Кому був вигідний замах на Віталія Кличка?

Ну так чи була спроба замаху не життя лідера УДАРу В.Кличка? Чи розпочато розслідування правоохоронними органами?

Спроба замаху?

17 грудня „Українська правда” надрукувала новину: „Удар” інформуватиме дипломатів про замах на Кличка”. (http://www.pravda.com.ua/news/2013/12/17/7007363/).

Партія УДАР заявила, що 24 листопада 2013 року В.Кличко не просто так не встиг на Євромарш. Тоді повідмлялося, що приватному літаку з В.Кличком на борту не дозволили приземлитися в аеропорту „Жуляни”.

Народний депутат від з УДАРу В.Карпунцов виклав версію подій у свої доповідній. І вона ґрунтується на тому, що „заборона на посадку була дана на висоті близько 100 метрів при випущених шасі та повній підготовці до посадки при видимості близько 50 метрів”.

За словами нардепа: „Такі дії диспетчерської служби за таких конкретних обставин могли спричинити трагедію, аналогічно тій, що відбулася під Смоленськом з президентом Польщі”.

Також у статті було повідомлено: „Закриття на приліт аеропортів Бориспіль та Жуляни відбулося на підставі NOTAM-повідомлення о 11:14 з аргументацією "в зв'язку з проведенням антитерористичних заходів", тоді як екіпаж літаку Кличка поінформували лише при зниженні близько 11:30”.

З відповіді від Державної служби з надзвичайних ситуацій (у статті розміщено скан документу) витікає, що анонімний дзвінок на номер 112 про можливість вибуху літака над Києвом, який і став причиною "антитерористичних заходів", надійшов уже після закриття авіапростору, об 11:48.

Один цікавий нюанс, пов’язаний з документом та хронологією.

Отже, якщо виходити з тексту статті та документу, наданого Державною службою з надзвичайних ситуацій, легко складається хронологія подій. 

11 год. 14 хв. сталося закриття на приліт аеропортів „Бориспіль” та „Жуляни”.

11 год. 30 хв. про закриття аеропортів поінформувала екіпаж літака, на якому знаходився В.Кличко. Літак вже розпочав зниження.

11 год. 48 хв. на телефон екстреної до допомоги Держслужби з надзвичайних ситуацій надійшло повідомлення про можливість вибуху літака над Києвом.

11 год. 52 хв. Держслужба з надзвичайних ситуацій передала цю інформацію до МВС та СБУ.

Отримуємо наступні інтервали між подіями: 16 хв., 18 хв., 4 хв.

Дійсно, дуже нелогічно складається: спочатку закрили аеропорти, а потім отримали дзвінок з повідомленням про можливий вибух літака у повітрі.

Якщо ж два перші та два останні рядки поміняти місцями, то все складається більш логічно. Отримуємо наступні інтервали:

- 4 хв. (від отримання дзвінка в Держслужбі з надзвичайних ситуацій до отримання інформації в МВС та СБУ);

- 22 хв. (від отримання інформації в МВС та СБУ до закриття аеропортів);

- 16 хв. (від закриття аеропортів до повідомлення екіпажу літака).

Від отримання дзвінка в Держслужбі з надзвичайних ситуацій до закриття аеропортів – 26 хв. (майже півгодини!). Я не знаю відомчих „нормативів”, тому у мене виникає питання: наскільки припустимим є інтервал у 26 хв. між отриманням дзвінка про можливий вибух та закриттям аеропортів? Швидше не працює телефонний чи радіозв’язок?

Крім того,  виникає запитання, чому порядок подій виявився навпаки? Чи то може у документі про отримання дзвінка в Держслужбі з надзвичайних ситуацій було вказано 11 годин, а не 10? Чи то літак наближався до аеропортів вже після 12-ї години? Хто говорить неправду? Чи можливо, що просто сталося банальне непорозуміння?

Кому вигідно?

Якщо спроба замаху справді мала місце, то чий інтерес стояв за цим? Нікого не збираюся звинувачувати. Просто розглядаю версії з точки зору, якщо спроба замаху таки була. 

Влада. Якщо йдеться про якісь надзвичайні ситуації з опозиціонерами, є одна стереотипна відповідь: в усьому винний злочинний режим. Але нелогічно для згаданої ситуації з В.Кличком. Бо все сталося за тиждень до самміту ЄС у Вільнюсі. Мало того, що вже мається одна „політичний в’язень”, так навіщо було вчиняти замах на життя або на здоров’я ще одного з найбільш рейтингових опозиційних лідерів? Щоб своїми руками надати аргумент розповсюдженим на заході твердженням від опозиції, що в Україні – злочинна, бандитська влада? 

А який сенс був у влади не допускати участі В.Кличка у Євромарші? Владі він потрібен живий і здоровий для того, щоб „Батьківщина” з Ю.Тимошенко й надалі втрачали свою політичну вагу.

Правда, дивує, що влада до цього часу ніяк не відреагувала на публікацію про спробу замаху на В.Кличка. Однак немає політичної та політтехнологічної логіки в тому, щоб влада своїми руками прибирала головного конкурента Ю.Тимошенко.       

Хтось з політичних конкурентів. 24 листопада В.Кличко через згаданий інцидент спізнився на Євромарш. Про деякі цікаві особливості цієї акції я вже писав у темі „Ніхто, крім Тимошенко? Частина 4”.

Через майже відсутність прапорів УДАРу серед моря прапорів інших партій складалося враження, що В.Кличка обдурили. Бо ще напередодні А.Яценюк заявляв, що захід проходите без партійних прапорів. Насправді ж, прапорів „Батьківщини” було більше, ніж прапорів будь-якої іншої партії.   

Ну то можливо й самого В.Кличка там не дуже очікували?

Якби з ним трапилася якась біда, то вже 24 листопада Євромайдан переріс би в безкомпромісну боротьбу заради повалення злочинного режиму, заради революції.

Дай, Боже, В.Кличку здоров’я та довгого життя! Але якщо б він загинув, то в усіх без виключення регіонах України піднялася б така хвиля обурення, яка зруйнувала вщент парламентську фракцію Партії регіонів, цю партію як таку, знесла б владу в один момент. Це була б така потужна загальна мобілізація обурених людей, яку б не зібрало і декілька Євромайданів. Країни Заходу миттєво (не вагаючись) запровадили б санкції проти В.Януковича та всієї української влади.   

Отже, внаслідок такого трагічного варіанту розвитку подій відбулися б дострокові вибори президента і парламенту. І за їх результати владу отримала б опозиція, але вже без В.Кличка.

P.S.

Я нікого не звинувачую. Просто розписав логіку розвитку подій після тієї трагічної події, яка могла статися. Думайте самі, вирішуйте, наскільки це адекватні варіанти. Самі вирішуйте, який з двох викладених варіантів має більше прав на існування.

Що то було насправді, нехай з’ясовують правоохоронні органи. Можливо, що все таки мало місце непорозуміння, а не спроба замаху.