Днями психолог та авторка програми про сексуальну освіту Валентина Самусь розповіла чому важливо, аби сексуальна освіта існувала у школі. Самусь зауважила, що Міністерство освіти боїться певної, можливо, негативної реакції від окремих осіб чи релігійних громад. Саме таким чином свого часу було виключено тему контрацепції з біології.
У якому стані перебуває розвиток сексуальної освіти в Україні й світі та на досвід яких країни варто орієнтуватись – пропоную розібратися разом зі мною.
Проблематика в Україні
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) пояснює термін “сексуальність”, як “природну частину розвитку людини на кожному етапі життєвого циклу, яка містить фізичні, психологічні та соціальні складові”. В українських школах часто уникають поняття сексуальності, як чогось вульгарного та непристойного. На жаль, застаріла радянська система сексуальної освіти виглядає так, наче більшість українських шкіл ознайомлюють з поняттям сексу (якщо взагалі ознайомлюють) шляхом залякування та присоромлення підлітків. Як наслідок, у дітей часто розвивається нездорове сприйняття свого тіла, страх купувати в аптеці контрацептиви (особливо це стосується маленьких містечок, де всі одне одного знають і про автомати з презервативами мало хто чув) чи відвідувати гінеколога. Надалі підліткова травма для дівчат стає перешкодою у регулярних рекомендованих походах до лікаря. Те саме стосується і здачі аналізів на ВІЛ/СНІД. Виходить, що поняття сексуальності у нашому суспільстві стало чимось вульгарним. Тим, чого треба соромитись.
А як із цим в інших країнах?
Швеція стала першопроходцем у справі секс-просвіти. Тут ще у 1933 році була створена Асоціація сексуальної освіти (RFSU), а з 1955 року уроки статевого виховання увійшли до обов’язкової шкільної програми. Сьогодні шведські школярі на питання про те, звідки вони дізналися інформацію про методи контрацепції, у своїй більшості називають шкільні уроки статевого виховання.
Сьогодні показник підліткових пологів у Швеції один з найнижчих у світі – 2,7 на 1000 підлітків.
У Нідерландах сексуальна освіта починається з 4 років: дітям розповідають про повагу до іншої статі, про близькість та безпеку. У 8 – про гендерну ідентичність та стереотипи, в 11 – про контроль народжуваності. У школах розповідають не тільки про вагітність, інфекції та контрацепцію, але й про сексуальні цінності та кордони, повагу до партнера. Наразі на 1000 підлітків тут припадає лише 5 випадків ранніх пологів та менше ніж 9 абортів. Крім того, в країні один з найменших відсотків захворюваності на ВІЛ/СНІД.
Програми статевої освіти є в кожній школі Великобританії, проте вони відрізняються в залежності від формату закладу: у світських діє одна версія програми, у релігійних – інша. Уроки в основному присвячені фізіології сексуальних стосунків і вагітності. Питання ж контрацепції та безпечного сексу вчитель розглядає з учнями на власний розсуд.
Американська сексуальна освіта цікава тим, що тут немає загальнодержавного підходу до її впровадження. Кожен штат може керуватися власними підходами та баченням того, як має викладатися тема статевих стосунків. В цілому є два підходи. Один (повний) містить розгорнуту інформацію про секс, розвиток підлітків, вагітність, гендерну ідентичність та контрацепцію. Другий підхід – орієнтований на утримання від сексу до шлюбу.
Проблема відсутності чи недостатності сексуальної освіти дуже характерна для країн Африки та Азії, де на неї чиниться високий релігійний тиск або тиск традицій. Як результат – 50% ранніх пологів у світі припадають саме не ці країни.
В Індії, наприклад, протягом тривалого часу намагаються впровадити статеву просвіту, але це питання активно блокується правими партіями. Такі курси розглядають з позиції “пропаганди розпусти”. Що у свою чергу стає причиною необізнаності підлітків в питаннях контрацепції та включає Індію у список ТОП-10 країн, де існує найбільша ймовірність захворіти на СНІД.
Загалом, у всьому світі близько 3 мільйонів дівчат у віці 15-19 років піддаються небезпечному аборту, а ускладнення під час вагітності та пологів є другою причиною смерті. За даними ВООЗ, щорічно реєструється понад 376 мільйонів нових випадків чотирьох інфекцій – хламідіозу, гонореї, трихомоніазу і сифілісу.
Таким чином стає зрозуміло: сексуальна освіта є надзвичайно важливою для молоді будь-якого громадянства та релігійної конфесії.