Спільно з Київським молодіжним центром ми докладаємо великих зусиль, аби допомогти майбутнім абітурієнтам з профорієнтацією. Чому це так важливо? Тому, що ми вважаємо: рівень успіху дорослої людини залежить від вибору професії, яка у майбутньому може задовольнити її фінансові потреби та кар'єрні амбіції. “Міцно” стояти на ногах та бути впевненим у завтрашньому дні – друге, що найбільше хвилює українську молодь. Перше, звичайно – здоров'я.
Задля того, аби вберегти підлітків від хибного вибору професії, а батьків від величезних затрат на диплом, який буде все життя лежати на поличці – в Україні починають потрохи впроваджуватися нові програми профорієнтації. І якщо ще 10 років тому, профорієнтацією вважалось письмове тестування, яке проводив шкільний психолог, то зараз існують більш точні та креативні методи визначення майбутнього фаху. Деякі з них, поки, що не адаптували до українського суспільства, але ознайомитись з ними варто.
Тематичні парки
Ви напевно здивуєтесь, але профорієнтація – це не лише інструмент допомоги підліткам з визначенням майбутньої професії, а й інколи яскрава пригода. Перший тематичний “парк професій” у 1995 році створив Уолт Дісней, так-так, ним став саме Disneyland. Пізніше компанія Disney відкрила парк Epcot в якому об'єднали розваги (entertainment) та освіту (education) в єдину концепцію edutainment. Найвідоміше місто професій Kidzania, з'явилось в Мексиці ще в 1999 році. Сьогодні такі парки існують у 25 містах по всьому світу.
В Києві вже кілька років працює KidsWill – місто, в якому діти живуть життям дорослих: освоюють професії, отримують заробітну плату, відкривають рахунок у банку тощо. Саме тут діти отримують свою першу роботу та визначаються, яка з них їм більше до душі.
“Вільний” рік
В Європі та США більшість випускників шкіл не поспішають вступати до коледжу чи університету. Вважається, що в цьому віці молодь ще не готова зробити правильний вибір. Для визначення вони беруть один рік “тайм-ауту”, під час якого подорожують чи приєднуються до волонтерських програм, аби краще пізнати світ та розширити коло своїх можливостей.
До того ж, високий рівень безробіття (перш за все в Європі) змушує молодь пізніше виходити на роботу. У Берліні та Амстердамі більшість населення починає будувати кар'єру аж у 27 років.
На жаль, закоренілий радянський менталітет, що досі існує в Україні, впливає на батьків, які вважають, що не вступ до вишу одразу після школи – це ганьба та сором для родини. І з цим треба боротися.
Стажування
Найбільш популярний метод профорієнтації, який, на жаль, в Україні існує лише в розрізі “початок кар'єри”. У багатьох країнах світу, підлітки проходять стажування ще не отримавши диплом про вищу освіту, для них це можливість спробувати себе у новому амплуа, не беручи на себе відповідальність 100% працевлаштування у компанію. Будучи школярем, можна пройти стажування в одному з численних музеїв, зробити дослідження в зоопарку, познайомитися з дипломатичними місіями в рамках стажування в ООН, або відправитися викладати п'ятикласникам.
Волонтерство
На відміну від стажування, волонтерські програми більш спрямовані на вирішення соціальних проблем, таких як: навчання дітей з малозабезпечених сімей, прибирання території та висадка дерев, допомога благодійним організаціям.
Українські підлітки залюбки беруть участь у створенні та реалізації громадських проєктів. Таким чином, молоді кияни можуть спробувати себе у ролі політиків або громадських діячів та відчувши реальну змогу впливати на життя міста, визначитись з професією.
Отже, як бачите, методів та способів допомогти молоді визначитись з фахом – досить багато. Батькам варто вивчати їх детальніше, не обмежуючи дітей у виборі професії лише інтернет-тестуванням або роботою з шкільним психологом.