"Втратити, не можна здобути..." чи все таки "Втратити не можна, здобути" ?

Невже залишимось в пам‘яті нащадків як покоління руйнівників, що не лише не створили нічого свого, а й зруйнували те, що надбано було до них?

Коли ви востаннє бачили у своєму місті цікаву новобудову? Невже насправді фантазія більшості українських архітекторів настільки вбога і обмежена, що здатні вони проектувати і будувати лише однотипні коробки-квартири, які спритні  ділки позиціонують  як «елітне» житло? Хтось можливо заперечить, що зате в котеджному і індивідуальному будівництві у нас є сякий-такий прогрес.. Але погодьтесь – це краплина в морі сучасних об‘єктів… Де масштабні та цікаві проекти? Де іновації та прогресивні технології? Правильно, - немає…  Шкода,  але зараз нічого цікавого в Україні не будують. Те невелике пожвавлення ринку пов‘язане з проведенням в нас Євро 2012 уже поволі  йде на спад, і таке враження що скоро взагалі заглохне.

І все це на фоні загального занепаду і руйнації уже існуючого архітектурного надбання. Чого, скажімо, вартує лише теперішній скандал із забудовою Андріївського узвозу в Києві… І таких випадків сотні, якщо не тисячі кожного року. Видається, що владі абсолютно все одно як капітал знищує те, чим гордилась би будь-яка розвинута європейська країна.  Надто вже в‘ялими виглядають намагання сучасних чиновників виправити ситуацію, чи хоча б запобігти її повторенню в майбутньому.  Напевне не потрібні сучасній українській верхівці ані самі архітектурні пам‘ятки , ані їх туристична привабливість, не кажучи уже про «якусь там» історичну чи культурну цінність…

І так поволі, крок за кроком, стирається барвисте і багатогранне обличчя наших  старовинних міст, перетворюючись на бліду маску явно ненайкращої та не найпрогресивнішої комерційної забудови…

Будувати щось нове безумовно потрібно. Але для чого робити це на місті неповторних пам‘яток  архітектури? Тому що земля в центрі міст дорожча і місце престижніше, значить і продати новобуд при тих самих витратах можна як мінімум втричі дорожче? Як не прикро, але матеріальні мотиви давно уже посіли чільне місце у вирішенні подібних запитань. Хочеш будувати в  центрі? Дай хабаря і – «вуаля» – валимо пару старих будинків і будуємо новомодній несмак з бетону і шкла, який може абсолютно не вписуватись в середовище та історичний ареал – за все ж заплачено..

Прикро..  Невже залишимось в пам‘яті нащадків як покоління руйнівників, що не лише не створили нічого свого, а  й зруйнували те, що надбано було до них?