Хабарництво в університетах, або танго на двох

Хабарництвом у наших університетах нікого не здивуєш. І все ж, нещодавнє затримання одного з деканів Ужгородського національно університету стало обласним інформприводом.

Я регулярно сперечаюсь iз прихильниками теорії, що при відмові у дачі хабара, викладач завжди "завалить" студента. Викладач здатний попсувати нерви, занизити оцінку, навіть поставити двійку при першому складанні. Але якщо студент знає матеріал – він/вона своє завжди доведе. Особливо, якщо принесе з собою диктофон чи напише заяву в правоохоронні органи. Знайомий з людьми, які склали іспити у професорів, які в Ужгороді мають давню славу несамовитих хабарників, – хоч окремі студенти  й переконували, що жодна жива істота без хабара у цих науковців не складала. Вважаю, що хабарі дають безпринципні, ліниві люди з обмеженими інтелектуальними здібностями. 

В Ужгороді, як і по всій Україні, університетів і академій -- хоч греблю гати. І ми всі знаємо їм ціну. Якби хоч один із місцевих вишів захотів стати осередком освіти, він би почав кампанію з декриміналізації. Чи ви десь бачили в цих закладах інформаційні плакати, що пропагували би нетерпимість до хабарництва? Чи телефони довіри, за яким потрібно повідомляти про вимагання, провокацію, давання чи отримання хабарів? Чи якийсь викладач починав курс з попередження, що за пропозицію хабара студент буде зданий у міліцію? Чи на засіданнях кафедр, факультетів, загальноуніверситетьських зборах піднімаються питання корупціїї? Чи є в університетських правилах згадка про корупцію? Чи проводяться опитування студентів і викладачів, на кшалт щорічного моніторингу індексу корумпованості Transparency International? Чи видано Ужгородським університетом прес-реліз із приводу арешту одного з деканів за підозрою в отриманні хабара, чи плануються збори трудового колективу, студради чи профспілки, які б висловили своє ставлення щодо факту затримання? Де заява ректора? І т.д., і т.п. Ото ж бо... А об'єднання-роз'єднання вишів, якась чергова псевдореформа – питання технічні, які у порівнянні  зі станом корумпованості  на рівень освіти і науки суттєво не впливають.

Хотілось би нагадати, що хоч корупція в Україні є нормою, такі діяння є кримінально карними – при бажанні, звісно. Наприклад, провокація хабара тягне до п'яти років тюрми. Отримання хабара розміром від 80 до 3,400 грн. – до двох років тюрми, більшого за 8,500 грн. – від восьми до дванадцяти років за ґратами з конфіскацією. За те, що студент чи люблячі батьки запропонують хабар, наприклад,  декану, вони можуть бути оштрафовані на 1,700 грн. і більше чи провести  до двох років у виправному центрі. За власне дачу хабара покарання вдвічі суворіше, ніж за його пропонування (ст. 369 ККУ).

Отже, хабарництво у всіх його різновидах є злочином. Варто пам'ятати, що приховування тяжкого злочину карається арештом або строком ув'язнення до трьох років. Не варто студентам і викладачам забувати, що злочини, скоєні групою осіб за попередньою змовою, наприклад, коли староста групи збирає гроші на "задобрювання" викладача, – є обтяжуючою обставиною.

Але є і добра новина:  

Особа,  яка  пропонувала  чи дала хабар,  звільняється від кримінальної  відповідальності,  якщо  стосовно  неї  мало   місце вимагання  хабара  або  якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те,  що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї  органу,  наділеному  законом  правом  порушувати  кримінальну справу (ч. 6 ст. 369 ККУ).

Тому, любі студенти, дiстаємо мобільні і дзвонимо в СБУ. І, можливо, завтра не буде пар:)