Порошенко в КМУ – це креатура передусім Азарова

23 березня на посаду Міністра економічного розвитку і торгівлі призначено Петра Порошенка. Це призначення відбулося після досить тривалих консультацій, обговорення, і, навіть, певних торгів.

        23 березня на посаду Міністра економічного розвитку і торгівлі призначено Петра Порошенка. Це призначення відбулося  після досить тривалих консультацій, обговорення, і, навіть, певних торгів між адміністрацією Президента, і безпосередньо самимм Порошенко.

         Разом з тим, незважаючи на публічні заяви та роз’яснення Порошенка та коментарі Азарова й Литвина, істинні мотиви призначення колишнього провідного діяча «помаранчевої революції» й високопосадовця часів «Ющенко-Тимошенко» (який навіть реально претендував на посаду прем’єр-міністра України) залишаються не до кінця зрозумілими.

        Не варто забувати, що нинішня влада за своїм способом мисленням та технологією прийняття рішень є технократичною, спадкоємницею радянських бюрократичних традицій управління (причому я вважаю, що це є більше плюсом, ніж мінусом). Тому рішення у ній приймаються через призму системи стримування й противаг, балансування та врівноваження, що є  надзвичайно характерним саме для такої традиції управління.

         Одним з мотивів нинішнього призначення Міністром економічного розвитку і торгівлі Петра Порошенка є якраз спроба збалансувати кадрову політику Адміністрації Президента останнього року в Кабінеті Міністрів України. Адже певним чином врівноважує попереднє призначення Хорошковського, зміни у Міністерстві внутрішніх справ, Державній податковій службі, тощо, які були ініційовані і проведені особисто Президентом та його командою.

         Кадрові призначення останнього року порушили баланс в Кабінеті Міністрів між умовно «прем’єрськими» і «президентськими» людьми. В Адміністрації це чітко розуміли, як і те, що створена ситуація, незважаючи на всю командну «відданість» Азарова, рано чи пізно, призведе до конфлікту по лінії Адміністрації Президента – Кабінет Міністрів України. Тому навчені гірким досвідом свої попередників, люди які приймають рішення, по обидва боки, бояться такого розвитку ситуації більше за все. Особливо цей баланс порушився після відставки зі своєї посади попереднього міністра фінансів і правої руки Азарова – Федора Ярошенка.

         Тому нинішнє призначення Порошенка є ініціативою, і креатурою, передусім, Азарова, якого з Порошенком об’єднують не лише тривалі політичні, дружні стосунки, які ще склалися у 2001 році, коли вони стояли у витоків «Партії регіонів», але й - бізнес-партнерство. Через Порошенка часто говорить саме Азаров, на користь чого свідчать і «пропозиції» Порошенка Президенту Януковичу, і торг щодо повноважень майбутнього міністра. 

         На призначенні Порошенка наполягав саме прем’єр-міністр України. Азаровим же це робилося з метою урівноваження впливу особистої команди Президента, адміністрації Президента, яка наразі сформувалася в Кабінеті Міністрів, та хоча б часткового повернення собі важелів управління Урядом.