Переклад заклику 300 європейських інтелектуалів до перезаснування Європейського Союзу, який чомусь залишився непоміченим в Україні, попри зібраний підписантами багатотисячний Марш за Європу в Римі.
Ми, громадяни Європи, стурбовані та налякані. Економічна та фінансова криза знесилила багатьох з нас. Ризики безробіття серед молоді можуть спричинити втрату покоління. Нерівність зростає, соціальна згуртованість у небезпеці. Європейський Союз оточений війною та нестабільністю від України до Туреччини, Близького Сходу та Північної Африки. Рух біженців та мігрантів став системним явищем, з яким ми повинні впоратися разом людяними та сучасними методами. У багатьох державах-членах ми спостерігаємо авторитарні тенденції, зростання націоналістичних та ксенофобських сил. Атаковані демократія та основні цінності сучасної європейської цивілізації. Власне Європейський Союз поставлено під сумнів, попри те, що він десятиліттями забезпечував мир, демократію та загальне благо.
Ми, громадяни Європи, не хочемо, щоб наші національні політики піклувалися лише про свої наступні місцеві або національні вибори. Вони просять європейських рішень європейських проблем, але потім вони вживають заходів, щоб зробити ці рішення неможливими або неефективними. Вони нехтують розумними пропозиціями Європейської Комісії або не виконують спільно прийняті рішення. Сьогодні вони вимагають, щоб Європа щось зробила, а завтра протестують проти запропонованих заходів на свої ж вимоги. Ми просимо національних політиків та засоби масової інформації припинити зображати інтеграцію як гру з нульовою сумою (тобто, яка не може бути виграшною для всіх - примітка перекладача), нацьковуючи таким чином нації одна на одну. У світі взаємозалежностей жодна країна не може задовольнити всі базові потреби та інтереси громадян, вимоги соціальної справедливості. У цьому контексті інтеграція та наднаціональне управління є грою з позитивною сумою (від якої виграють всі - примітка перекладача). Наша європейська соціальна модель, заснована на ліберальній демократії та соціальній ринковій економіці, може вижити лише у багаторівневому державному управлінні на основі принципу субсидіарності (спільна влада є допоміжною по відношенню до індивідуальної влади над собою; управління потребує лише те, що не управляється самостійно - примітка перекладача).
Ми, громадяни Європи, небайдужі до глобалізації, яка трансформує світ. Нам потрібен європейський уряд, щоб розвивати наші спільні цінності та сприяти вирішенню глобальних проблем, що загрожують людству. Світ потребує відкритої, космополітичної Європи, щоб допомогти створити більш ефективне та демократичне глобальне управління, яке б впоралося зі зміною клімату, загрозами міжнародному миру, глобальною бідністю та переходом до екологічно та соціально стійкої економіки.
Ми, європейські громадяни, визнаємо Європейський Союз неповною Res Publica. Вона має безглуздий бюджет (0,9% від ВВП) і не має фінансової автономії від держав-членів, тоді як її поточні повноваження є застарілими і не відповідають на виклики нинішніх криз. Вона має схоже на федеральне законодавство, судову систему та центральний банк. Але демократія - це можливість громадян вибрати відповідальний та підзвітний уряд. Для того, щоб Союз працював і був демократичним, його рішення, включаючи бюджетну, зовнішню і оборонну політики та реформу договорів, повинні в першу чергу прийматися кваліфікованою більшістю представників, обраних шляхом волевиявлення європейських громадян та держав. Європейська Комісія повинна перетворитися на повноцінний уряд з реальною політичною програмою, легітимізованою на виборах. Європейські партії мають представити своїх кандидатів на президентство під час європейських виборів або, в якості альтернативи, потрібні прямі вибори Президента Європейського Союзу, що об'єднає існуючі президентства Європейської Комісії та Ради Європи.
14 лютого 1984 року Європейський Парламент приймає проект Договору про заснування Європейського Союзу, так званий проект Спінеллі, запропонований яким політичний союз держави-члени так і не створили. 14 лютого 2017 року ми закликаємо Європейський Парламент, єдиний безпосередньо обраний орган ЄС, прийняти нову ініціативу, спрямовану на розгортання Європейського Союзу на зміцненій демократичній основі. Казати про банківський, фіскальний, економічний, енергетичний, оборонний та політичний союз матиме сенс лише в рамках справжнього демократичного Європейського Союзу, коли створимо Європейський уряд, який впроваджуватиме зазначені політики.
25 березня 2017 року глави держав та урядів святкують річницю Римських договорів, якими засновані Європейська економічна спільнота та Євратом у 1957 році. Ми закликаємо їх реалізувати візію засновників. Вони повинні відкрити шлях до перезаснування Європейського Союзу на основі пропозицій Європейського Парламенту та негайно використати всі інструменти Лісабонського договору для зміцнення інститутів та політики ЄС, особливо з питань зовнішньої та безпекової, економічної та соціальної політики. Ми закликаємо молодь Європи, громадянське суспільство, людей праці, підприємців, науковців, місцеві органи влади та громадян Європи взяти участь у Марші за Європу в Римі 25 березня. Разом ми додамо політичним лідерам сили та мужності просувати вперед Європейський Союз до нового початку. Європейська єдність є ключем до вирішення наших спільних проблем, захисту наших цінностей та забезпечення нашого загального блага, безпеки та демократії.
Основні підписанти: Жан Паоло Аккардо, Альберто Алеманно, Едмонд Альфандері, Джуліано Амато, Філіппо Андрета, Даніеле Арчибугі, Джамп'єро Арменезе Аулетта, Матей Авбель, Роберто Балзані, Енріке Барон Креспо, Готьє Бас, Хосе Марія Бенето, Вітор Бенто, Ів Бертончіні, Станіслав Бієнат, Франческо Білларі, Анджело Болаффі, Емма Боніно, Джанні Бонвічіні, Доннеллі Брендан, Мерседес Брессо, Флавіо Брюнголі, Массімо Каччіарі, Сусанна Капараро, Раймондро Кагіано де Азеведо, Беніаміно Каравіта, Франко Кардіні, Марія Чиара Карроза, Роберто Кастальді, Джуліано Каззола, Інноценцо Циполлетта, Стефан C Кольнон, Карло Керті Жальдіно, П'єр Вирджилио Дастолі, Маріо Ді Наполі, Анна Діамантопулу, Луїджі Ферраджолі, Мауріціо Феррера, Томас Фішер, Джон Ерік Фоссум, Моніка Фрассоні, Марко Фрей, Еміліо Жабаглі, Антоніо Гаудіосо, Ентоні Гідденс, Айдан Джиліган, Енріко Джован Ніні, Етторе Греко, Марсель Гриньяр, Роберт Грзесзкзак, Ульріка Герота, Паоло Геррірі, Монсеррат Гібернау, Вінченцо Гицці, Юлій Хорват, Фернандо Іглесіас, Даніель Іннераріті, Пол Йегер, Піка Жерней, Іренеуш С. Камінський, Айрінусс P Карольюскі, Матіас Кеніг-Архібугі, Томаш Когаку, Брігід Лаффан, Владан Лаловік, Фулько Ланчестер, Крістоф Леклерк, Джо Лейнен, Енріко Летта, Лусіо Леві, Джонатан Літелл, Мігель Пуаро Мадуро, Паоло Магри, Альберто Меджокчі, Мікель Мансізідор, Андреа Манцелла, Міхаела Марек, Маркку Марккула, Ріккардо Мароссі, Марко Машія, Фабіо Мейсіні, Ів Мені, Чезаре Мерліні, Марчелло Мессорі, Кевін Морган, Жілберту Мерарі, Хольгер Неринг, Фердінандо Неллі Ферочі, Каліпсо Ніколейдіс, Клаус Офф, Антоніо Падуа Шіоппа, Франческо Пападія, Антоніно Папіска, Джанфранко Паскино, Отто Пферсманн, Миколай П'єтр Зак, Джерні Пікало, Фаусто Покар, Фабріс Поццолі-Монтеней, Адріано Проспері, П'єтро Рейхлін, П'єтро Россі, Володимиро Загребельсько, Джаніріко Русконі, Саскья Сассен, Вів'єн Шмідт, Інгрід Шикова, Олександр Шнірков, Душан Сіджанські, Дені Сімонне, Енцо Сів'єро, Магнус Арні Скьйоль Магнусссон, Франсиско Хав'єр Солана-де-Мадаріага, Валерія Терміні, Валерія Терміні, Джузеппе Тесауро, Наталі токси, Хосе Ігнасіо Торребланка Пайя, Лукас Тсукаліс, Надя Урбінаті, Кірмна Урібе, Антоніо Віллафранка, Хорхе Вінуалс, Ізабела Врубель.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.