Парламент Ісландії – найстаріший парламент світу.

19 января 2016, 22:57
журналист-аналитик, переводчик
0
55
Парламент Ісландії – найстаріший парламент світу.
Оригінальною назвою ісландського парламенту є Альтинг (ісл. Al?ingi), що дослівно перекладається, як «загальне зібрання»

Всього на земній кулі нараховується 195 парламентів, також ще 9 невизнаних республік мають свої законодавчі органи.

Вперше Альтинг зібрався в 930 році в місці під назвою Тінгвеллір на південному заході острова біля північного берега озера Тінгвадлаватн. В подальшому, саме там, раз на два-три роки збирався Альтинг в літню пору, щоб в ньому могли брати участь всі жителі Ісландії.

Місце унікальне тим, що тут розходяться дві материкові плити, Північно-Американська і Євразійська. Американська підноситься стіною на пару десятків метрів вгору, ісландці називають її «Скала закону» (ісл. Lögberg). В ті жорсткі середньовічні часи брати участь в Альтигу мали право лише вільні чоловіки. На початку свого існування Альтинг був не тільки місцем прийняття законів, а й вирішенням спорів, подібно до більш звичного нашому менталітету «Віче». Цікаво, що саме законами в той час займалася так звана Логретта (ісл. Lögrétta), що складалася головним чином з жерців. Цікавим є те, що у 1000 році на Альтингу більшість висловилася за прийняття християнства, що безумовно вплинуло на подальший розвиток Ісландії.

Середньовічна ісландська держава мала незвичайну структуру. На державному рівні альтинг мав і законодавчу, і судову владу; в країні не було короля або яких-небудь інших центральних органів виконавчої влади. Ісландія була розділена на безліч «Годордів», які були по суті кланами або альянсами, очолюваними так званими «Годи».

Лідери призначали суддів для вирішення суперечок між членами «Годорди». «Годорди» були чисто географічними районами. Фактично приналежність до «Годорди» було особистим рішенням людини, і теоретично кожен бажаючий міг змінити свій рідний «Годорд» на інший. Втім, жодна група людей не могла вибрати кого-небудь на посаду «Годи», цей статус був власністю «Годи», його можна було купити, продати, успадкувати або позичити.

Деякі закони, прийняті древніми народними зборами, діють в Ісландії і до цих пір. Наприклад, кінь, вивезений за межі острова, нехай навіть для виступу на чемпіонаті світу з кінного спорту - не може повернутися назад. Так вирішили ісландські парламентарії в 982 році, і скасовувати це правило ніхто не збирається.

Однак, історія кожної країни має свої «Сумні часи». В 1262 році ісландці підписали, так званий «Старий договір» з Норвегією, за яким фактично визнавалась верховна влада на острові за норвезькими королями. Значно обмежувалися права Альтингу, та все ж ісландці залишали за собою право вважати себе вільними від своїх зобов’язань, якщо норвезький король порушував умови договору.

В 1397 році Ісландія потрапляє під владу Данії, в результаті «Кальмарської унії», після чого ісландському народу довелося надовго змиритися з чужоземним пануванням. Однак Альтинг продовжував функціонувати аж до 1799 року в якості спеціального Верховного суду, тим самим зберігши древню традицію по вирішенню спорів.

Відродження ісландського парламентаризму почалося аж тільки в 1830 році з ідей ісландського філолога Йона Сігурдсона, який став лідером національного руху.

Незабаром робота національного руху дала свої плоди, у 1845 році був відроджений парламент, як законодавчий орган. Шануючи традиції, він отримав Древньоісландську назву Альтинг.  У 1851 році за радикальні вимоги ісландські загальні збори були розпущені датською владою, проте, дії національного руху були рішучими і вже в 1854 році була скасована датська торгівельна монополія в Ісландії, що фактично означало означала отримання Ісландією економічної незалежності. . У 1855 році був введений закон про свободу друку.

У 1874 році, коли святкувалося тисячоліття заселення Ісландії, датський король Крістіан IX, вперше в історії відвідав острів де оголосив про подальші реформи в країні. Ісландія отримала власну конституцію, згідно з якою Альтинг здобував права місцевої законодавчої влади. До його складу входило 30 депутатів, яких обирали платники податків, ще 6-ох депутатів призначав король Данії.

Свою незалежність Ісландія здобула в 1918 році. Однак під час другої світової війни, в Ісландії діяла військово-цивільна американська адміністрація, та після закінчення війни до Альтингу одразу ж повернулися всі його права та функції.

У 1922 році, вперше в Ісландії жінку було обрано до складу Альтингу. У 1934 році вікові обмеження на право голосувати знизили з 25 років до 21, а ще згодом його знизили до 18 років у 1984 році.

З 1991 року, це однопалатний парламент з 63 депутатів, яких обирають в шести виборчих округах. Після виборів в 2013 році до Альтингу потрапили шість партій, «Світле майбутнє», «Партія зелений рух», «Партія незалежності», «Піратська партія», «Прогресивна партія» та «Соціально-демократичний альянс». 

На даний момент до складу парламенту входить 25 жінок, це 39.7% складу парламенту. Вибори проходять в шести округах, трьох столичних та трьох регіональних. Кількість місць в парламенті пропорційна кількості населення в округах.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: парламент,парламентаризм,острів
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.