У Криму бунт правоохоронців та військових?

Читав про події в Криму, про переміщення військової техніки, про реакцію різних представників української теперішньої влади, про заяви В.Путіна та керівництва російського ЧФ. Ну щось не „клеїться”!

Виникає підозра, що теперішня українська влада щось приховує. Наприклад, що насправді у Криму не російське військове втручання, а більше неприємна для влади ситуація – бунт правоохоронців, військових армії і флоту.

З огляду усіх п’ятниці, пов’язаних з Кримом, лише такий висновок виглядає найбільш логічним.

1) Озброєні люди в уніформі (без розпізнавальних знаків) та зі зброєю не йдуть на контакт, не називають себе та до яких частин належать. Найчастіше називають себе місцевою самообороною. Звідкіля стільки зброї, стільки військових автомобілів без розпізнавальних знаків? Лише з місцевих військових частин. Тому і не йдуть на контакт, щоб „не спалитися”.

Крім того, декілька разів ЗМІ галасували, що то російські військові, але згодом повідомляли, що таки місцева самооборона.

2) Загадкові колони БТРів (від 10-ти до 50-ти штук) та польоти вертольотів, літаків. Командування ЧФ Росії відкидає свою причетність до усього. В.Путін по телефону керівникам Британії та Німеччини сказав, що не збирається зазіхати на територіальну цілісність України. Якщо то правда, то тоді залишаються запитання...

Звідкіля стільки БТРів та вертольотів? З українських військових частин, дислокованих у Криму?

3) Міліція не втручається ні в що.

4) Заблокований з моря прикордонний морський загін. Зранку біля його території була місцева самооборона. Чого вона там була? Щоб захищати військових так само як і беркутівців?

Чому не може влада застосувати внутрішні війська? не підкоряються? „Беркут”, зрозуміло, не підкоряється.

5) Якщо це все насправді бунт міліції, Беркуту, флоту, сухопутних сил та авіації, то теперішня влада у Києві все це знає, однак приховує своє фіаско, свою безпорадність. І лише цим можна пояснити ту істерику в Києві, яка лунала на увесь світ впродовж усієї п’ятниці: смикання по всіх усюдах, по усьому світу, по всій Європі та усіх ООНах з криками "Рятуйте! Вбивають!".

Саме тому впродовж п’ятниці „Українська правда” розкручує небачену істерику про військову інтервенцію. Така істерика вже була, коли Майдан був слабким, коли там було мало людей, коли потрібна була мобілізація. Це були періоди слабкості та відчаю. І саме тоді починалася істерика, що вже розганяють, що катують, що російський спецназ з танками повзком лізе через городи та  метро від самого Борисполя.

Зараз вся інформаційна кампанія УП відбувається саме за таким сценарієм. Тобто, мобілізація усіх і усього світу, бо сама влада взагалі нічого не може зробити: правоохоронці та збройні сили відмовилися підкорятися. І загроза або факти відмови у лояльності є, ймовірно, не лише у Криму.

У такому випадку не є дивною заява новопризначеного голови РНБО А.Парубія, зроблена ним п’ятницю. Він відрапортував, що вдалося зупинити кримський сценарій в інших регіонах. З одного боку – проговорився. З іншого - збрехав про успіх, коли ще не встиг і добу побути на посаді. Це не голова РНБО, а просто якийсь супермен: не встиг сісти у крісло, як усі заколоти розкрив і припинив.

Слова А.Парубія про інші регіони можуть бути певним підтвердженням, що у багатьох регіонах ситуація є схожою на кримську.

6) Зранку ЗМІ передали слова міністра внутрішніх справ А.Авакова, який події в Криму кваліфікував як "збройне вторгнення й окупацію, у порушення всіх міжнародних угод і норм". (http://www.pravda.com.ua/news/2014/02/28/7016576/). Право кваліфікації таких подій належить до компетенції лише парламенту та РНБОУ. Лише вони мають право визначати, що є війною, а що не є.

P.S.

Отже, я висловив підозру, припущення. Чекаємо. Може влада таки надасть якісь логічні пояснення стосовно  того, що насправді відбувається у Криму.

Є ще одне припущення. Враховуючи справжній рівень „професіоналів” у владі, враховуючи рівень експертів, лояльних до теперішньої влади, цілком може бути вони навіть на здогадуються про справжню суть поточної кримської кризи. Просто по інерції використовують шаблони, стереотипи для оцінок, бо думати чи то не навчилися, чи то розучилися. Так то все просто – „російська військова агресія”. Виправдання на всі життєві випадки.

Якщо бунт є насправді, і влада не здогадується, то тоді запитання: кому ми довірили свою державу?