інтерв’ю з новим ректором Національної музичної академії: Максим Тимошенко

Ексклюзивне інтерв’ю з новим ректором Національної музичної академії

Гучний скандал з низкою звільнень та призначень керівників Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського (Київської консерваторії) завершився виборами нового ректора. Вони пройшли у два тури. Переможцем визнано Максима Тимошенка, сина народного артиста України, багаторічного очільника консерваторії Олега Тимошенка.

Максима Тимошенка влітку призначили виконувачем обов’язків ректора, але потім несподівано усунули, через що й вибухнув скандал. До кабінету в. о. ректора разом із поліцією зайшов юрист Анатолій Бровій, який заявив про своє призначення на цю посаду. Тимошенко не погодився, подав до суду і на виш, і на Мінкульт, який влаштував кадровий атракціон перед виборами повноправного ректора, які були призначені на вересень.

Про це «Главком» детально розповідав місяць тому у матеріалі Парад «ректорів». Черговий переворот у столичній консерваторії.

Окрім опального Максима Тимошенка у виборах брав участь Володимир Рожок. Він керував Музичною академією останніх 14 років, та під тиском громадськості через обвинувачення у фінансових махінаціях і зв’язках із «Партією регіонів» ректора було усунуто з посади.

Також в останній момент у виборах вирішив взяти участь один із професорів музакадемії Юрій Чекан. І саме він зміг вийти у другий тур, де склав конкуренцію Тимошенку, але поступився із різницею у більше як 100 голосів. Цікава деталь – дебати двох учасників другого туру виборів, які транслювалися у соцмережі Facebook. Раніше під час виборів ректорів навчальних закладів ніколи кандидати публічно не дискутували між собою на дебатах.

У своєму першому інтерв’ю обраний ректор Максим Тимошенко розповів «Главкому» про перші кроки на посаді, позов проти Міністерства культури, погрози співачки Марії Максакової та спроби Володимира Рожка повернутися на посаду ректора музакадемії. Тимошенко без ентузіазму згадує літній період своєї роботи виконувачем обов’язків ректора, коли саме Володимир Рожок працював його радником. Каже, це було вимушене призначення, продиктоване зверху. Нині новообраний очільник академії обіцяє відремонтувати аварійний дах будівлі, до якої на Майдані нікому не було діла більше 50 років, та запевняє, що «совкові», партійні підходи в управлінні консерваторії відійшли у минуле.

«Я вручив диригенту №1 у світі Рікардо Муті (художньому керівникові театру «Ла Скала») звання почесного професора консерваторії. А коли ректором був пан Рожок, він дав звання почесного професора всім відомому Леоніду Черновецькому. От і вся різниця», – розповідає Максим Тимошенко.

-На початку нашої розмови я хотів би подякувати вам за те, що саме ви у «Главкомі» першими підняли тему ситуації у музичній академії, вийшов потужний і резонансний матеріал. Це призвело до того, що ті, хто хотів зірвати вибори, просто злякалися це робити. Велась відеотрансляція голосування, були спостерігачі. Ці вибори були одними з перших за новим законом «Про вищу освіту», який дуже не досконалий. Коли ми обираємо президента, то у другому турі перемагає той кандидат, який набере більше голосів. У виборах ректора не так. У нас у другому турі перемагає кандидат, кого підтримають 50% + 1 не з тих, які прийшли голосувати, а зі списку усіх зареєстрованих виборців. Це значно ускладнює процес. Присутніми на виборах у нас були і народні депутати. Вони на власні очі бачили недосконалість закону. Вочевидь, вони виступатимуть за зміни нинішнього закону. До речі, у мене не було жодної «своєї» людини ані в оргкомітеті з проведення виборів, ані в лічильній комісії. Мене не пускали в консерваторію за два дні до виборів, з цього приводу я навіть скаргу написав. Тобто у мене не було можливості повноцінно працювати з людьми. У списках виборців було майже 500 людей, проголосували 92% з них. Чи є у вас претензії до цього списку виборців?

Максим Тимошенко: На ремонт консерваторії потрібно 500-600 млн грн

З того списку проголосувало 464 людини, або 92,3% серед зареєстрованих. Серед них 15% – це студенти, були також науково-педагогічний колектив, 2% – адміністративні працівники, на яких я взагалі ніяк не можу впливати. Тобто абсолютно різні люди. Коли влітку я працював в. о. ректора, то дійсно мав відношення до створення лічильної комісії, до організації виборів. А потім цю підготовку було фактично скасовано і призначили інших людей. Так чи інакше, ці вибори були першими настільки прозорими, вони проходили у прямому ефірі, усі охочі могли за цим стежити. Кожен бюлетень показували у прямому ефірі. Це все стало можливим завдяки громадськості і студентам. Є ті, хто має намір оскаржувати результати другого туру? Ні. Принаймні, я не від кого не чув про скарги. Під час виборів були присутні народні депутати, наглядали за цим процесом Євген Рибчинський та Ірина Суслова. Все пройшло демократично, процес був прозорим. На сторінці «Вибори ректора» у Facebook повідомлялося про те, що нібито СБУ встановила датчики фотографування у кабінках для голосування, аби фіксувати порушення. Чи дійсно це так? Я упевнений, що це фейк. Ніхто не може втручатися у виборчий процес. Якась людина могла провести у кабінці 5 хвилин. Але вона думала. Ми ж за це не можемо її позбавити права вибору. Яке ваше ставлення до Юрія Чекана, вашого опонента у другому турі? Ставлюся з повагою і до нього, і загалом до усіх. Він – непоганий викладач. Я ніколи жодного свого конкурента ніяк не ображав, тим паче публічно. Можете подивитися усі мої виступи і заяви. Навпаки, я закликав у першому турі зробити сигнальне голосування. І усім разом підтримати у другому турі ту людину, яка отримає більшість голосів у першому. Більше того, я готовий співпрацювати з усіма кандидатами, які брали участь у виборах, окрім Володимира Рожка. У них є цікаві програми, є що взяти у кожного (всього у виборах взяли участь шість кандидатів – «Главком»).

-Легше. Ми з ним повністю ідейно протилежні. Я не працював у партійних органах, ніколи до жодної партії не мав стосунку.

-Так, він був радником. Ви розумієте, яка була ситуація, призначити пана Рожка радником дуже попросив Ростислав Карандєєв, щоби у колишнього ректора зберігався оклад. Пан Карандєєв під час мого представлення в. о. ректора так публічно і сказав, що пан Рожок працюватиме моїм радником. Тут я нічого не міг зробити. У Володимира Рожка, до речі, була зарплата утричі вищою за мою, і коли він очолював музичну академію, і потім на посаді радника. Є ще така цікава деталь. Коли звільнявся мій батько після 22 років ректорства, його перевели на погодинну оплату праці зі ставки. Ось така різниця в підходах. То скільки ж отримував Володимир Рожок? Моя зарплата десь 19 тисяч з усіма надбавками. А він отримував утричі більше. От і рахуйте. Щодо Рожка, то він тривалий час працював на посаді керівника, мав усі можливості змінити ситуацію на краще в академії, але цього не сталося. Зараз я фактично є кризовим менеджером. 15 років нічого не робилося, і на мене тепер покладено багато обов’язків. Нині потрібно терміново робити ремонт, який десятки років не робився, аварійний стан будівлі. У нас абсолютно не працюють котельні, немає гарячої води у гуртожитку – колосальні проблеми. Більше за все я переживав: якщо я виграю, матиму більше проблем, ніж не виграю. Але відчуваючи підтримку людей, саме заради них я зголосився взяти участь у виборах.

-Я можу говорити про свою розмову з міністром. Публічно міністр визнав, що моє звільнення – помилка. Що то була помилка, ми зараз розуміємо. Після того, як «Главком» звернув увагу на те, що відбувається в музичній академії, більше 100 студентів звернулося листом до президента і прем’єр-міністра, переконуючи, що мене відсторонили незаконно. Адже влітку, коли мене призначили в. о. ректора, я мав допрацювати до обрання нового ректора і укладання з ним контракту, а це не раніше жовтня. Та сталося не так, як гадалося. Мене відсторонили. Коли я запитав Ростислава Карандєєва про причину відсторонення, він відповів: «Ми так вирішили». Але донині я так і не зрозумів справжніх причин того рішення. Адже ані скарг на мене не було, доган також, зауважень.

Міністр обіцяв також провести внутрішнє розслідування. А на час розслідування він мав намір призначити на посаду в. о. ректора Тетяну Гуменюк. Та цього не сталося. Вам відомо, чому? Ні, мені не відомо. Хоча я вважаю Тетяну Костянтинівну фаховою людиною, нейтральною. Запропонувати Тетяну Гуменюк призначити в. о. ректора було рішенням, схваленим після консультацій з колективом. Після цього міністр вийшов і озвучив цю пропозицію. Але чому призначення не відбулося – питання не до мене.

-Суд відбудеться 4 жовтня. Маю всі підстави сподіватися на перемогу, що мене поновлять на посаді в. о. ректора.

-Вимоги залишаються такими ж. Вимагаю стягнути заробіток більше як за один місяць, це вийде трохи більше 20 тис. грн.

-Моє звернення про погрози є на YouTube. Зараз у нас з ними немає ніяких відносин, ніякого спілкування. Це по-перше. По-друге, я не опускаюся до бруду, який ллють на мене всі мої «друзі», їх багато. Марія Петрівна собі дозволяє коментувати навіть мого батька, якого вона у житті ніколи не бачила. Я ж собі не дозволяю коментарі щодо якихось її родичів. Чи зверталися ви до поліції щодо цих погроз? Звичайно, я звертався до поліції. Вони там займаються, розслідують. Але що і як я не знаю.

-Я не маю жодного стосунку до якоїсь партії чи політиків. І не хочу мати таких стосунків. Особисто я не знаю, хто стоїть, і чи стоїть хтось за Марією Максаковою і Олександром Сусленським.

-Наша перемога сталася завдяки громадськості, таким людям як Андрій Гаврилов, який є №1 серед піаністів світу, як народний артист СРСР, оперний співак, двічі лауреат Греммі Анатолій Кочерга, як Юрій Рибчинський і Роман Балаян, композитор Євген Станкович, хоровий диригент Євген Савчук, всесвітньо відомий композитор Мирослав Скорик тощо. А першим мене привітав диригент і композитор Кирило Карабиць. Всі вони підтримали ідею нової консерваторії, підтримали мене. Це також допомогло підняти резонанс і провести зрештою чесні, демократичні, прозорі вибори.

-Ні. Мене привітав лише один з радників президента.

-На сьогодні завдяки публічності і резонансу навколо того, що відбувається в академії, також і іноземним ЗМІ, таких спроб немає, вони призупинені. Серед ваших обіцянок на посаді ректора – відкриття нової їдальні з доступними цінами для студентів. Їдальня уже працює. Низьких цін вдалося досягти завдяки відсутності корупції. Вдалося зробити ціни найнижчими у Києві, якщо порівнювати з їдальнями інших вищих навчальних закладів. Можете прийти і самі переконатися. Але от буквально зараз студенти почали мені скаржаться, що ціни пішли в гору. Я розбиратимуся, чому так. Яким є фінансування академії у рік, скільки не вистачає коштів? Ми отримуємо гроші на зарплати, на поточні витрати. Ми маємо також спецфонд завдяки тому, що у нас є іноземні студенти, які сплачують за навчання у валюті. Нині я працюю з Комітетом Верховної Ради для того, щоби включити до Держбюджету на наступний рік рядочок про фінансування ремонту консерваторії в розмірі 100 млн грн. Тоді як я офіційно ще сам не на посаді, юридично я навіть не в. о., хоча обраний ректором. Ще маю пройти так звану спеціальну перевірку, яка триватиме орієнтовно місяць. Це формальні речі, обов’язкові згідно із законом.

-На ремонт даху вистачить. Але є орієнтовні оцінки, що для повного ремонту консерваторії потрібно 500-600 млн грн.

-Такі люди є, але не хотів би називати їхні імена, вони не публічні, самі не хочуть себе афішувати. Це по-перше. По-друге, ми державна установа. Є певні критерії, за якими ми можемо отримувати гроші від меценатів. Тобто непросте питання. Все вирішується через Міністерство культури.

-Справді, на деякий час інформація про те, що я проректор з міжнародних зв’язків була відсутня на сторінці Академії. Проректором я працював до призначення мене в. о. ректора музичної академії улітку. На сайті академії керівних кадрів уся інформація вже є, можете перевірити. Тому все нехай залишиться на совісті тих людей, які про це говорили. Я хочу підкреслити, що я перший ректор за 105 років консерваторії, який закінчив спеціалізовану школу імені Лисенка (Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені М. В. Лисенка). Я хоровий диригент за фахом. Ми спілкувалися з директором школи імені Лисенка Валентином Шерстюком, він, до речі, є професором нашої академії. І перше, що я зроблю на посаді керівника консерваторії, це об’єднаю школу і консерваторію під патронатом Національної музичної академії імені Чайковського. Раніше був конфлікт між колишнім ректором музичної академії і директором школи, ми роз’єднані уже 14 років. Водночас наші викладачі їздять і туди викладати. Саме тому нас слід об’єднати, і це станеться цього року. Ось це я вважаю дуже важливим.

Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/interviews/noviy-rektor-nacionalnoji-muzakademiji-maksim-timoshenko-na-remont-konservatoriji-potribno-500-600-mln-grn-532796.html