15 грудня 1937 року в двері домівок багатьох грецьких родин, які жили в Україні, постукали. Чоловікам оголошували, що вони арештовані і забирали в невідомому напрямку. Майже всі вони більше ніколи не побачать своїх рідних – дружин, батьків, дітей. Так починалася сумнозвісна «Грецька операція» НКВС – кривавий злочин сталінського режиму.
Греки на території України жили з давніх часів і зробили свій внесок в розвиток та процвітання цієї землі. В ХХ столітті місцем компактного їх проживання було Приазов’я, зокрема, Донецька область.
Разом з українцями греки переживали страшні роки розкуркулення та колективізації, а також страшного голодомору 1932-1933 років. Але попереду була ще одна біда – Великий терор. У рамках цієї війни проти власного народу радянська влада проводила так звані «національні операції». Тобто репресувала людей за національною ознакою. Як правило, обирали ті народи, в яких були свої держави і яких параноїдальна уява Сталіна вважала їхніми потенційними агентами. Так були репресовані німці, поляки, латиші, румуни та багато інших етносів. Дійшла черга і до греків.
11 грудня 1937 року вийшла Директива № 50215 НКВС, яка стала підставою для «Грецької операції». Вона проводилась на Кубані, Кавказі і в Криму. Але основний удар був спрямований на приазовських греків, які мешкали в тодішній Сталінській (пізніше Донецькій) області.
Там арештували до 6,5 тис. людей грецької національності, 96% з них розстріляли. Причому, розстрільні вироки – це була не самодіяльність місцевих енкаведистів, а спланована вказівка Москви. Адже списки арештованих цілими альбомами посилилися до столиці СССР, де керівник НКВС Єжов та генеральний прокурор Вишинський особисто підписувались навпроти кожного прізвища. Лише біля кожного десятого стояло «десять років таборів», в інших випадках – «розстріляти».
Офіційно греків України звинувачували в шпигунстві на користь Греції або інших країн, в контрреволюційній, терористичній, антирадянській діяльності. Все відбувалося приблизно за одним сценарієм. Людину арештовували, не повідомляючи причин. На допиті її били та погрожували. Більшість ламалася психологічно й підписувала складені заздалегідь протоколи, де вже було зізнання, а також прізвища інших людей, яких арештований нібито втягнув в контрреволюційну організацію. Потім наставала черга арешту цих осіб. І так павутина репресій ширилась, охоплюючи тисячі ні в чому невинних громадян. Плюс енкаведисти, які хотіли вислужитись перед керівництвом, постійно нарощували темпи арештів, обираючи своїх жертв виключно за прізвищами – які здавались грецькими, тих і кидали в тюрму.
Грецька операція в основному завершилася навесні 1938 року, хоча розстріли арештованих тривали до осені. Її жертвами були чоловіки працездатного віку, годувальники своїх родин, арешт та загибель яких обрікала сім’ї на злидні.
Але в матеріальному вимірі не можна оцінити весь той біль, горе і відчай, які зазнали греки України в 1937-1938 роках. Коли вбили тисячі працьовитих, енергійних людей в розквіті сил. Так радянська влада прагнула знищити саму ідею про етнічну спільність грецького народу. Бо поряд з фізичними розправами – руйнувала їхню духовну культуру: закривала грецькі школи, вилучала з бібліотек грецькі книги, не дозволяла розмовляти грецькою мовою. На довгі роки заявляти про свою приналежність до грецького народу стало небезпечно.
Сьогодні світ вшановує жертв «Грецької операції» НКВС. Ми повинні пам’ятати про ці темні часи, коли людське життя та її доля в очах влади не важили нічого. Пам’ятати, аби не допустити повторення подібного й назавжди засвоїти цей страшний, але важливий урок. Для мене як етнічного грека та голови парламентського Комітету з питань прав людини це ще одна причина, чому я щиро переймаюсь своєю справою. Права людини для когось можуть здаватися якоюсь дрібницею порівняно з економікою чи геополітикою. Але насправді часи сталінського терору демонструють до чого може призвести ігнорування цих питань.
Попри намагання радянської влади їх знищити, греки України витримали і не зламались. Вони досі є єдиною спільнотою, яка пам’ятає своє коріння та свою культуру і живе в нерозривній єдності з українським народом та іншими етносами.