Примітиви з комісії Дніпропетровської облради, з демонстративними порушеннями, обрали директором всесвітньовідомого козацького закладу з унікальними експонатами, якусь напівбезграмотну баришню
Рятуємо ДНІМ! Журнал “Музеї України”, спільно з сайтами медіа-групи
УПК, продовжує відслідковувати трагікомічно-корупційну оборудку під
назвою “вибори директора Дніпропетровського Національного історичного
музею ім.Д.Яворницького”.
Ми жорстко включаємося в боротьбу за духовну спадщину українців і повірте, переможемо. Може і не зразу… Досвід великий…
Примітиви з комісії Дніпропетровської облради, з демонстративними
порушеннями, обрали директором всесвітньовідомого козацького закладу з
унікальними експонатами, якусь напівбезграмотну баришню, яка навіть
мотиваційного офіційного листа не може написати без помилок! Всі життєві
досягнення тієї сумнівної особи – життя з якимось дрібним грошовитим
місцевим бізнесменом, чий бізнес найближчим часом буде досліджено і
перевірено, та створення сільського генделика з проросійським змістом.
Відповідно, до всієї тієї активності буде привернуто увагу влади, правоохоронних органів, преси, громадськості…
Є підозра, що з приходом “нового менеджменту” в Національний музей,
що зберігає безцінні скарби козацької доби та символічні експонати
української нації, будуть розграбовані, підмінені чи пошкоджені
унікальні музейні фонди. А це вже нахабний виклик Національній безпеці
України, країни, що веде виснажливу війну на Сході, має окупований Крим.
Тому журналісти, спільно з кількома Народними депутатами України,
готують звернення до РНБО і керівників СБУ. Зрозуміло, сподіваємося на
увагу фіскальних органів до “неймовірних економічних” сімейних досягнень
родини “нового дирехтора”…
Звернення Президенту України і депутатам Дніпропетровської обласної Ради вже направлено.
Відповідно до “культурного” Закону, рішення конкурсної комісії є
остаточним і не підлягає затвердженню жодним іншим органом. Однак, діє
Закон “Про місцеве самоврядування”, за яким Дніпропетровська обласна
рада має затверджувати керівників комунальних закладів. А ДНІМ є
Комунальним закладом облради. Як можна здогадатися, преса і
громадськість почне жорсткий тиск на депутатів облради з вимогою не
призначати ТАКОГО директора для ТАКОГО музею. Мабуть і не призначать,
оголосивши новий конкурс…
У нас є озаріння, що “переможниця” днями напише заяву про відмову від посади директора ДНІМ…
А якщо ні, то після серії знущальних публікацій і телесюжетів з її
прізвищем у заголовку, баришні залишиться одна дорога – до Ізраїлю чи у
шоу-бізнес… Фото і скани з Фейсбуку.
І враження відомого громадського діяча
ДНІМ
R.I.P.
Отже спектакль під назвою «Конкурс на посаду директора Дніпропетровського національного історичного музею» відбувся.
Від щирого серця висловлюю співчуття Надії Капустіній, Яні Тимошенко, всьому колективові ДНІМ і самому ДНІМ.
Музей був дійсно «закритий», пані Капустіна часто мовчала, певна
«совковість» була присутня. Потрібне оновлення? Безсумнівно! Але!
Поставте завдання і дайте грошей. Облуплені бокові стіни, холодні зали,
вогкі підвали… Винна Капустіна? А може потрібно було викинути нах…
Першину? Бо риба гниє з голови.
Свіжі кадри? Із непідтвердженою трудовою біографією та фейковою
рекомендацією? З того, що бачу по музеях країни – проблеми є кругом. Але
ось так… Ми – дійсно регіон-лідер.
А
знаєте – все відбувається закономірно. Бо місту і області українське і
національне не потрібне. Навіть у м’якенькому варіанті. І історія,
наближена до реальної, – теж. Фантастичний Пересрачень і легендарний
Старий Самар – так. А історія й етнографія – нафіг. Але між ось цими
химерами просовувати тезу, як хтось з нами на наших землях уживався, –
то ніхто і не помітить. А тих, хто помітить, – не почують. А поверх цієї
катавасії, прикритої шароварами й кулішами, гіпотетичними музеями
сучасного мистецтва, науки, історії Дніпра, можна тихенько протягувати
потрібні месиджі потрібної ідеології.
Так що – шолом, православні!
ДНІМ
R.I.P.
Недосказане
За можливості завжди намагаюся бути об’єктивним і рівно
відстороненим. Але ситуація навколо провідного музею області
трагікомічна.
Обласна влада спробувала зробити процес прозорим, здійснивши он-лайн
трансляцію, але не спромоглася перевірити документи однієї з
претенденток, незважаючи на резонансні зауваження ЗМІ. Або не схотіла?
Поіменного списку голосувань із зазначеними посадами не бачив. Звідси є
два припущення. Або розпорядження «з гори». Або дуже велика особиста
зацікавленість.
Було надано три варіанти бачення. Грунтовно-монументальне,
романтично-емоційне і ділетантсько-невіглаське. Для того, щоб
здійснювати зміни – потрібні гроші. Для ДНІМ – великі гроші. Їх як не
було, так і не буде, хіба що розпродадуть цікавинки. Відповідно, зміни
мають знову бути на ентузіазмі. Наскільки його вистачить?
Холодні зали, вогкі підвали, потерті вітрини, тріщини на стінах в
середині й назовні, маленькі винагороди за велику працю, відсутність
виставкових площ, відсутність приміщень і людей, де можна опрацьовувати
експонати, в тому числі й сторонніми дослідниками… Це – проблема не
тільки ДНІМ, але зараз говоримо про нього. Хто і як це буде вирішувати?
Професійність і розуміння музею необхідні. Інакше йому гаплик.
Приклад – гуманітарний департамент ДМР, там ще гірше. Яким би ти не був
крутим волонтером чи бойовим офіцером, але вдалих прикладів
результативної роботи на адміністративних посадах чи у керівництві
комунальними підприємствами майже немає. Дещо аналогічна ситуація, коли
відбуваються входження з бізнесового простору.
Впливи. Хто б там що б там не казали, але національна ідентичність
міста й регіону під загрозою. Патріотизм і толерантність теж мають межі.
Отож, боротьба за порятунок музею планетарного значення, яким є
Дніпропетровський Національний історичний музей Д.Яворницького, триває в
режимі реаліті-шоу.
Україна, як завжди, переможе!
Але, за це треба боротися! Приєднуйтеся!
Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.