Політика в літературі: спеціальні гості Форуму видавців про Україну

15 вересня 2014, 11:16
Власник сторінки
0

Головний редактор Першого Національного Христина Стебельська поспілкувалася зі спеціальними гостями 21-го Форуму видавців у Львові. Про політику в літературі, секрети письменництва і Україну в Європі.


"Українці поділяються на тих, хто читає і не думає, тих, хто не читає, і тих, хто думає, бо читає. Для сили думки Форум і дарує такі зустрічі. Сьогодні – феноменальний день із провідними літераторами Європи!" – каже пані Христина.    

Анджей Стасюк. Про світло в людях

"Галицькі оповідання" оригінального і бунтівного Анджея Стасюка на Форумі видавців представив талановитий перекладач Тарас Прохасько. Легкий і заразом смаковитий український варіант збірки вже зажив слави. 

Х. Стебельська про враження від зустрічі з гостем Форуму:

"Для нас Анджей – зразок. Він показує, як польська література створює цілі творчі грибниці, формує товариства. Насправді це людина дуже непростої долі. Але він зберіг сутнісне. Лишився собою, справжнім. І як високо зміг підняти планку польської прози! Це письменник із великим серцем. А як заглиблено він на презентації читав свої твори!.. Коли ти бачиш, із якою увагою Анджей описує найнепомітніші закутки Польщі, хочеш теж там побувати. Він вчить нас любити навіть найменше з того, що маємо. Його проза – європейська. Про світло в душах людей. Говорить і про любов до нас, українців. Щоправда, вважає, що ми – Схід. І в мене тут запитання до Європи: а хіба ми досі не довели, що не чужі?".

Людмила Уліцкая: "Ми мусимо зупинити цю війну!"

Жінка-нерв! Спілкування з нею – формат тисячі й одного запитання. Цікавість українців зрозуміла: Уліцкая – одна з небагатьох російських митців, хто відверто наважився дискутувати з політикою Кремля. 

Письменниця не боїться криз: "Це чудовий стан, із якого виходиш оновленим. Так, дискомфортно, боляче, але після цього світ повертається до вас обличчям". Однак вона боїться людської слабкості, яка провокує війну. Уліцкая підтримала відкритого листа, який засудив політику Путіна: "Підписала, бо в письменника є свій радіус дії. Я піду на Марш миру не тому, що я сильна. Я слабка. Я боязка. Але всі ми, слабкі й боязкі, мусимо зупинити цю війну". Про Україну й Львів говорить просто: "Відчувається, що Україна ближча до Європи. І міста тут схожі одне на інше. Але Львів не схожий ні на що. Львів – це щось!". 

Чимало запитань торкалися особистого – від сприйняття Росії, якою вона є, так і екранізації романів самої Уліцкої. Вона відповідала щиро, навіть коли йшлося про персональну зневагу до перукарень і нетиповий для більшості медійних облич природний вигляд: "Я 45 років стрижу себе сама". Рішуче гостя Форуму відрізала і на прохання із зали назвати кілька хороших речей про Росію: "Моя близька подруга Віра (дуже відома й поважна в Росії) організувала ідеальний хоспіс, у якому потім і померла". 

Мартін Поллак: "Європейці хочуть читати українську літературу в перекладах"

Австрієць Мартін Поллак розповів про шрами історії, які торкнулися його родини. Зізнався, що ще у трирічному віці батькові подарували зброю – від кулі він і загинув. Тож його книга "Мрець у бункері" списана з життя. 

Відповідальність і тверезість, із якою письменник розповідає про себе, вражає. Його вітчим був близьким до Гітлера. Жодної лояльності Поллак до цього не виявляє, але відмовлятися від рідної людини не поспішає: "Ти завжди залишається сином свого батька. І як син свого батька я маю говорити правду". Критикує Мартін Поллак і сучасну меркантильну симпатію австрійців до Путіна: "Австрія "любить" Путіна, бо це бізнес. Я проти цього. Вважаю ганьбою, що кілька днів тому австрійці зустрічали його стоячи".  

Сьогодні Поллак – популяризатор України в Австрії. Сприяє просуванню українських письменників на Лейпцизькому книжковому ярмарку. Там справді – прекрасні стенди з українськими книжками, але цього недостатньо. Поллак підтверджує: "Європейці хочуть читати українську літературу в перекладах".

 

"Він має рацію, – резюмує Х. Стебельська. – Ми відзначаємо сторіччя завершення Першої світової війни і маємо чудові монографії англійською, французькою, польською, російською мовами… А де українська? Хто, як не ми, подбає про це?". 

На запитання Х. Стебельської, як і де він найбільше любить читати, письменник вразив: "Живу в селі. Маю сертифікат на ведення сільського господарства. А п’ять років тому зробив собі подарунок. Замовив у італійського архітектора бібліотеку. Тепер поряд із моїм будинком – елегантна і розкішна книгозбірня". 

Очікується, що наступного року вийде нова книга Мартіна Поллака українською мовою.

Паскаль Брюкнер. "Треба більше розповідати про Україну"

"Враження від Паскаля в мене феноменальне: в одній людині поєднані два протилежні береги. І все це зроблено з неперевершеним французьким шармом. Неймовірної достойності й виразності людина з розкішним тембром голосу! Заворожує його елегантність. Але я б точно не вийшла заміж за француза", – ділиться враженнями Х. Стебельська. 

Брюкнер зустрівся з читачами в науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка – аудиторією, де майже всі знають французьку. Присутні миттєво реагували на кожну репліку, не чекаючи на перекладача. Вийшла розмова поміж своїх. Справжній європейський рівень. Письменник запрошує українців їхати до Європи, рекламувати себе, розповідати про Україну більше.

Х. Стебельська помітила: "Слухаючи Брюкнера розумієш, чому Франція така відсторонена від проблем нашої боротьби з Кремлем. Він вважає, що Європа втратила своє історичне бачення. Сьогодні вона має велику потребу в діалозі, а європейці занадто переоцінюють дипломатію. Вірять, що вирішити все можна словом. А меседж сили, дії, результату йде від Америки". Також письменник наголошує, що санкції проти агресора потрібні, і "не тільки економічні, а й військові". 

На Форумі Брюкнер презентує "Тиранію каяття" і "Парадокс любові". Він критикує закид "русского міра", який нав’язує думку про занепад любові та культури в Європі. Але розуміє: "Проблема європейців у тому, що вони втікають в інтимне, бо вважають, що держава – це машина, яка має забезпечити їм все. Америка ж так не думає і все-таки воює, бо тримається духом патріотизму, чого європейцям бракує. Ми дуже інфантильні у військовій сфері. І тільки дві країни – Франція і Велика Британія – боєздатні. Лише ситуація в Україні підказує, що історія війни не завершена. Вона розвивається. Тому подякуймо Путіну: його агресивність – як електричний шок для нас".    

Цікаве попереду – незабутні вихідні з Форумом видавців!

В суботу – дискусія "Наш Шевченко" з журналістом Юрієм Макаровим і вистава "Наш Тарас" Першого українського театру для дітей та юнацтва. Презентації книжок спеціальних гостей 21-го Форуму видавців – Зємовіта Щерека (Польща) і Баси Джанікашвілі (Грузія). Тривають Дунайські зустрічі. Поспілкуємося з професором Полом Робертом Магочієм (Канада) і письменником Мартіном Поллаком (Австрія).      

У неділю – розмова з Тімоті Снайдером (США) і презентація його книжки "Українська історія, Російська політика, Європейське майбутнє". 

Детальну інформацію про заходи шукайте тут.  

Головна редакція НТКУ

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.