Цікаво - про минуле Бердянська

У липні 1928 року група укр. письменників у складі П. Панча, Ю. Яновського, Ол... " Море лежить ніби в самому місті: до нього не треба ні спускатись, ні підніматись. Воно ось за курзалом..."

                                       Цікаво - про минуле Бердянська
                            До 120 - річчя з дня народження Петра Панча.
  У липні 1928 року група українських письменників у сладі Петра Панча, Юрія Яновського, Олександра Копиленка, Аркадія Любченка та Василя Чечвянського знаходились у творчому відрядженні по Донбасу.  Програмою поїздки передбачалось відвідання ряду міст та робочих поселень шахтарського краю: зустрічі з трудовими колективами, редакціями газет та в учбових закадах.
  Під кінець письменники побували також у двох приморських містах - Маріуполі та Бердянську. В останньому вони знаходились на протязі дня 28 липня, виїхали з міста вранці 29 -го. Свої враження П. Панч занотував у щоденник. Майстер кількома штрихами яскраво змалював місто, море, Бердянський порт і тут же - центральний міський пляж. Здається, що чарівна паличка переносить нас в далекі - далекі 20 - ті минулого століття.
  Отже: " Бердянськ. Рівне, простокутне, трохи присадкувате ( ніби підстрижене під йоржик ), з розгонистими вулицями, чистими панелями, добрими бруківками, голубим повітрям місто.
  Море лежить ніби в самому місті: до нього не треба ні спускатись, ні підійматись; воно ось за курзалом,зараз же за колією залізниці. Праворуч порт. Просто один - два пароплави і кілька парусних човнів і повен берег червоних, розпечених, гарячих тіл.
Пляж чудовий. Дно піщане, тверде з повільним спуском. Вода тепла.
  Акація на вулицях, акація в паркові.Акація - ніби ознака побережного міста..."
  За 84 роки Бердянськ ( 120 тис. ) значно змінився, і не тільки в чисельності населення. " Перлина Приазов я " - називають наш край всілякі рекламно - туристичні путівники. Загалом ці зміни на краще. Велика кількість санаторіїв і баз відпочинку, десятки дитячих оздоровниць. Індустрія розваг і культурного відпочинку різноманітна і набирає шалених обертів саме в останні роки.
  Проте гострий погляд Майстра побачив би і ряд незручностей та негативів сьогодння: сміттєзвалищ, стан пішохідних тротуарів, якість вуличного озеленення, тощо.
  Автор цього сюжету в попередніх публікаціях привертав увагу влади і громадськості до проблеми наших тротуарів ( див. О. Змієвський " Фальшиві пріоритети" ). Дуже б здивувався П. Панч і таким: образно кажучи, за одну ніч виросла прямо на міському пляжі по вул. Горького питейна установа "Барракуда". Я б сказав - "Абракадабра". Ні мало, ні багато - в 500 м. кв. Повторюсь: прямо на пляжній смузі, розриваючи її навпіл.
Всупереч всім нормам і вимогам. Цікаво, що все мовчить: і журналісти, і депутати, і народ. Приручили. А цеж той пляж, про який так яскраво написав П. Панч...
  Щоденник письменника вперше надруковано в ж. "Вітчизна" № 8/1991, до 100 - річчя з дня його народження. До речі, він народився 4 липня 1891 р., помер на 88 році 1 грудня 1978 р. Найбільш відомі твори П. Панча - " Гомоніла Україна " ( 1954 ), " Голубі ешелони " ( 1928 ), " На калиновім острові " ( Шевченківська премія ).
  Письменник багато писав для дітей і про дітей.
      Олександр Змієвський  " Просвіта ".