Новий Податковий кодекс: чи варто чекати українцям ревоційних змін?

14 декабря 2015, 16:13
0
63
Новий Податковий кодекс: чи варто чекати українцям ревоційних змін?

Довгі тижні точилися дискусії навколо двох варіантів майбутнього Податкового кодексу – так званих мінфінівського та комітетського.

Перший експерти називали жорстким та ще більш обтяжуючим як для фізичних, так і юридичних осіб; другий – більш лояльним, що пом’якшував би тиск на бізнес, але водночас перекривав доступ до наповнення бюджету на тому рівні, на якому зараз це необхідно державі. 

Довгі тижні точилися дискусії навколо двох варіантів майбутнього Податкового кодексу – так званих мінфінівського та комітетського. Перший експерти називали жорстким та ще більш обтяжуючим як для фізичних, так і юридичних осіб; другий – більш лояльним, що пом’якшував би тиск на бізнес, але водночас перекривав доступ до наповнення бюджету на тому рівні, на якому зараз це необхідно державі. 

У підсумку Національна Рада реформ прийняла компромісний варіант податкових новинок, але на основі проекту саме Мінфіну, який, за словами очільниці міністерства Наталі Яресько, задовольняв МВФ. Наскільки передбачені податкові зміни є новаційними, хто зможе зітхнути з полегшенням, а кому, навпаки, ще більше доведеться затягувати паски?

Так, основні зміни насамперед торкнулися «спрощенців». Основна ідея реформи – це зближення загальної і спрощеної систем оподаткування та збільшення сум обов’язкових платежів, які повинні сплатити «спрощенці». У результаті, за офіційною статистикою Уряду, кожен п’ятий підприємець, що працює за спрощеною системою оподаткування, буде змушений перейти на загальну систему. Тому з 4-х груп підприємців має залишитися лише 3, і фактично з цих 3-х груп лише до 1-ї належатимуть справжні «спрощенці» з доходом не більше $ 1000 у місяць.

Зі слів багатьох експертів, така реформа є набагато жорсткішою в порівнянні з податковою реформою минулого уряду Азарова, і вона здатна залишити без працевлаштування сотні тисяч фізичних осіб-підприємців.

Відчують на собі «покращення» й прості українці. Так, якщо раніше було податок на доходи фізичних осіб передбачав дві ставки – 15 % і 20 %, залежно від виду і суми доходу, то тепер пропонується одна ставка у 18 % (з можливим зменшенням до 17 % у 2017 році). Тобто, якщо раніше людина при середній зарплаті в 4-5 тис. грн сплачувала приблизно 600–700 грн у рахунок цього податку, то з 1 січня віддаватиме 700–800 грн. А ось громадяни, які отримують у місяць від 13 тис. грн заробітної плати і які відраховують з цієї суми 20 %, з майбутнього року отримають полегшення у вигляді 18 % ставки – відповідно, сума їхніх відрахувань буде меншою.

У будь-якому разі, оскільки більшість українців все-таки отримують середню заробітну плату, саме за рахунок їхніх доходів Уряд у першу чергу планує наповнювати держбюджет.

Крім того, у прийдешньому році залишається й військовий збір у розмірі 1,5%. Тобто, з більшості заробітних плат буде зніматися не 16,5%, а 19,5% доходів. Більшість інших ставок залишилася без змін – це й 18% податок на прибуток (з можливим зменшенням до 17% у 2017 році), податок на додану вартість – 20 % з можливістю його поширення, по попередніми даними, на сільське господарство та фармацевтику.

До речі, якщо згадати причину запровадження у 2014 році ПДВ на імпортні лікарські засоби, то слід нагадати слова прем’єр-міністра, що «у результаті введення ПДВ роздрібні ціни на фармацевтичному ринку країни стабілізуються. Один з найбільш прибуткових бізнесів – це торгівля медпрепаратами. Як було раніше? По інвойсу, по імпорту [в Україну] препарат, який коштує $1, завозили в середньому за $4. Завищували інвойс, щоб не платити податок на прибуток, і переганяли гроші за кордон, маючи 400% прибутку. Введенням цього податку ми змусили декларувати реальну вартість». У результаті ціни на полицях аптечних закладах не зменшилися, навіть навпаки, а цей ПДВ на ввіз ліків тепер вже розглядається не як тимчасове явище для стримування цін, а як додаткове джерело наповнення державної скарбниці – власне, мабуть це й було основною метою з самого початку його запровадження.

Знизити пропонується лише один податок ЄСВ (єдиний соціальний внесок) – із сьогоднішніх 36,3% для роботодавця до 20 %. Так Уряд планує вивести з тіні заробітні плати. Втім, більшість економістів сходиться на тому, що «вибілити» зарплати просто за рахунок зниження ЄСВ не вдасться.

податкова система

Найбільше розчаровує те, що жодних глобальних реформ, які були б справді спрямовані на стимулювання розвитку бізнесу в Україні не має. І основною ідеєю запропонованих реформ є підвищення податкового тиску на всі без винятку категорії платників податків, аби вийти на необхідні показники наповнення державного бюджету. Ці зміни задовольняють МВФ лише тому, що Фонд напряму зацікавлений у збільшенні дохідної частини бюджету будь-якими методами, щоб кредитори могли бути впевнені в повернені наданих Україні позик.

І при всьому підвищення рівня життя незахищених верств населення заплановане на 12 % «відповідно до прогнозованої інфляції», тобто, Мінфін від початку прогнозує, що підвищення соціальних стандартів українців протягом року «з’їсть» інфляція. І це в кращому випадку, якщо інфляція складатиме прогнозовані 12 %, а якщо оцінювати інфляційні процеси реально, то на сьогодні немає підстав для спаду інфляції з теперішніх 40% до 12 %.

На думку Мінфіну, зростання ВВП становитиме 2 %, а його номінальне значення до кінця року – 2,3 трлн грн, що співпадає з прогнозом МВФ. Проте на тлі низької статистичної бази цього року 2% прибавки – це не зростання, а біг на місці. Такий стриманий прогноз говорить про те, що в Україні не відбулося жодних змін, які дійсно можуть прискорити розвиток її економіки, а головне, Мінфін і не розраховує, що такі зміни відбудуться. І це дивно, бо цей бюджет верстався на підставі нового Податкового кодексу, який має здійснити революцію в оподаткуванні і перезапустити економіку.

Номінальний ВВП у 2016 році має становити 2,3 трлн грн при прогнозованому середньорічному курсі гривні 24,1 за долар і курсі на кінець року – 24,4 грн за долар. Тим самим очікуваний ВВП у валютному еквіваленті має становити менше 94 млрд доларів. Приблизно такий же валютний еквівалент ВВП Україна мала у 2006 році, і все рівно тоді він був більший – 107,8 млрд доларів, а в передкризовому 2013 році він становив близько 182 млрд грн.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.