування.

По-третє, ми ретельно підходимо до відбору тренерів. Зараз на ринку є багато експертів з реальним досвідом роботи і знаннями. І ми шукаємо таких фахівців, які готові поділитися своїми знаннями і підготувати спільноту до змін, до нового сприяння сучасних реалій. Пандемія показала, що зворотньої дороги не буде – світ змінився і добробут людини залежить лише від неї, а не від «доброго роботодавця». Настав час заробляти, а не отримувати зарплату.

-Хто ваша цільова авдиторія?

Артем Ловягін:

Реформа боляче вдарила по закладам культури – все життя гуманітарна галузь була дотаційна, а зараз вона має сама на себе заробляти – і це всіх ввело в ступор. Більшість працівники культури до цих змін не готові, особливо в депресивних регіонах.

Наше завдання – показати їм додаткові джерела фінансування, підняти загальну фінансову грамотність людей, розширити їхні можливості. Врешті-решт, знайти і підготувати нових лідерів серед молоді. На жаль, старше покоління дуже інертне – покоління «ждунів»: воно звикло отримувати мінімальну, але стабільну зарплату. Більшість не вміє ні креативно думати, ні шукати альтернативне фінансування.
Тож, наша цільова аудиторія – це молодь, яка хоче змін.

В Україні молодь – це люди з 18 до 35 років. В Європі – до 45 років. Я оперую європейськими стандартами і вважаю, що молодість – це душевний стан. Запрошую долучатися всіх, хто хоче змін у своєму житті, у своїй громаді.

-Ваша організація працює в Донецькій області. Чому саме в цьому регіоні?

Артем Ловягін:

Я сам переселенець з Донецька. Тож проблеми регіону для мене близькі і зрозуміли. Працював у Донецьку в різних закладах культури, викладав, був режисером і продюсером.
У 24 роки очолив районний відділ культури – організовував і проводив сотні різноманітних заходів. Після казематів ДНР виїхав до Польщі, побачив як там розвивається культурна індустрія, які сучасні європейські пріоритети. Багато чого побачив і навчився. У 2016 році провернувся до Краматорська і очолив обласний центр культури, зробив навчально-методичний центр, виступав режисером багатьох обласних заходів. Але номенклатурні реалії не завжди дають можливість креативно і масштабно мислити – тож, повернувся в громадську діяльність, але Донецьку область не покинув.

-Яка мета вашої організації?

Артем Ловягін:

В першу чергу – не жити минулим. Тридцять років ми будуємо свою незалежну країну, але так і не отримали ЄДИНОЇ країни: кожен регіон розказує свою історію.

У нас є єдина територія, є спільна мова, є всі атрибути державності, а єдиної національної ідеї – немає. Є тільки гасла, які більше дратують людей, ніж об’єднують.

Війна на сході України показала реальний стан ідеологічного виховання українців. Зараз я живу біля Києва і бачу, що мало хто розуміється, що відбувається в країні, завдяки кому ми мирно живемо, сидимо в кафе, розважаємось, народжуємо дітей, вільно подорожуємо.

Східні області України – це буферна зона, яка стримує російську навалу. І зараз дуже важливо підтримувати людей, які живуть в тих регіонах, дати їм віру в своє майбутнє в складі України.

Ми хочемо донести людям правду про Донбас, а Донбасу – показати справжню Україну. Для цього розробляємо заходи всеукраїнського масштабу, проводимо локальні акції, виставки, шукаємо фінансування.

Сподіваюсь, що все у нас вийде. Дивіться за нашою сторінкою на Файсбуку і на сайті

І запрошуємо до співпраці.

 

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.