Нафтодоларів у ворога поменшає…

_

Російська нафтова галузь це не просто економіка, це головна артерія, якою качається кров у війну проти України. Кожна тонна нафти і нафтопродуктів, яку вдається продати, це ракети, дрони, снаряди та нові могили в Україні. Тому системні удари Сил оборони по російській нафтогазовій інфраструктурі це не симетрична відповідь, це стратегічна необхідність. І вони будуть продовжуватися.

Пдрозділи Центру спецоперацій «Альфа» СБУ спільно з ССО та ГУР завдали точного удару по нафтогазовому терміналу «Таманьнафтогаз» у Краснодарському краї одному з найбільших комплексів на півдні РФ з перевалки скраплених вуглеводнів. Уражено п’ять ємностей з нафтопродуктами, два нафтоналивні стендери, спалахнули пожежі в районі стоянки транспорту та складів. Під удар потрапила й ППО, яка мала прикривати об’єкт.

Це не поодинокий епізод. За 2026 рік українські дрони вже суттєво зменшили російські потужності з переробки нафти. За даними різних джерел, через удари виведено з ладу значну частину вторинної переробки, що призвело до падіння виробництва палива на 10% і більше в окремі місяці. Центральні НПЗ Росії зупинялися або різко скорочували роботу, а експортні потужності періодично просідали.

На світовому ринку спостерігаємо відчутне просідання. Станом на 12-14 червня 2026 Brent коштує близько 87 доларів за барель, WTI близько 85. За останній місяць мінус понад 17%.

Для Росії це подвійний удар. По-перше, глобальне падіння цін зменшує виручку. По-друге, через санкції, тіньовий флот і обмежену географію покупців (в основному Індія та Китай) Росія змушена продавати зі знижкою. Кожна така тонна приносить менше нафтодоларів, ніж планувалося в бюджеті.

Російський федеральний бюджет уже демонструє серйозні проблеми. У січні-квітні 2026 дефіцит сягнув рекордних рівнів понад 5,9 трильйонів рублів, що значно перевищує річний план. Нафтогазові доходи в першому кварталі падали на десятки відсотків порівняно з минулим роком. Навіть тимчасові сплески від геополітичних шоків не компенсують структурних проблем.

Війна з’їдає все: оборонні витрати ростуть, невоєнні сектори страждають, резерви тануть. Падаюча нафта плюс втрати від українських ударів дорівнює менша експортна виручка плюс менші надходження до бюджету. Кремль змушений або різати видатки (крім священної війни), або друкувати рублі, або ще більше вичавлювати податки з населення і бізнесу.

Поки російська нафтова інфраструктура працює Путін має гроші на війну. Тому Сили оборони продовжать точну, системну роботу по НПЗ, терміналах, сховищах і логістиці. Кожна виведена з ладу ємність, кожна зупинена установка це мінус сотні мільйонів доларів для агресора.

Світовий ринок нафти може коливатися, але стратегія України проста і ефективна: зменшувати фізичні обсяги, які Росія здатна продати, і робити кожен барель дорожчим у виробництві та ризикованішим для покупців.