Братиславська 3. Обабіч Майданів.
16 грудня 2013, 21:25
Власник сторінки
Голова Черкаського Осередку ВГО Молодий Народний Рух
Сього не показують телеканали і чомусь не пишуть в інтернеті
Вчора вечором прибігла до мене Мамина подруга з проханням знайти її сина, котрий зник в Суботу.
Я не одразу зрозумів чому вона прибігла саме до мене і яким чином я можу допомогти.
-Він в П'ятницю поїхав у Київ - заробити трохи грошей. Обіцяли 200 грн. за день і 350 грн. за ніч. Він поїхав в П'ятницю і мав приїхати в Понеділок зранку. Мали за це все дати 2000 грн. це рівно на 500грн. більше, ніж він заробляє за місяць... - таку історію мені розповіла ця вбита горем жіночка, котра "нагрянула" до нас додому вчора пізно ввечері.
- Він мені в 12:30 ночі проти неділі дзвонив і сказав, що все нормально, але тут запахло кидаловом... Я йому в Неділю цілий день дзвонила, а в нього був виключений той бля...ський телефон. Під вечір він з'явився в мережі, але трубку взяла якась жінка і сказала, що він доставлений в приймальне відділення швидкої допомоги м. Києва за адресою вул. Братіславская 3 і вони шукають його родичів.Синочок, я в Києві була лишень два рази і то за часів Совєцкого Союза, а ти туди частенько їздиш поїдь забери мого .... (з етичних міркувань я не буду згадувати ім'я героя сеї розповіді, адже обіцяв тій жіночці, що не буду того робить).Він хоч і здоровий хлопець, але як мала дитина, він не обідить і мухи, а я відчуваю, що він втрапив у біду» - після таких слів я трішки замешкався, адже в мене були інші плани на Понеділок (пов'язані з навчанням), але зваживши роль "Навчання" і тих обставин, котрі склались, я вирішив поїхати на Кийов.
Раніше географія Кийова для мене обмежувалась кількома станціями Метро і інтуїтивним знанням владних кварталів, котрі я обходив з Екскурсіями протягом свого туристичного минулого.
Благо що зараз є така штука, як Інтернет, де забивши адресу ти сі зразу бачиш як і куди тобі пройти.
В Понеділок в 6:40 я виїхав з автостанції від ПК Дружба Народів. В 10:00 я вже в'їхав в місто Герой Київ.
На карті від метро Чернігівська до Швидкої Допомоги йти хвилин 10-20! Але не так все просто!
Я відкрив для себе новий Київ, де за дві цигарки двірник заставить циган провести тебе до потрібної адреси, а цигани, в свою чергу, кинуть на півдорозі і втечуть десь поміж дворів старих Хрущовських будинків. Але ще за три цигарки і дві гривні мене добрий місцевий, яке він мені представився Дядя Коля, провів до дірки в бетонному паркані, котра веде до Приймального Відділення Швидкої Допомоги зі словами:
- Пизд..єш метрів сто, а там викупиш куди далі, братан! - направив мене, так би мовити, на шлях до того, як я собі далі зрозумів "секретного" місця.
Я зайшов до теї лікарні, де близько 30 хв. мене посилали з вікна у вікно і як не дивно, в кожному з яких, я мав пред'явити паспорт і довести свою причетність до особи, яку я шукаю.
Кожного разу мене питали:
- Цього привезли з Євромайдану? - я не знаючи правильної відповіді на це питання "морозився" тим, що типу навіть не підозрюю...
Нарешті мене направили до відділення СПЕЦТРАВМ.
На дверях мене там зустрів доволі гречний лікар (медбрат), я не дуже в тому петрикаю, котрий тримав в руках якийсь телефон мене одразу спитав:
- Це ти "тєлефоніш"? Делать тібе нечіво? Здесь твой ущербний іді забірай!
Я спочатку не допер про шо він, але він так мило мене запрошував пройти до відділення,що в мене не було вибору. Я зайшов, а там.....
Я не знаю, як пахне в закинутому моргу, але мені здалося, що пахне там саме так.
Переді мною посадили 6 хлопців "незрозумілої" зовнішності (незрозуміла вона тому, що через побої і гематоми виднілись тільки очі і зуби)..
Я спитав того лікаря (медбрата) :
- Мене направили з реєстратури сюди і сказали, що я тут знайду .... (ім'я того хлопця, котрого я шукаю) він прибув орієнтовно в Суботу з побоями. - на що він навіть не відреагував.
- Вибирай! Котрий з цих твій? - в його голосі чулась звичайна, цинічна нотка лікарів другозмінників.
Я довго вдивлявся в обличчя молодиків, котрі на мене також дивились, якось з надією. Того хто мені потрібен там не було.
Мила пані за столом зі словами:
- От бл..дь! Ці западенці вже за..бали! Кажи хвамілію! - порадила мені знайти мого "товариша" за списком. Я назвав прізвище мені пообіцяли покликати цього "Йо...ного алкаша" (зауважу, що мій герой не вживає нічого крім шампанського бокал в Новорічну Ніч)..
В решті Решт я забрав мого нового друга.
Я обов'язково повинен зауважити, що не зважаючи на загальне хамство, цинізм і безсердечність йому милі жіночки медсестри повернули гаманець з якого вирахували 128грн. 58коп. на мед.витрати, телефон і наплічник з айпадом! З чого я був шалено здивований!
Хлопчина виглядав так, неначе його збив КАМАЗ, завантажений арматурою і бетонними блоками. Розсічена брова, струс мозку і зламані ребра.
Це все - наслідки його небажання ділитися заробленими грошима з "дЄсятніком" від місцевої "ячейки" ПР...
Ми сіли на трамвай, котрий довіз нас до станції Чернігівська!
Там ми сіли на маршрутку до м. Черкаси і потім на таксі дібрались нашого рідного села Червона Слобода.
Мама мого героя побачивши сина довго плакала і цілуючи його дякувала мені.
Так скінчилась моя сьогоднішня поїздка до Революційного Кийова!
Шкода, що по телевізору не показують справжньої ситуації.
Мене то навіть не дуже Дивує, мене більше дивує те, що в Інтернеті не пишуть про ті жахи, котрі кояться за адресою:
м. Київ вул.Братиславсяка 3 :((
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.