Президенти як дзеркало українського народу

Список чотирьох президентів новітньої історії України на фоні 20-ти втрачених років незалежності, яскраво ілюструють думку Монтеск*є.

"Не може обрати мудрого і доброго правителя народ, який сам не є ні добрим, ні розумним". Цей не надто почесний присуд протирічить улюбленому штампу політиків про вікову мудрість українського народу. Але ж не може розумний народ чотири рази підряд наступати на одні і ті ж граблі - це раз. І тупо терпіти дерибан народного добра -це два.  Скажімо,зараз до 90% людей не підтримують шановного Віктора Федоровича. Але чи справді на ньому лежить найбільша провина в тому, що він опинився на занадто високій посаді?  І занадто близько до держскарбниці?  Невже мільйони тих,що щиро голосували за нього (особливо з Донеччини, які знали його змалечку), не несуть відповідальності?За те,що вчинили на виборах, як фани на матчі Шахтар-Динамо: Підтримали свого,а не кращого.  Інша категорія відповідальних повелась на "пряник". Проголосувала за гречку,за 100 гривень чи обіцянку виплатити зарплату(!). На інших подіяли "батогом". Пригрозили звільненням чи невиплатою зарплати при"неправильному"голосуванні; в селі могли погрожувати не дати коней для оранки чи не підвести газ. І "мудрі" люди не розуміли, що таємне голосування дійсно таємне і можна хоч обмануть фальсифікаторів. А ще не розуміли,що шляхом фальсифікацій може прориватись до влади лиш найнедостойніший кандидат.     Не тільки моральна,а й кримінальна відповідальність на десятках тисяч членів виборчих дільниць, що за якісь посули фальсифікували результати голосування.  А скільки розумників полегшило задачу фальсифікаторам,проголосувавши проти всіх? До них не дійшло, як важливо хоча б з двох зол все - таки обрати менше. До них примикають ті,що взагалі не ходять на вибори.І потім більше всіх ремствують на погану владу.    Отакі складові нашої мудрості. Врезультаті якої стогнуть усі. Люди просто не розуміють, що радянські часи з виборами без вибору закінчилися. І від їх голосу залежить дуже багато. Мусимо вибирати обдумано,ретельно,а порою - мужньо,не   боячись пострадать за свій вибір. І при необхідності його захистити.  А при явних помилках - змінити владу шляхом загальнонаціональних протестів.   Хтось має роз*яснити все це народу.  Мабуть це якраз благородна справа нашої шановної опозиції, яка занадто полюбила тепленькі місця у вкрай дискредитованій Верховній раді і не бажає нести політичну просвіту в народні маси. Причому життя показує, що в столиці політична свідомість чи не нижча,ніж на глухому Поліссі! Люди,станьмо мудрими і мужніми. Вбиймо в собі совка!