«Біло-блакитна» і «червона» загрози значно небезпечніші «голубої»

В Україні знову здіймається гамір навколо сексуальних меншин.

Цього разу стараннями регіонала Колеєсніченка і компанії з блокування розгляду законопроекту про легалізацію прав людей нетрадиційної орієнтації. Днями також має відбутися низка заходів проти одностатевих стосунків.

Як на мене, то перед усе варто було б заборонити пропаганду Партію регіонів і КПУ, ніж гомосексуалізму. Бо регіонали і комуняки куди небезпечніше для української держави, ніж сексменшини. Своєю глибоко антиукраїнською ідеологією, войовничою українофобією, антидемократичним й кримінальним світоглядом.

Стосовно голубих я взагалі не бачу особливих приводів для хвилювання. Вони ж є всюди. Так влаштований світ. Подібні знаходяться в будь-якому суспільстві. І від їхньої наявності  Франція не стає менш фрацузькою, а Німеччина – німецькою, що справедливо для будь-яких країн. Так само не створюють вони небезпеки для української ідентичності й у нас.

Позаяк своєю інакшістю вони не зазіхають на державну незалежність, мову, історію, тощо. Вони хочуть мати можливості залишатися самими собою і поводитися вільно.

Ми ж толерантні до людей з синдромом Дауна, аутистів, тих, що народилися каліками. Називаємо їх особливими. Нікому ж не приходить в голову законодавчо боротися з неповносправними. Так само як, приміром, з шульгами або ж лисими чи патлатими - тобто з абсолютно здоровими людьми тільки через те, що вони дещо відхиляються від загальноприйнятого стандарту.

До «голубих» дехто ставиться як взагалі до першоджерела гріха й розбещеності. А що, гетеросексуали – менші розпусники? Хіба мало проявів їхньої аморальної поведінки навколо нас, на вулиці, телебаченні, у ЗМІ? А російська лайка та шансон у публічних місцях – це не розпуста? Давайте краще приймемо закон про заборону пропаганди російських матюків і пісенного блатняка з накладанням сурових санкцій на порушників.

В боротьбі проти гомосексуалізму Колесніченко заручився підтримкою православної церкви. Звісно ж, своєї, тобто московської. Але ж гріх Содому і Гомори далеко не єдиний, про який йдеться у Святому Письмі. Серед інших заповідей є й «не вкради». То як в цьому контексті з Межигір’ям бути?

До речі, гріх нетрадиційності є чи не єдиним, який, судячи з публікацій, відсутній у намісника Лаври, владики-регіонала Павла (Петра Лебідя). В усьому ж іншому  - весь джентльменський набор звичайного мирського можновладця "біло-блакитної" орієнтації. То чого взагалі варта  церква та її позиція, в якій Божу службу несуть такі «святі отці».

Борці з геями та лесбіянками виступають проти їхніх "маршів рівності" як складової пропаганди гомосексуалізму. А яким чином, скажіть, будь ласка, мене чи будь яку іншу людину традиційної орієнтації може «звабити» якийсь гомосексуаліст, коли він раз на рік пройдеться зі своїми колегами якоюсь вулицею організованою ходою? Чи два або три рази.

Якщо я справжній гетеросексуал, то таким лишатимуться все життя незалежно від кількості гомосексуальних публічних дійств і гидуватиму навіть думкою про чиїсь одностатеві стосунки. А надто - чоловічі. Вони як були, так і будуть неприйнятними для мене, скільки б проявів такої поведінки я не зустрічав навколо. То в чому і для кого небезпека?

Просто не подобається? Противно? Допускаю. А мені, наприклад, не подобається як на сонці виблискує чиясь лисина. Очі, блін, засліплює, коли випадково натрапиш поглядом. Але якщо на мене ніхто не зазіхає, не заважає, не ущемлює, то тоді це мій особистий дискомфорт і негативні емоції, впоратися з якими є моя власна і не чиясь іще проблема. 

І чи можна взагалі звинувачувати за нетрадиційність, якщо ці люди нікого не скривдили, не завдали фізичного болю, не скоїли злочину? Чому такий спосіб життя неодмінно трактується розпустою чи соціально небезпечною хворобою, а не природним станом, ментальністю, світовідчуттям? Де загроза, якщо вони вишукують для добровільних стосунків собі подібних, а не намагаються когось підкорити чи переорієнтувати.

Як на мене куди ганебнішими, такими що інакше ніж мерзотою перед лицем Господнім не назвеш як і наругою над пам’яттю жертв комуністичного режиму є мітинги з портретами сталіна та червоні істукани, що так ревно охороняються владою. От що в першу чергу потрібно забороняти. Оце кощунство, сором і ганьба!

На відміну від «бидло-блакитних» та "червоношкірих", «голубі", не кличуть Україну до митного союзу. Вони якраз за ЄС. Так, нехай мають на це свою специфічну мотивацію, але в даному випадку – вони союзники тих, хто бачить Україну в Євросоюзі, а це надзвичайно широкий спектр політичний партій та їхніх прихильників: від українських лібералів до націоналістів.

«Гомікі»» не виступають за надання російській мові статусу другої державної.

Також не чув, аби вони вимагали заборони символіки ОУН-УПА як фашистської, чого з піною у рта добиваються колесніченки та симоненки.

Зрештою, український голубий може поставити свічу пам’яті за жертвами Голодомору як геноциду українців, усвідомлюючи етнічний характер злочину, а от регіонал чи комуняка – ні. Через свою антиукраїнську і людиноненависницьку природу.

Гомосексуаліст може бути українським патріотом, «синяк» чи «червоний» - лише ворогом України, що підтверджується повсякденною практикою. То хто більше загрожує Україні і кого потрібно забороняти? Як на мене, відповідь очевидна.