Довгі тижні точилися дискусії навколо двох варіантів майбутнього Податкового кодексу – так званих мінфінівського та комітетського. Перший експерти називали жорстким та ще більш обтяжуючим як для фізичних, так і юридичних осіб; другий – більш лояльним, що пом’якшував би тиск на бізнес, але водночас перекривав доступ до наповнення бюджету на тому рівні, на якому зараз це необхідно державі.
У підсумку Національна Рада реформ прийняла компромісний варіант податкових новинок, але на основі проекту саме Мінфіну, який, за словами очільниці міністерства Наталі Яресько, задовольняв МВФ. Наскільки передбачені податкові зміни є новаційними, хто зможе зітхнути з полегшенням, а кому, навпаки, ще більше доведеться затягувати паски?
Так, основні зміни насамперед торкнулися «спрощенців». Основна ідея реформи – це зближення загальної і спрощеної систем оподаткування та збільшення сум обов’язкових платежів, які повинні сплатити «спрощенці». У результаті, за офіційною статистикою Уряду, кожен п’ятий підприємець, що працює за спрощеною системою оподаткування, буде змушений перейти на загальну систему. Тому з 4-х груп підприємців має залишитися лише 3, і фактично з цих 3-х груп лише до 1-ї належатимуть справжні «спрощенці» з доходом не більше $ 1000 у місяць.
Зі слів багатьох експертів, така реформа є набагато жорсткішою в порівнянні з податковою реформою минулого уряду Азарова, і вона здатна залишити без працевлаштування сотні тисяч фізичних осіб-підприємців.
Відчують на собі «покращення» й прості українці. Так, якщо раніше було податок на доходи фізичних осіб передбачав дві ставки – 15 % і 20 %, залежно від виду і суми доходу, то тепер пропонується одна ставка у 18 % (з можливим зменшенням до 17 % у 2017 році). Тобто, якщо раніше людина при середній зарплаті в 4-5 тис. грн сплачувала приблизно 600–700 грн у рахунок цього податку, то з 1 січня віддаватиме 700–800 грн. А ось громадяни, які отримують у місяць від 13 тис. грн заробітної плати і які відраховують з цієї суми 20 %, з майбутнього року отримають полегшення у вигляді 18 % ставки – відповідно, сума їхніх відрахувань буде меншою.
У будь-якому разі, оскільки більшість українців все-таки отримують середню заробітну плату, саме за рахунок їхніх доходів Уряд у першу чергу планує наповнювати держбюджет.
Крім того, у прийдешньому році залишається й військовий збір у розмірі 1,5%. Тобто, з більшості заробітних плат буде зніматися не 16,5%, а 19,5% доходів. Більшість інших ставок залишилася без змін – це й 18% податок на прибуток (з можливим зменшенням до 17% у 2017 році), податок на додану вартість – 20 % з можливістю його поширення, по попередніми даними, на сільське господарство та фармацевтику.
До речі, якщо згадати причину запровадження у 2014 році ПДВ на імпортні лікарські засоби, то слід нагадати слова прем’єр-міністра, що «у результаті введення ПДВ роздрібні ціни на фармацевтичному ринку країни стабілізуються. Один з найбільш прибуткових бізнесів – це торгівля медпрепаратами. Як було раніше? По інвойсу, по імпорту [в Україну] препарат, який коштує $1, завозили в середньому за $4. Завищували інвойс, щоб не платити податок на прибуток, і переганяли гроші за кордон, маючи 400% прибутку. Введенням цього податку ми змусили декларувати реальну вартість». У результаті ціни на полицях аптечних закладах не зменшилися, навіть навпаки, а цей ПДВ на ввіз ліків тепер вже розглядається не як тимчасове явище для стримування цін, а як додаткове джерело наповнення державної скарбниці – власне, мабуть це й було основною метою з самого початку його запровадження.
Знизити пропонується лише один податок ЄСВ (єдиний соціальний внесок) – із сьогоднішніх 36,3% для роботодавця до 20 %. Так Уряд планує вивести з тіні заробітні плати. Втім, більшість економістів сходиться на тому, що «вибілити» зарплати просто за рахунок зниження ЄСВ не вдасться.
Найбільше розчаровує те, що жодних глобальних реформ, які були б справді спрямовані на стимулювання розвитку бізнесу в Україні не має. І основною ідеєю запропонованих реформ є підвищення податкового тиску на всі без винятку категорії платників податків, аби вийти на необхідні показники наповнення державного бюджету. Ці зміни задовольняють МВФ лише тому, що Фонд напряму зацікавлений у збільшенні дохідної частини бюджету будь-якими методами, щоб кредитори могли бути впевнені в повернені наданих Україні позик.
І при всьому підвищення рівня життя незахищених верств населення заплановане на 12 % «відповідно до прогнозованої інфляції», тобто, Мінфін від початку прогнозує, що підвищення соціальних стандартів українців протягом року «з’їсть» інфляція. І це в кращому випадку, якщо інфляція складатиме прогнозовані 12 %, а якщо оцінювати інфляційні процеси реально, то на сьогодні немає підстав для спаду інфляції з теперішніх 40% до 12 %.
На думку Мінфіну, зростання ВВП становитиме 2 %, а його номінальне значення до кінця року – 2,3 трлн грн, що співпадає з прогнозом МВФ. Проте на тлі низької статистичної бази цього року 2% прибавки – це не зростання, а біг на місці. Такий стриманий прогноз говорить про те, що в Україні не відбулося жодних змін, які дійсно можуть прискорити розвиток її економіки, а головне, Мінфін і не розраховує, що такі зміни відбудуться. І це дивно, бо цей бюджет верстався на підставі нового Податкового кодексу, який має здійснити революцію в оподаткуванні і перезапустити економіку.
Номінальний ВВП у 2016 році має становити 2,3 трлн грн при прогнозованому середньорічному курсі гривні 24,1 за долар і курсі на кінець року – 24,4 грн за долар. Тим самим очікуваний ВВП у валютному еквіваленті має становити менше 94 млрд доларів. Приблизно такий же валютний еквівалент ВВП Україна мала у 2006 році, і все рівно тоді він був більший – 107,8 млрд доларів, а в передкризовому 2013 році він становив близько 182 млрд грн.