Політика нового уряду щодо детінізації великого та середнього бізнесу стане вигідною не лише для держбюджету, а й української молоді. Нещодавно у парламенті було зареєстровано проєкт закону про внесення змін в Податковий кодекс, який передбачає звільнення роботодавців від сплати єдиного соціального внеску за працівників, які не досягли 27-річного віку.
Також пропонується встановити нульову ставку податку на доходи фізичних осіб для працівників віком до 27 років. Пропоную детальніше розглянути цю законодавчу ініціативу та спробувати спрогнозувати її вплив на українську молодь.
Згідно з Податковим кодексом, на сьогодні кожен роботодавець, зважаючи на розмір мінімальної заробітної плати, повинен за власний рахунок сплатити за свого працівника єдиний соціальний внесок у розмірі 918,06 гривень, а також утримати з працівника податок на доходи фізичних осіб у розмірі 751,14 гривень та військовий збір у розмірі 62,60 гривень щомісячно.
Таким чином, деякі компанії прагнуть ухилятись від податків та не оформляти працівників, щоб заощадити кошти. Особливо роботодавці не полюбляють офіційно працевлаштовувати молодь, яка потребує більше часу для адаптації та навчання. Вони вважають, що фактично платити треба не за реальні результати роботи, а тільки тоді, коли на їхню думку, працівник стане кваліфікованим спеціалістом. Також для випускника вишу достатньо складно претендувати на заробітну плату вище середньої. Тому віддавати державі вагому частину своєї заробітної плати не вигідно.
Вступаючи в робочі стосунки “через конверт”, роботодавці звільняють себе від обов'язку сплачувати фіксовану за договором заробітну плату та часто безкоштовно використовують молоді кадри. Подібні випадки змушують перспективних випускників виїжджати за кордон у пошуках кращого життя. За оцінками Міністерства соціальної політики України за 2018 рік, на постійній основі за кордоном працює 3,2 млн громадян України, а в окремий період – від 7 до 9 млн осіб.
У разі ухвалення законопроєкту, будуть мінімізовані корупційні ризики при проведенні перевірок контрольними органами, оскільки роботодавцю буде вигідніше офіційно працевлаштовувати працівників. Крім того, законопроєкт створить державну підтримку для молодих людей у працевлаштуванні та початку кар’єри.
Прикладом для України стала Польща, де з 1 серпня 2019 року молодь до 26 років звільнена від сплати податку на доходи фізичних осіб, яка в свою чергу перейняла досвід Франції, Бельгії та Чехії. Міжнародні експерти позитивно оцінили такий крок польської влади.
Загалом проєкт Закону задовольнить одразу кілька груп населення: стимулюватиме молодих українських спеціалістів будувати кар’єру в Україні, роботодавців – приймати на роботу студентів та спеціалістів без досвіду, інвесторів – розвивати свій бізнес в Україні.
Подібні ініціативи уряду дають велику надію на підвищення рівня зайнятості молоді віком від 18 до 27 років та створення сприятливих умов праці. Сподіваюсь на підтримку народних обранців та ухвалення законопроєкту.