Гроші пахнуть тиранією, а диктатор – хороший партнер, його гарантії надійні.

4 июня 2014, 12:01
0
62

Солдати збройних сил не ховають свої обличчя, їх ховають найманці. Такі ж безликі "герої" бомблять Донбас, як це було в Югославії.

На початку грудня 2004 року Нью-Йоркський суд відмовився задовільнити позов жертв апартеїду, котрі вимагали грошових компенсацій від транснаціональних корпорацій. Понад 30 західних компаній, на думку позивачів, повинні сплатити $ 50 млрд (попервах називалася удвічі більша сума) як репарації за співпрацю з расистським режимом. У переліку спонсорів апартеїду фігурують такі відомі фінансові й комерційні структури, як швейцарські банки UBS, Credit Suisse, американський Citibank, корпорації IBM та Ford, німецький Deutsche Bank та ін. Логіка обвинувачення приблизно така сама, як і в процесі проти швейцарських банків та німецьких концернів, що свого часу багатіли за нацистського режиму. Інтереси жертв апартеїду обстоював той самий адвокат, який 1998 року змусив фінустанови Швейцарії сплатити нащадкам жертв Холокосту $ 1,25 млрд, - Едвард Феген. Однак поки що позитивних зрушень у бік виплати багатомільйонних компенсацій громадянам ПАР немає.

 Більшість аналітиків схильні вважати, що саме економічні санкції проти ПАР сприяли падінню апартеїду на початку 90-х років ХХ століття. Втім, як запевняють представники південноафриканської Комісії з примирення та встановлення істини, расистський режим упав би раніше, якби західні компанії не співпрацювали з ним. Якби не комп’ютери IBM, не нафта від Shell, не грошові кредити від закордонних банків… ”Немає жодних сумнівів, що дії апартеїду були мерзенними і що рішення відповідачів установити з цим режимом ділові відносини викликає сумніви щодо їхнього морального обличчя. Однак завдання суду полягає у тому, щоб стежити за дотриманням законів, а не встановлювати моральні норми”, - визначив нью-йоркський суддя Джон Спріззо.

 Нью-Йоркський суд запевняє: неможливо довести, що американські та інші західні корпорації якимось чином причетні до злочинів апартеїду, вони лише отримали прибуток від контактів з ПАР. І прибутки, варто додати, чималі: користуючись нагодою, банки давали південноафриканській диктатурі кредити під великі відсотки, нафтові компанії відпрацьовували нові технології виробництва пального без використання нафти. Проте американських суддів ці аргументи не переконують. Представники звинувачуваних компаній добровільно виплачувати компенсації також не збираються. Існує навіть версія, що між представниками цих корпорацій є домовленість не коментувати судовий процес. Утім, представники Royal Dutch Shell таки зробили заяву, що ніколи не співпрацювали з апартеїдом і були прибічниками санкцій проти режиму.

 Схоже, що в південноафриканців не так уже й багато шансів здобути перемогу в суді. Міжнародні правозахисні організації великої активності не виявляють. Уряд ПАР узагалі виступає проти таких позовів, позаяк побоюється зменшення припливу іноземних інвестицій до країни. Зазвичай такі судові процеси тривають кілька років (жертви апартеїду подали свій позов 2002 року).

 Навіть якщо жертвам апартеїду вдасться відсудити компенсації, вони не будуть таким значними, як у випадку з жертвами нацизму. Перемога останніх була зумовлена політичними чинниками. Американські сенатори вимагали, аби європейські компанії сплачували компенсації жертвам нацизму. Але навряд чи політики США вимагатимуть того, аби американські компанії сплачували гроші тим, хто постраждав від апартеїду. На мою думку, позивачам легше довести співпрацю з режимом щодо кожної компанії окремо, аніж починати процес відразу проти кількох десятків корпорацій”, - повідомив Річард Кнайт, американський експерт з питань вивчення наслідків апартеїду.

 Остарбайтери та жертви Холокосту близько 5 років обстоювали своє право на отримання компенсацій. Deutsche Bank, Siemens, Volkswagen, DaimlerChrysler та інші велетні німецької економіки таки погодилися зробити свої внески у фонд “Память, відповідальність і майбутнє“. Фонд сплатив $ 4,5 млрд компенсацій колишнім остарбайтерам. Хоча слід додати, що німецькі концерни після закінчення Другої світової війни фактично повністю втратили свй промисловий потенціал, набутий за доб нацизму, і починали бізнес майже з нуля. До того ж Німеччина після війни виплатила $ 60 млрд репарацій.

Перемога над швейцарськими банками, які погодилися виплатити компенсації жертвам Холокосту, надихнула адвоката Едварда Фегена й надалі займатися справами пригнічених диктаторськими режимами людей. Тому він узявся за справи жертв апартеїду і майже одночасно почав процес проти американських компаній, що свого часу заробили чималий капітал на використанні рабської праці. Під прицілом критики опинилися залізнична компані CSX (компанія володіє дорогами і мостами, котрі будували чорношкірі раби), страхова компанія Aetna і фірма з фінансового обслуговування Fleet Boston. До переліку звинувачуваних могли потрапити близько 100 корпорацій, передусім тютюнової та суднобудівної галузі. Компанії оборонялися доволі агресивно: хтось доводив, що нинішня фірма немає нічого спільного з колишньою рабовласницькою структурою, хтось демонстрував власні благодійні внески для афро-американських спільнот. А головне, що ніхто із позивачів не міг переконливо довести, що він є нащадком раба: через 150 років після скасування рабства це зробити справді складно.


 P.S. Те як Захід ”взахльоб” підтримує усі дії фашистських куклускланів в Україні вписується в стратегію західних корпорацій. У пригніченій тиранією країні навряд чи зустрінеш гідного конкурента – не кожна корпорація здатна встояти перед спокусою перетворитися на економічного поплічника диктатури. Але якщо взяти до уваги економічні проблеми розбалансованого ЄС, то все стане зрозумілим. Економіка більшісті країн ЄС в жахливому стані, а інші змушені нести величезний тягар і це гальмує їх розвиток. Все частіше постає питання про саме існування ЄС.

  Економіка США з їх боргами, які постійно ростуть, на межі дефолту. Раніше весь світ молився на долар, але євро сильно підірвало гегемонію долара США. Спочатку США намагалися в зародку придушити євро і торговими війнами підірвати міць ЄС. Воювали вони довго, американці й досі прослуховують лідерів ЄС. В тіні цього протистояння Росії вдалося відновити свій вплив на міжнародній арені і вона почала диктувати умови для Заходу, а знахабнілий ЄС майже загнала в глухий кут. Тоді європейські політики руками своїх українських колег змогли зіштовхнути Росію і США. Ослаблюючи один одного ці потужні гравці дали передишку політичним лузерам з ЄС. Євро лише частково витіснило долар і не стало панацеєю для ЄС, союз не повторив економічного дива азіатських тигрів, а усі три сторони конфлікту повільно, але впевнено здають лідерські позиції Китаю. 

  Тому багато західних політиків і корпорацій, для вирішення власних проблем готові перетворити Україну в ПАР, але для цього потрібні 100%-ні гарантії (це основне правило західного бізнесу), без таких гарантій вони не ризикнуть інвестувати не те що в Донбас, чи навіть Київ, а й в Галичину. Боячись повернення до влади проросійських сил вони й заохочують зачистку, яку назвали АТО.

  Сьогодні усеблагородне сімейство західних політиків зібралося в Варшаві. Цинізм західних політиканів, а зокрема поляків я навіть не хочу обговорювати, вони намагалися виправдати В.Януковича навіть тоді коли весь захід його вже критикував, а коли зрозуміли що він не потяне євроінтеграцію його злили. Хоча саме наадвокатах України лежить велика відповідальність за затримку євроінтеграції України. Її вони хотіли провести у своєрідний спосіб так щоб отримати ексклюзивні права не лише на спільний з українськими олігархами розподіл бізнесінтересів, а й на цілі регіони.

   P.S.S. Раніше я думав, що сильніше ніж попередня влада гайки вже не можливо закрутити. Помиляся, можливозірвати різьбу, злетіти з котушок і розпочати повну зачистку осередків опозиційного опору. Попередня влада лише намагалася проводити антифашистські мітинги і судячи з останніх подій їх передчуття їх не підводило.

  Попередня влада не вдавалася до майже повної ліквідації опозиції в Верховній Раді і місцевих радах усіх рівнів. Регіонали не виганяли цілі фракції з ВР, давали висловлюватися і опозиції, яка мала свого віце-спікера. Нинішнє керівництво ВР навіть не збирається віддавати крісло віце-спікера опозиції. Є у цьому вина і деяких регіоналів, які загравали з тими хто тепер посилає найманців для того, що дуже схоже на югославські етнічні чистки.

 В результаті залякувань і шантажу куклускланами на вході в ВР сумарна чисельність  КПУ і ПР скоротилася до сотні (обіцяють продовжити терор і повністю знищити інакомислячих), попередня влада не вчиняла такого терору і чисельність опозиції в ВР досягала майже двох сотень. Луганськ ніколи не мирився з фашизмом, можливо, саме тому новоспечені провладні поліцаї хочуть зламати цей дух і поставити непокірне місто на коліна. Спроба позбавити мандату одного з найактивніших лідерів Донбасу і усієї опозиції – О.Єфремова, який з трибуни ВР наважився розповісти про бомбардування мирних жителів Луганська свідчить лише про неймовірний страх нинішньої влади. Той же М.Я.Азаров, зі своїм закручуванням гайок тепер здається лишевздорним старіканом”.

 Я писав як зовсім недавно регіонали намагалися перетвории Київ в Донецьк з його жорсткою вертиколью влади. Нинішня влада робить ще більшу помилку (в 2004 вони теж намагалися миттєво українізувати Донбас). З Донбасу хочуть зробити Волинь, або Галичину, а для лоховатих західних товстосумів (саме так більшість українських політиків їх сприймає) це подається, як боротьба з сепаратистами. Все набагато простіше донецькі віддали усю владу і відступили на Донбас. Після такої нищівної поразки вони, можливо, вже ніколи не досягнуть таких вершин і ще дуже довго не будуть становити загрози. Попередня влада навіть погодилася на дострокові перевибори, а нинішня для замилювання очей і цинічного затягування часу до виборі лише збирала круглі столи, а після виборів вони показали своє справжнє обличчя.

 На майдані міліція тижнями стояла прикриваючись лише щитами від коктелів молотова і лише з часом почала застосовувати травматичну зброю, а зараз Донбас ракетами зачищають винищувачі і бронетехніка. Кількість жертв на Донбасі в результаті зачисток вже на порядок більша за кількість жертв невідомих снайперів з майдану, а карають регіоналів. Повна блокада і зачистка Донбасу теж свідчить, або про страх, або про маніакальне бажання помсти. Деякі політики називають ще одну причину – бажання деяких силовиків вислужитися тероризуючи Донбас. Вбитих солдат везуть переважно на уніатські Волинь і Галичину, які прославилися своїми УПА і дивізіями СС Галичина, схоже воєні з інших регіонів не хочуть вбивати своїх братів.

 Зараз намагаються усіх собак вчепити на Донбас, але судячи з нинішньої агресії дніпропетровських ФПГ я  переконаний, що в конфлікті між Донецьком і Дніпропетровськом не все так просто, а дніпропетровські не такі вже й білі і пухнасті. При першій же можливості вони спробували приєднати не лише Донбас, а й Харків. Такого цинізму донецькі собі не дозволяли. Чого лише варта винагорода за голову людини, яка асоціюється з платою кілерам, які робили брудну роботу в далеких 90-х. Раніше вони пропонували по 10 000 $ за людей з ДНР, по 200 000 $ за адмінбудівлі. Тепер вони пропонують 500 0000 $ за живого Царьова. За Фрейдом це свідчить про те що були винагороди і за неживих. Думаю, такі винагороди практикувалися ними і за усунення противника при рейдерських атаках на підприємства, міста і навіть цілі регіони. Це свідчить про те що донецькі починаючи з лихих 90-х лише захищалися і саме сусідство з агресивним сусідом змусило згуртуватися і навіть взяти гору над розбещеними владою дніпропетровськими. Переконаний, що "людоїдам" (якими їх зробили) Лєбєдєву і Захарченку навіть в страшному сні не приходила ідея ціною таких жертв знищити своїх опонентів і перетворити Дніпропетровськ чи Львів і усю Галичину в нинішні Донецьк і Донбас.  

  Усі розмовляють про децентралізацію, але нинішня влада не зацікавлена в цьому. Вони не підуть на втрату контролю над більшою частиною влади і фінансових потоків. Більшість регіонів регулярно піднімають це питання, але ці регіони зачищають від тих хто задає такі питання і глушать інформаційним потоком жахаючих і кривавих новин з Донбасу. Якщо так і далі піде, то дуже скоро Україна перетвориться в ПАР часів апартеїду.  Якщо хтось думав, що натівські авіаносці безкоштовно рискали в Чорному морі, то він помилявся. За все доведеться платити дітям, а можливо ще й внукам пересічних українців.  

  Швидше за все так вони мстять за Крим, намагаючись створити атмосферу терору і страху. За принципом - за одного нашого десять ваших. Звідси і позови на трильйони і істерія про те як Росія їх доїть. Але все набагато простіше – проблеми Криму 20 років не цікавили київську владу і саме Крим доїли і тероризували банди і рейдери ФПГ. Після терору на Донбасі не лише росіяни, а навіть українці і татари десять раз подумають перш ніж проголосувати за повернення до складу України. Якщо в російському Криму жорстка вертикаль влади, то в Україні кожен хто має свою армію (банду) найманців може безкарно тероризувати людей (правоохороні органи і судова система майже ліквідовані).

Терор Донбасу використовують і для політичних торгів. Не хочете визнавати легітимність нашого уряду і президента ми будемо кошмарити Донбас. Ця тактика давно застосовується на західній Україні. Там теж з допомогою терору контролюють міста і цілі регіони. На західній Україні вже давно розділили людей на сорти: на безправних батраків і на господ, які вирішують, як, кому і скільки жити, а їх священики відкрито називають таких батраків добрим грунтом для вирощування своєї шляхти. Багато представників нинішньої влади неодноразово заявляли про майбутні розправи над проросійськимибомжами-отщєпєнцами. Усі дії таких політичних фашистів потрібно присікати усіма можливими способами і не варто боятися цих фашистів з їх священиками.

Не бійся того, хто намагається зламати твою волю, бо він слабкий!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.