Моральна ерозія торкнулася найбагатших.Цинізм і шкуродерство правлять бал. Обдирати народ до нитки чомусь називають бізнесом. Чого можна очікувати від народу, який кийками заганяють у стійло
Росія спочатку штучно завищила ціну на газ.
Кілька років здирала з українців по три шкури, а нині різницю хоче
повернути у вигляді 15-ти мільярдного кредиту. Що сказати – блискуча
фінансова операція. Навіть Сорос до такого не додумається. А тепер за відмову
вступати в ЄС запропонували більш-менш справедливу ціну – ось такі
роздуми навіюють останні домовленості Віктора Януковича у Москві.
Хто від цього виграє? Насамперед, олігархи,
які заробляють гроші в Україні. Вони знову отримали дешевий газ і можуть не
думати про модернізацію прихвачених за безцінь промислових підприємств. І
далі зароблені кошти вивозитимуть в офшори.
На житті рядових громадян кремлівська
оборудка Януковича ніяк не позначиться. Ціни на газ для населення ніхто не стане
переглядати. Навпаки, ще кілька поколінь віддаватимуть взяті Януковичем
кредити.
Народу в черговий раз хочуть запудрити
мізки. Проблема української економіки не в дорогому чи дешевому голубому
паливі. Наша біда в тому, що багатства України опинилися в руках людей, які не
пов’язують своє майбутнє з цією землею.
Уся державна машина – президент, уряд,
парламент, суди, прокуратура, міліція, спецслужби зайняті
створенням комфортних умов для існування двох десятків олігархічних сімей.
Народ для цієї влади – ніщо, його можна з
допомогою кийків загнати в стійло. Ми всі це побачили.
Найбільша помилка нинішнього режиму – з
народом не можна розмовляти з позиції сили. Нас
навіть голодомор не зламав, а це був пекельний інструмент поневолення.
Що ми спостерігаємо в Україні? Першими у
стані депресії опинилися заможні верстви, які нині зазнають найбільшої
моральної ерозії. Ну а простий люд витримає всякі випробування. Гроші у
політиці – ніщо. Виграє той, хто знайде ключ до душі народу, а це за жодні
гроші не купиш.
У влади та олігархів залишився один вибір,
або провести системні зміни, або народ висуне свого лідера. Привід може завжди знайтися, і на
зміну ставленикам олігархічних груп прийде з вулиці дядько з мозолястими
руками. Польща це пережила, коли на Гданській судноверфі з’явився національний
лідер з викруткою електрика в кишені – Лех Валенса. Якщо зневірені маси
висувають лідера з народу, то, як свідчить історія, олігархічні мільярди
перетворюються на папірці.
Останній події на Євромайдані –
останнє попередження. Влада не хоче зрозуміти одного: народу нічого втрачати.
80% відсотків ледве зводять кінці з кінцями. Знаєте, чого люди найбільше
бояться? Захворіти!!! Бо тоді доведеться або квартиру продати, щоб
вилікуватися, або померти.Але влада цього не знає, бо живе в нішому світі, за
високими парканами.
А доведений до відчаю і байдужості
народ вже ніщо не зупинить. Найстрашніше, коли влада вбиває віру.
Янукович у Кремлі хотів вбити віру українців у майбутнє. Тільки наш народ нині
вже в стійло не заженеш. Він вийшов на вулиці й хоче системних змін.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.