Удар за удар?

_

Останнім часом ми знову чуємо дискусії про те, чи не спровокують дії Сил оборони України нові удари по наших містах. Давайте відверто подивимося на ситуацію. Ворог б’є по нашій цивільній інфраструктурі не у відповідь на щось. Він робить це цілеспрямовано з першого дня повномасштабного вторгнення. Це частина їхньої геноцидної логіки. Російська держава не збирається зупинятися або знижувати інтенсивність атак через якісь наші дії. Загроза для українців є стабільною і постійною незалежності від того, що відбувається на полі бою. Ворог навіть не приховує, що його мета знищити і нашу державу і нашу націю. Саме тому концепція страху перед ескалацією є хибною. Росія вже майже вичерпала ліміт своєї жорстокості щодо цивільних об’єктів, далі хіба що ядерка. Натомість наші удари по ворогу мають зовсім іншу природу та мету. Ми працюємо виключно по тих об’єктах, які безпосередньо живлять військовий механізм агресора. Це не терор, це методичне знищення спроможності ворога продовжувати війну. Відсутність палива для цивільнх в окупованому Криму це лише помітна верхівка, бо у військових з паливом все норм, їх повністю забезпечили… Але подивіться на результати останніх операцій СБУ разом з іншими складовими Сил оборони України. Вони наочно демонструють різницю підходів. Наші хлопці діють філігранно і ефективно. Вони уразили морський порт Кавказ у Краснодарському краї, де успішно палає резервуарний парк комплексу перевантаження нафтопродуктів. Одночасно з цим у Керчі знищено ємності на нафтобазі ТЕС Термінал 1, де росіяни перевалювали мазут, зріджений газ та світлі нафтопродукти. Окремої уваги заслуговує робота по Кримському мосту. СБУ та Сили оборони вивели з ладу чотири радіолокаційні станції із складу зенітного ракетного комплексу С 400 та два зенітні ракетно-гарматні комплекси Панцир. Ворог втратив очі та захист на ключовому логістичному вузлі. Це не просто успішна спецоперація, це системне знищення військового потенціалу окупантів. Знищення портової інфраструктури, паливних об’єктів та засобів протиповітряної оборони ворога максимально ускладнює їхню логістику. Кожен такий удар зменшує здатність ворога забезпечувати свої війська ресурсами та створює нездоланні проблеми для перекидання техніки. Збільшення нашого тиску на Росію не є збільшенням загрози для нас. Це єдиний шлях до зменшення цієї загрози. Чим менше палива у них буде для техніки, чим менше радарів бачитиме наше небо, тим слабшою ставатиме їхня спроможність тероризувати Україну. Ми не маємо права озиратися назад. Ми маємо методично та холоднокровно нищити все те, що допомагає ворогу вбивати наших людей. Це і є справжній захист держави.