щоб зігріти пальці

Страшно, мабуть, тому що просто забув, що холодна вода, що піддана синього краника (не у вульгарному розумінні), може гріти. Просто забув, чим вона може піддавати теплом.

Сьогоднішня вода в дУші надзвичайно холодна. Я все літо приймаю холодний душ, але ось це останнє купання здалось мені занадто вже різким. Такого я не пригадую. Навіть коли я вперше – не за своєї ж волі, а з волі богів душових краників – впав під їдкі промені крижаного решето, я не був так шокований. Швидкі гірські річки не змушували мене зводитись подібними різкими судомами, навіть на міліметр не змушували. Води гірських річок були свіжі, вони були живі. Сьогодні я мився холодною водою. Можливо вона просто мертва, можливо осіння, але надзвичайно пекуча. Після такої води немає приємного відчуття теплого повітря, – яке, зазвичай, може бути й не зовсім тепле, – після такої води дуже тяжко відходити, від неї навіть просто страшно. Страшно, мабуть, тому що просто забув, що холодна вода, що піддана синього краника (не у вульгарному розумінні), може гріти. Просто забув, чим вона може піддавати теплом. Просто вода не насичена чимось тим, що допомагало тобі заспокоюватись. Складається таке враження, що раніше, коли холодна вода ще зігрівала, в неї додавали трошки алкоголю. Саму краплю, але достатньо концентровану для оп’яніння. Щоби тіло твоє розганяло кров, граючись саме у серці. Після того душу було легко засипати, після того душу було легко прокидатись. Так буває саме з алкоголем. Той душ зігрівав.

Сьогодні я просто намагався помитись, але бридота не відставало від мого тіла. Від моєї душі. В душі.

Сьогоднішній холодний душ протверезив мене. Він залив усю кров у мозок, не залишивши ані тілу, ані серцю й краплі. Сьогоднішній душ був дуже холодний.