Нація, яка не ризикує, не має майбутнього.

"Помилка величезна, як Гімалаї" (Махатма Ганді - про підпал страйкарями поліцейської казарми).

                                                               Нація,  яка  не ризикує,  не  має  майбутнього
   1.1 Аналіз суспільно - політичного життя в Україні засвідчує, що ряд негативів, труднощів цього життя обумовлені особливостями менталітету українців. Відомі вислови "моя хата скраю", "про трьох гетьманів", та інш. якраз і характеризують специфіку тієї ментальності. Зазвичай ці вислови вживаються як фрази - жарт, для красного слівця.
   Проте сьогодні нам не до жартів. Перейду до конкретних речей. Як приклад, нагадаю ситуацію з Міносвіти. Керівник цього надто важливого для України відомства відверто декларує українофобство. І не тільки декларує. Очолює міністерство уже понад три роки і є вірогідність, що досидить у кріслі всі пять років, до 2015-го. Постає питання до очільників вищої школи, до нашої академічної спільноти, нарешті, до парламентської опозиції: невже вас ця ситуація не турбує,не зачіпає? Не хочеться вірити, що і тут діє принцип "моя хата скраю"
   Знову ж про мову: 3 липня 2012 р. Верховна Рада прийняла з юридично - правовими порушеннями закон "Про основи державної мовної політики" В. Колісниченка. Пізніше на пропозицію президента України створена т. зв. робоча група для доопрацювання того закону. Новим роспорядженням Кабміну від 6. 03. 2013 р. (див. повідомлення ЛИГА. пет) планується відновити роботу робочої групи на чолі з, тепер уже, К. Грищенком. Знову постає питання: чи знайдеться сила волі, громадянська мужність у керівництва АПН, щоб ввести в персональний склад групи академіків - фахівців і взяти відповідальність за прийняті тією групою рішення? Саме впору тут нагадати про "гнилу рибу" (див. статтю про комплекс меншовартості), тобто введення обов'язкового екзамену з української мови для держслужбовців всіх рівнів, включно найвищого рангу.
   1.2 Чому українця важко вивести на протестний майдан? Наприклад, для того, щоб визволити із сізо екс-міністра МВС Ю. Луценка, несправедливо туди запротореного новою владою.
   Є декілька причин, що перешкоджають це зробити.
  По-перше, роз'єднаність суспільства - на конфесійноиу, мовному, етнічному, політико - світоглядному рівнях.
  По-друге, неструктурованість населення. Адже відсоток українців, які задіяні в культурно- громадських та політичних рухах, на порядок нижча в порівнянні з розвиненими країнами.
  По-третє, відсутність в країні масової незалежної профспілки.
  Звичайно, перешкодою до громадянської активної позиції є той же менталітет українця.
   Нам конче потрібен український Махатма Ганді, його система політичної боротьби та вміння об'єднувати націю. Коротко нагадаю про суть народного руху в Індії під проводом М. Ганді (1869-1948 р)
  - ненасильницький спротив колоніальній (антинародній) владі;
  - бойкот англійської мови;
  - повна відмова від насилля. "Сам по собі рух ненасилля значно важливіший, ніж його мета,тобто отримання незалежності". І далі: "Ненасилля не є зброя слабких, це зброя сильних". І, нарешті, філософське: "Зло не можна перемогти злом, його можна перемогти тільки добром". Останнє стосується не тільки опозиції, а також і дій влади.
  Хочеться сподіватись, що роль колегіального М. Ганді в наших реаліях спроможна виконати група "Першого грудня".
   Сьогоднішня влада сповідує злагоду, об'єднання суспільства. Проте, будучи олігархічною, вона не зацікавлена в переросподілі прибутків на користь широких трудових мас, в піднятті заробітної плати до європейського рівня. Тому влада в скритій формі протидіє процесам об'єднання робочого люду Президентські соціальні ініціативи - це фактично олігархічні ініціативи, суть яких - "покращання" не за їх рахунок (зарплата), а за бюджетні (народні) кошти.
  При цьому активно "вдосконалюються" всілякі закони, направлені на обмеження та заборону громадських акцій, акцій непокори та спротиву владі. Тут влада переступає межу: право народу на протест не можна внормувати ніяким законом, чи дозволом!
   1.3. В ЗМІ активно дискутується тема федералізації, вірніше адмінподілу України на історичні землі. Питання це складне, є й ризики. Проте, при певних умовах та за іншої влади, заслуговує на позитивне вирішення. Для нас це проблема, в основному, мовна; одночасно носить і економічний аспект. Задача першої складової - зупинити процес русифікації на інші регіони України. Тему потрібно ретельно дослідити, зокрема використати досвід інших держав.
   Підсумовуючи, скажу, що наше благополуччя, реальне покращання життя можливі при умові, якщо громада спроможеться подолати роз'єднаність в суспільстві, створить незалежні від влади громадські та профспілкові об'єднання, відстоїть право на вільний вибір нової влади.
   В боротьбі за це право життя змушує нас іти на ризики. Цього ж вимагає від нас завдання зберегти рідну українську мову.
   Нація, яка неспроможна ризикувати, не має перспектив на майбутнє.
   30 квітня 2013 р.   Олександр Змієвський   м. Бердянськ