Бригада п’яних молодиків характерної зовнішності, яка своїм реготом і теревенями заважала спати вночі, відпущена міліцією без жодних санкцій
Свідками й одночасно жертвами
такої програми регулярно стають жителі багатоповерхівки на вулиці Героїв
Сталінграду, 138, у Дніпропетровську.
Останній з безкінечної серії випадків
стався в ніч з 2-го на 3-те вересня. Компанія молодиків характерної зовнішності в
кількості до десяти осіб зібрался за столиком у дворі близько опівночі. Тітушки
розпивали спиртні напої, гучно реготали й матюкалися. На зауваження жителів не
реагували, ображаючи й посилаючи розбуджених на всім відомі три букви.
Аби припинити
неподобство, люди зателефонували на 102. Їм пообіцяли направити екіпаж. Одначе
міліція не поспішала. Повторні виклики теж не мали ніякого результату.
Я прийняв
рішення дзвонити на 102 в режимі безперервного набору номера, поки за
вказаною адресою не прибуде обіцяний екіпаж:
- Де міліція на
Героїв Сталінграда, 138?! – волав я
кожного разу в трубку.
- Машина виїхала.
Очікуйте, - відповідали мені.
- Скільки ще
чекати?! Ви вже цілу годину їдете! Де міліція? Скільки нам ще не спати?!
Згодом там
перестали піднімати слухавку. Минуло ще близько півгодини. Весь цей час я
набирав 102 і чув гудки.
Нарешті міліція
приїхала.
- Вони заважають
нам спати цілу ніч! Складіть на них протокол, не відпускайте просто так, бо
інакше діла не буде! – гукнув я наряду з балкону.
Підійшовши до
столика міліціонери почали спілкуватися. П’яні голоси відповідали, що вони вже розходяться. До машини запросили одного з них. За
декілька хвилин його відпустили. Екіпаж поїхав. Молодики ж сиділи за столиком
ще хвилин зо двадцять.
- Хорошо, что пацаны приехали, - почулося від одного з тітушків. Чи це
стосувалося «право»охоронців, чи ще когось – невідомо.
Але ж це був лише один з
епізодів.
І кожного разу все відбувається за
одним і тим самим сценарієм. Дебіли в погонах приїжджають до дебілів під
градусом. Люб'язно пропонують розійтися. Ті йдуть, а за деякий час знову
повертаються. І так без кінця.
Якщо бандоохоронці щось і пишуть, коли приїжджають на місце пригоди, то це
чергову заяву від тих, хто їх викликав. Тим часом, як вдалося з'ясувати, всі складені зі слів жертв вуличного
терору заяви та власноруч написані й віднесені ними до райвідділку, неодмінно й
негайно, без ніяких розглядів відправляються в архів. Єдина відповідь,
яка може надійти, так це те, що особи громадян, до яких викликали - не
встановлені. Адреси проживання деяких завсідників нічних посиденьок достеменно відомі скаржникам, але і в
цьому випадку все лишається незмінним.
Програма лояльності МВС до тітушек - в дії!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.