Власник сторінки
маніпулятор словесним пластиліном чорного кольору
Про те, Шо ж з нами буде..(?)
Мабуть, всі в
моєму віці задавались подібним питанням. Несерйозно, звісно ж, але так чи
інакше задавались. Всі задумувались, але мало хто висловлювався. Припишу себе
до останніх.
Хотілося б не
дорослішати. Себто, звичайно ж, порозумнішати, дещо змужніти, років так до
тридцяти, а далі зупинитись. Не в розвитку, а в старінні. Чомусь для мене
завжди деяким чином маячило питання, буду я в 50 як Бред Пітт чи Джордж Клуні,
себто ще квітучими, та, напевне, діючими такими собі мачо, чи розчавленим, як
більшість сучасних пенсіонерів, як Чарлі Шин от – розбавлений алкоголем та
наркотиками – котрий є справжнім лицем рок-н-роллу та самознищення, без масок
та радикальних підтяжок шкіри. Дряхлий такий стариган, з купою зморшок та
болячок. Зі своїми, вже старечими, демонами в голові, та бажанням якнайшвидше
звалити з цього, напрочуд невчасно й заздрісно молодого світу. Кудись, ближче
до небес, – хоча й знаєш, що похований будеш у землі.
Що взагалі буде з
українцем сучасного типу років через 30? Країна, з дивним таким «профілюванням»
– аграрно-металургійним, в якій ніхто майже і не задумується про екологію, не
те що дбає про неї. Що-то з нас, як і багато інших – втрачених поколінь, буде?
Коли алкоголь доступний вже в школі, тютюновий дим заповнює наші легені мимо нашої
ж волі, а викиди заводів висять над нашими головами в яскравих небесах, – як
німби в приречених ангелів, – і лише закликають до себе приєднатися.
Я намагаюсь
думати, що наші – молоді ще – з вами організми просто автономно почнуть
виробляти власні системи захисту. Будуть загартовуватись у всій цій китайській пластмасі,
синтетиці та замінниках. Що ми отримаємо міцні Імунитетища від усіх на світі
хвороб, від алкоголю та хрінової влади. Від брудної води та економічних криз.
Від культурних падінь та поразок національної збірної по футболу. Що ми,
нормальні такі люди, жити будемо довго і щасливо, незалежно від того де і коли.
Набудуємо собі Пентагонів здоров’я з однієї віри. Вже давно не релігії, але все
ж віри.
В краще.
Знову
однолінійний опус.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.