Тур до Чорнобиля. Варто!

3 июня 2019, 22:07
журналист
0
7
Тур до Чорнобиля. Варто!

Я народилася в 70 км від зони ураження. На момент трагедії мені був 1 рік. І я – як і більшість тодішніх малюків – у дитячому візочку була з мамою на травневій демонстрації...

Про поїздки до Чорнобилю.
Я народилася в 70 км від зони ураження. На момент трагедії мені був 1 рік. І я – як і більшість тодішніх малюків – у дитячому візочку була з мамою на травневій демонстрації, де ймовірно, отримала дозу радіації. Я 33 роки не могла подолати страх побувати тут. Годувала себе різними «лякалками» про опромінення (про це напишу окремо). Але зараз настав час. І професійний інтерес до розвитку української туристичної індустрії переміг забобони.

Сьогодні я поїхала в Чорнобиль зі звичайною туристичною групою, яких приїджає сотні. Побачити все очима туристів. Зі мною в групі – гості з Нової Зеландії (!!!) та США – вони подолали тисячі кілометрів, вперше приїхали до України ЛИШЕ заради Чорнобилю. Самі ж зізнаються, що навряд чи взагалі прилетіли до нас, якби не ця локація.

Але тур до Чорнобиля – це не просто забавка. Це ШАНС відкрити ІНШУ Україну десяткам тисяч людей з розвинених країн! За 10 годин туру можна розповісти, чому сучасні українці не люблять СРСР, що таке радянська пропаганда, про трагічні наслідки холодної війни… І ще багато чого важливого про Україну та українців… Цікаво, що 15 років тому ці тури якраз з’явилися завдяки ліквідатору, який взяв на себе необхідний тягар просвітництва.

Ми можемо тричі вважати Чорнобиль – зоною смерті та трагедії, але у сучасному світі – це магніт для іноземних туристів. І не залежно від нашої волі подивитися на місце катастрофи приїджають десятки тисяч гостей з усього світу. Ось наприклад, лише у минулу суботу Чорнобиль відвідало …. 2,5 тисячі іноземців. Решта – після серіалу може асоціювати Україну із небезпечним, сірим, негативним місцем, і тут теж треба розвіювати міфи! А як розвіювати? Запрошувати до себе!

Хочемо ми цього чи ні, але Чорнобильська зона (особливо після виходу серіалу НВО) – стане найцікавішим туристичним об’єктом України для американців, британців, канадійців, скандинавів, німців, французів…

І тут два варіанти: закритися (чим ми тоді відрізняємося від СРСР?) або навпаки, забрати всю бюрократію, перепони, бути відкритими, створити комфортні та безпечні умови для відвідування іноземцями. Розробити комплексні продукти, щоб після Чорнобиля дивилися якомога більше інших туристичних об`єктів! Щоб пізнавали Україну. Щоб розповідали всьому світу, що Україна – це позитив а не суцільний морок. Перетворити мінус на плюс. Трансформувати емоцію страху – на емоцію закоханості в Україну.

29 вересня 1971 року був заснований Запорізький обласний художній музей.

Музей, не маючи власної колекції, відкрився виставкою з фондів Державної Третьяковської галереї. Виставкова діяльність на певний час стала провідним напрямком у роботі музею. Було організовано близько 400 виставок в музеї і більше 5 000 пересувних виставок.

Сьогодні колекція музею, зібрана руками маленького колективу мистецтвознавців, надзвичайно різноманітна і насичена і налічує понад 13 тисяч експонатів. Український і російський живопис ХІХ-ХХ ст., графіка, скульптура представлені такими іменами, як І. Шишкін, І. Айвазовський, К. Крижицький, С. Світославський, С. Васильківський, Д. Бурлюк, Т. Яблонська, М. Глущенко, В. Касіян, Г. Якутович, І. Кавалерідзе, М. Лисенко, Є. Прокопов і інші. Колекція українського народного декоративного мистецтва – одна з найбільших на Подніпров’ї (4,5 тисячі експонатів). У ній зібрані всі види народного мистецтва, представлені відомі імена – М. Приймаченко, Г. Самарська, А. Бокотей, Д. Головко, Г. Верес, Ф. Панько…
http://museum.net.ua/day-in-history/29-09/
На фото із зібрання музею: В.Орловський. «Пейзаж з гірським струмком»

" data-medium-file="" data-large-file="" class="alignnone size-medium wp-image-5037" src="https://i0.wp.com/www.secondusa.top/wp-content/uploads/2019/06/61974212_2482122085140654_1093526577964122112_n.jpg?resize=308%2C400" alt="" width="308" height="400">

Через переживання страху і болю назад туристи поверталися…з глибоко осмисленим позитивним враженням про Україну.

*про проміння в зоні відчуження напишу окремо. Тут всі з дозиметрами

** я нікого не агітую тут побувати, я просто пояснюю реалії – побувати у Чорнобилі прагнуть мільйони іноземців. Це об’єктивна реальність. Невже ми не можемо цим скористатися?

Народний депутат України

Необхідний коментар:

Дуже правильне рішення – поїхати і донести цю інформацію! Серіал “Чорнобиль” несподівано “вистрілив” і хочемо ми чи ні, в Зону масово поїде турист з розвинених країн. Відповідно і державні органи і турбізнес повинні бути готовими…

Чому б, скажімо, не відродити теплохідні круїзи Київським морем із заходом в Зону?

Може бути багато ідей, що підтягнуть інфраструктуру, спрацюють на Україну.

Давайте колективно думати, дискутувати, шукати варіанти. То нормальний процес! Погано, що саме на Аню, яка дитина Чорнобиля, виросла поруч, обрушився шквал болю, сліз, розпачу… Навіть якісь дивні звинувачення…

І це теж зрозуміло… Болюча рана… Ми усі з цим живемо…

На виклики часу треба адекватно реагувати!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, Почесний працівник туризму України

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.