Хроніки нищення сільських музеїв

Саме заклади культури почали “оптимізовувати” першими, зменшуючи фінансування, міняючи досвідчених директорів на “правильних”, а то й тихо закриваючи

Хроніки нищення сільських музеїв. Волинь.

Все виявилося набагато гірше, ніж передбачали експерти. Україна ризикує повністю втратити систему сільських і районних музеїв, що фінансуються місцевими територіальними громадами.

Саме заклади культури почали “оптимізовувати” першими, зменшуючи фінансування, міняючи досвідчених директорів на “правильних”, а то й тихо закриваючи БК, бібліотеки, музеї…

Журнал “Музеї України” отримує чимало тривожних сигналів про скрутний стан маленьких регіональних музеїв. Мабуть варто розпочати хроніку ліквідації сільських музеїв. І жорстко привернути до проблеми увагу влади. Рятуємо заклади культури!

Як приклад, публікуємо вже оприлюднений у місцевій пресі і блогосфері, надісланий до редакції лист директора унікального Волинського скансену Олександра Середюка:

«ГРОШЕЙ НЕМА І НЕ БУДЕ. ТРОХИ Є, АЛЕ ТІЛЬКИ ДЛЯ МЕНЕ…»

                        Під таким гаслом працює нині Княгининівська сільська рада.

Я це зрозумів не одразу, аж через три роки. Вихований за селянською простотою і дитячою наївністю, я вірив комуністам і соціалістам – ідеологам комуністичного майбутнього. Тепер – щирим демократам і аристократам, які у вишиванках співають: «запануєм і ми браття у своїй сторонці…».

Я щиро повірив також молодій і симпатичній кандидатці на посаду Голови Княгининівської ОТГ Олені Твердохліб, яка енергійно ходила з хати в хату, красномовно стукаючи до сердець кожного виборця.

Їй вистачало часу тричі організувати зустріч з виборцями у будинку культури в смт Рокині. У своїй програмі про побутові та соціальні проблеми селища вона також обіцяла надавати дієву підтримку нашому закладу, яким є Рокинівський музей історії сільського господарства Волині – скансен, так як об’їздила майже всю Європу і бачила на власні очі музеї-скансени і яку користь у національно-патріотичному вихованні приносять вони.

Та яке ж моє було здивування, коли Олена Олегівна, як тільки посіла крісло Голови, почала діяти з точністю до навпаки. На всі листи, звернення і клопотання Музею про надання фінансової підтримки для розширення експозиції-скансену, проведення ремонтно-реставраційних робіт, санітарної чистки дендропарку – парку-памятки садово-паркового мистецтва Загальнодержавного значення «Байрак», зведення погруддя хрещеному батьку селища Рокинь, народному академіку картоплі Петру Сергійовичу Теслюку – була одна відповідь: коштів НЕМА.

В усному пояснені звучала не менш саркастична відповідь: не маємо права, бо ви не наш.

-Так Музей знаходиться на території Княгининівської ОТГ, а не в Рожищах!- намагалися ми аргументувати відписки.

Розміщення скансену не бралося за аргумент. Не переконливі були навіть посилання на законодавчу базу щодо охорони та збереження культурної спадщини. А саме:

1. В Україні її культурно-історична пам’ять невідривно пов’язана з об’єктами нерухомої спадщини, що несуть в собі етнічні коди нації, втілюють її ідентичність, ідеали та надбання. Вся новітня історія України свідчить, що періоди окупації, тоталітаризму та насильницьких змін нашої історії пов’язані в першу чергу із руйнуванням та фальсифікацією історичної пам’яті народу, знесенням аутентичних об’єктів культурної спадщини, що призводить до асиміляції, моральної деградації, аж до повного знищення нації. Невипадково культурні, інтелектуальні та історичні цінності суспільства є об’єктами національної безпеки (Закон «Про основи національної безпеки України»).
2. Згідно закону України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 24, ст.168), чітко передбачено, про захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури, турботу про розвиток культури; гарантування прав громадян у сфері культури; створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня, естетичного виховання громадян, доступності освіти у сфері культури для дітей та юнацтва, задоволення культурних потреб Українського народу, розвитку закладів культури незалежно від форми власності, залучення до сфери культури інвестицій, коштів від надання платних послуг, благодійництва, інших не заборонених законодавством джерел;
3. Держава у пріоритетному порядку створює умови для: розвитку культури української нації, корінних народів та національних меншин України; збереження, відтворення та охорони історичного середовища;естетичного виховання громадян, передусім дітей та юнацтва; розширення культурної інфраструктури села.

Стаття 16. Збереження культурної спадщини, культурних цінностей та культурних благ. 1.Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують: збереження культурних цінностей на території України, охорону культурної спадщини, захист історичного середовища; функціонування і розвиток мережі музеїв, архівів, бібліотек, мистецьких шкіл, студій, клубів, кінотеатрів, кіно-, відеопрокатних підприємств, об’єднань, заповідників, реставраційних закладів державної та комунальної власності;

Стаття 19. 2. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності неприбуткових закладів культури.

            Охорона об’єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що закріплено в Законі України “Про охорону культурної спадщини“, де визначаються основні положення національної політики в цій сфері.

Проте насправді збереження спадщини не тільки не гарантовано державою, але знаходиться під ризиком постійного руйнування, і ця тенденція набула за останні 5-10 років масового розповсюдження.

4. ЗАКОН «Про музеї та музейну справу» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 25,) ( Із змінами, внесеними згідно 1999, ВВР, 1999, N 28, ст.231 ).

Стаття 1. Музеї, їх основні завдання та напрями діяльності

Музеї – це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам’яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам’яткоохоронна робота.

Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах. Стаття 13. Фінансування музеїв залежно від форм власності здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів та коштів підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян.

         5.Закон про місцеве самоврядування:

7). створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел;

Таким чином, Княгининінська сільська рада об’єднаної громади, куди входить і смт.Рокині на території якої розміщена експозиція Музею історії сільського господарства Волині-скансен, є тим культурно-освітнім закладом, яким селищна рада повинна гордитися і всіляко сприяти та підтримувати його діяльність, а не відгороджуватись від нього, як від чужої «дитини».

 

Щоразу, оббиваючи пороги сільради, ламаючи списи на комісіях, ми чули одну наперед заготовлену відповідь: коштів не має.

А де вони можуть взятися для підтримання і розвитку культурної спадщини, коли з легкої руки виконкому, профільних комісій та затвердження на сесії було витрачено 6,5 мільйонів гривень на спорудження стадіону із штучним покриттям? І це в той час, коли за Державною Програмою уряд Гройсмана цільовим направленням виділяв кошти на такі спортивні об’єкти. Про цей кричущий факт головний редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк детально написав у репортажі.

Де ж можуть бути кошти у сільській раді, коли лише на утримання однієї ГОЛОВИ потрібно пів-мільйона гривень на рік! Так як зарплата у неї вище міністерської і президентсько! Триста відсотків преміальних депутатський корпус затвердив їй на сесії!

     «На посаді сільського голови жінка заробила 492 826 гривень за рік»,- повідомила Рожищенська газета «» напередодні виборів до Верховної ради 21 липня 2019 року.

         В той час, коли Президенту України Володимиру Зеленському за роботу на посаді глави держави в травні нарахований посадовий оклад в розмірі 12 727 грн., а в червні він заробив 28 тисяч гривень.

Цього року святкування Дня Європи в Україні стало особливо знаковим для великої творчої родини Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського.

Спільною працею ми започаткували Міжнародний фестиваль «Європейська весна в Академії», спільними зусиллями на прохання викладачів та студентів був заснований Благодійний фонд розвитку Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського «Київська консерваторія».

У суботу 18 травня відбулась урочиста презентація Благодійного фонду і я хочу щиро подякувати всім гостям того особливого вечора за те, що розділили з нами радість від цієї важливої події. Я дякую усім меценатам, які зробили перші неоціненні вклади у майбутній розвиток Академії.

Я вдячний їм за небайдужість до українського музичного мистецтва і сподіваюсь, що до цього їх спонукали поклики сердець.

Я дуже дякую організаторам Ганні Різаєвій, Валерії Жарковій, Лесі Олійник, арт-директору проекту Наталії Муромець за організацію та проведення заходу на найвищому рівні європейського зразка.

Слова вдячності я адресую меценатам Олегу Дзюбяку та Анні Денисовій за важливі вклади у розвиток консерваторії та українського музичного мистецтва.

Я вірю, що саме такими важливими кроками твориться музична історія України!

Максим Олегович Тимошенко

" data-medium-file="" data-large-file="" class="alignnone size-medium wp-image-6951" src="https://i1.wp.com/www.ungazeta.info/wp-content/uploads/2018/09/lustopad_2008-546.jpg?resize=300%2C225" alt="" width="300" height="225">

Про це йдеться у відповіді Адміністрації президента на інформаційний запит видання та в «Українських новинах». Документ підписав керівник Головного департаменту забезпечення доступу до публічної інформації АПУ С. Кондзеля та т.в.о. Керівника Державного управління справами С.Борзова.

Попередній президент Петро Порошенко отримував таку ж зарплату — в його декларації за 2018 рік зазначено дохід від зарплати за основним місцем роботи в 336 тисяч гривень, тобто 28 тисяч гривень на місяць.

То чи варто було витрачати кошти і силу на депутатський марафон до Верховної ради, де зарплата «слуг народу» менша у 2-3 рази?

Варто нагадати, що річний дохід сільської ради складає понад 57 мільйонів гривень! З них – 30750000,00 гривень передбачено на заробітну плату у сільській раді.

Отже, при такому бюджеті, де левова частка витрачається на захищені статті апарату ОТГ, мало що залишається на вирішення соціально-культурних проблем.

Не має коштів не тільки для підтримання музею-скансена, а й навіть на проведення ремонтних робіт опалювальної системи у Рокинівському будинку культури. Це єдиний будинок культурної установи в області, який уже понад десять років не опалюється. А це значить, що заходів там у зимовий період неможливо провести і молоді не має, де подітися крім пивних барів у селищі міського типу. Не має коштів і на видання книги, яка годує розум воїнів і козаків, «Лицарів Сонця».

Не має коштів на проведення ремонту невеликої ділянки майдану в центрі селища науковців Рокинь. Після дощу тут не пройти і не проїхати…-пише блог Сурма-сайт.

То як дійти до розуму і серця керівництва Княгинінивської ОТГ, не знає ніхто. Хоч надія є, так як влада там повністю під контролем «прекрасної» половини, які більш чутливі не тільки до компліментів, а й вирішенню нагальних проблем.

Олександр Середюк,

директор Музею-скансену,

письменник і публіцист,

член Національної спілки краєзнавців України

P.S. Коли верстався номер, відбулася сесія сільської ради ОТГ, на якій депутати нарешті, з другого подання, скасувавши 300 відсотків надбавки до зарплати Голови, залишили лише 100%.”

Ось такий сумний лист про реальну ситуацію, яка вже є на Волині, та і в інших областях. Зрозуміло, можна написати десяток емоційних статей, провести прес-конференції…

Попіаритися. Поплакати і забути. Не в цьому випадку!

Ми будемо боротися!

З досвіду – піар і плачі мало що дадуть.

Варто ПЕРСОНАЛЬНО залучити нового Міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського, Голову “культурного” комітету Верховної Ради України Олександра Ткаченка і кількох депутатів Комітету. Потрібно внести швидкі законодавчі зміни під умовною назвою “Про недоторканість закладів культури”.

Суть – заборонити регіональним “князькам і отаманчикам” в районах і ОТГ брутально закривати “зайві” музеї!

Ввести кримінальну відповідальність і виписати детальну процедуру ліквідації, укрупнення, припинення фінансування і ще якихось дій стосовно закладів культури!

Передбачити схеми надання державних грантів, фінансової підтримки з державного бюджету. Резерв –  фонд Маринки По з 700 млн! А її ставленицю-відкатчицю на чолі, можна сміливо заарештовувати після обшуків і оперативних дій… То дійте!!!

Час припинити відкати і безглузді “грантоїдські” проекти за рахунок народу! Натяк…

Іншими словами, проблему варто швидко вивчити, надати рекомендації, написати поправки і проконтролювати виконання. Врятувати сільські музеї!

Мінкульт в процесі ліквідації. Відповідно, вся та неефективна структура, яка робила вигляд, що переймається музеями, зникла. І то добре. Бо від тих ментів і кагебістів було більше шкоди…

Пишу короткого відкритого листа В.Бородянському і Голові Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ Олександру Ткаченку.

Отож,

Відкритий лист

Міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко

та до членів Комітету

Шановне товариство!

Журнал “Музеї України” вимагає терміново розпочати вивчення ситуації стосовно знищення регіональних закладів культури, перш за все музеїв, які повністю залежать від фінансування з місцевих бюджетів.

Ми на порозі гуманітарної катастрофи!

Просимо негайно створити робочу групу з організації наради про долю місцевих музеїв, куди включити кількох директорів музеїв, керівників культури районного і обласного рівня, представників ОТГ.

Виробити законодавчі рекомендації…

Журнал “Музеї України” готовий організаційно та інформаційно підтримати ініціативу.

З повагою,

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”