Українська мова чи Русский язык?..

Мовний вибір українців 21 століття.

Саме так захотілося поставити питання.  Проблема є чи її нема, ми задумуємося якою мовою розмовляємо чи все-таки нам все одно, чи залежить щось від того якою мовою ми спілкуємося?

Ця «проблема» назріває в суспільстві подібно хвилям в морі – іноді штиль, а інолі просто шквал емоцій. І все це, можна припустити, спричинено штучно – коли КОМУСь вигідно аби люди забули про політику, перестали звертати увагу на те, що діється навколо, як руйнуються пам’ятки культури, вирубуються ліси, відбувається захват територій, одразу зявляються величезні банери на зразок – МОВА ДУША НАРОДУ! Душею народу вона зачасти  стає лише напередодні великих політичних переворотів…

Можливо дані рядки викличуть хвилю обурення, автор не правий, дана тема уже сто разів замусолена, але якщо мене хвилює дане питання, то ймовірно є ще персони, що стикаються з даною проблемою. А власне в чому проблема. Поясню – мене обурює як легко люди, а серед них я і центральна Україна, представники Заходу нашої батьківщини, що приїжджають до столиці, швидше змушені приїжджати до столиці, адже дома вони можуть залишитися коровам хвости крутити з вищою освітою ІНДОЛОГА, наприклад, чи ФІЗИКА КТП (квантова теорія поля) – легко прощаються з рідною українською мовою, починають розмовляти російською, бо суспільство до якого вони потрапляють з кожним днем все більше того вимагає.

Приведу банальний приклад – нещодавно на співбесіді, яку доречі проводили російською (зараз дуже модно стало в Україні співбесіди на роботу проводити іноземними морвами – англійською чи російською), мені зауважили, що компанія надзвичайно ретельно відноситься до своїх працівників, звертає увагу на такі дрібниці, як кандидат вимовляє звук «Г» на український манер чи на російський манер – тобто російська мова повинна звучати безперечно, при чому як справжня російська. Варто зазначити, що насмішки росіян з того як ми, українці, розмовляємо російською мовою є небезпідставними, адже все-таки вона є іноземною, штучно насадженою протягом кількох історичних періодів, у нас є рідна мова, саме рідна, якої більше ніде окрім України не розмовляли. Усім відомо, що іноземну мову найкраще вивчити в мовному оточенні. Таким чином, які можуть бути питання щодо вимови, українське «г» назавжди залишиться українським «г» у тих, хто підлаштовується під вимоги сучасного суспільства. І я, чесно кажучи нічого ганебного не бачу в тому, скільки мов панує в Україні, чим більше мов ти знаєш, стільки разів ти людина, але не забуваймо про першочергову функцію мови – комунікативну! Якщо я сидячи на посаді секретаря, чи менеджера по продажу – бездоганно виконуватиму свої функції, мене усі розумітимуть і моя «г» не різатиме вуха, адже слухачами будуть такі самі «г» - мовці або ж ввічливі інтелігентні люди, що просто не звертатимуть увагу, то до чого дана вимога?!

Візьмемо англійську, як би досконало ви не зенали граматику, наскільки б великим не був ваш словниковий запас, лише будучи носієм мови до вашої англійської не буде претензій, в іншому випадку, всім відомі американська англійська, австралійська, і уявіть собі виділяють індійську, китайську, корейську і т.п. англійську! Тоді чому ж такі питання виникають у нас? Чому американцям не заважає вести бізнес з британцями, австралійцями чи індусами різними видами англійської мови, серед нас ще досі можна зустріти косі погляди при почутому «г», а більше того ви не отримаєте бажану посаду через те, що ви україномовець.

Насамкінець хочу все-таки роз’яснити свою позицію, я ні в якому разі не проти російської, лише обурена ставленням до української. Маю купу друзів, які сприймають мою українську, а я сприймаю їх російську і у нас не погано виходить. Якщо ми все-таки обрали такий шлях, шлях країни де панують дві мови, тож давайте навчати своїх дітей обом мовам так, аби їм було не соромно ними спілкуватися, давайте не будемо дискримінувати одне одного з приводу мови, якою спілкуємося, давайте звертатимемо увагу на більш важливі речі.

PS

Усі ми маємо і захищаємо своє право на свободу слова – свободу слова треба розуміти свободу не залежно від того якою мовою буде це слово…