Те що Угода про асоціацію з новелою про перспективу членства України в ЄС не буде підписана 19 грудня 2011 року стало зрозуміло, ще в серпні 2011 року.
Те що Угода про асоціацію з новелою про
перспективу членства України в ЄС не буде підписана 19 грудня 2011 року стало
зрозуміло, ще в серпні 2011 року – з затриманням Тимошенко. Але судовий процес
над Тимошенко не є справжньою причиною відкладення підписання Угоди. Європа
просто як завжди використовує внутрішні українські проблеми для досягнення
своїх цілей. Адже ще недавно Тимошенко овіяна романтикою «помаранчевої
революції» була прем’єр-міністром України, Віктор Ющенко Президентом, - а
Україна за час їхнього урядування ні на крок не наблизилася до ЄС.
Для чого Європі Україна – на це питання немає
консолідованої відповіді ні в Брюсселі, ні в Парижі, ні в Берліні. Україну
європейці вочевидь не хочуть бачити як конкурентів на своєму ринку
сільськогосподарської продукції, металопрокату, чи ринку праці. Український же
ринок в силу низького рівня споживання не є особливо цікавим для європейських
підприємств. Більше того, фактично, після вступу в СОТ, вони і так мають
комфортний доступ на нього. В такій ситуації Україні практично нічим
торгуватися на переговорах.
Єдине, що дійсно турбує європейців, так це
можливість вступу України в Митний союз з РФ, Білоруссю, Казахстаном та іншими
країнами, що ЄС розглядає як відновлення російського впливу. Адже головними
лобістами України в ЄС є якраз наші сусіди, які були складовими СРСР або
«Варшавського блоку», а наразі не хочуть бути окраїною ЄС, яка межує з новим
проросійським об’єднанням.
Нинішня невдача в переговорах Україна-ЄС в
значній мірі зумовлена відсутністю успіхів в україно-російських переговорах по
газу. Впевнений, що відкриття «другого дихання» в україно-європейських
переговорах буде можливим тільки після успіхів «на східному фронті», і,
щонайменше, досягнення газових домовленостей з РФ; обговорення перспектив
«Митного союзу», що відбудеться у ці ж дати. При цьому «Митний союз» уже
оголосив зону вільної торгівлі (про що Україна не може домовитися з ЄС) та з
вузько економічної логіки є значно привабливішим для вітчизняних підприємств.
В Європі також розуміють, що підписання Угоди про
Асоціацію підвищить рейтинги нинішньої української влади, і, відповідно, понизить
опозиції, що не відповідає політичній стратегії окремих європейських
очільників, деякі з них очевидно мають і певні зобов’язання перед Тимошенко.
Відновлення дієвих перемовин Україна – ЄС і
можливе підписання Угоди можна очікувати в березні-квітні 2012 року з
закінченням опалювального сезону і проясненням перспективи Митного союзу.
Наразі ж ЄС, на фоні значних внутрішніх проблем та
проблем підписання нової бюджетної угоди між членами союзу, зацікавлене в
збережені «статусу кво» й утриманні України від інтеграційних угод з РФ.
Така політика проводиться європейцями останні 20
років, в незалежності від того, хто Президент і Прем’єр-міністр, а хто сидить у
в’язниці. При чому можна не сумніватися, що відмовки, чому Україні не можна
надати перспективу членства в ЄС, будуть знаходитися нові й нові.
Рішення про надання перспективи членства в ЄС є в
переважній мірі політичним, що було продемонстровано на прикладах Румунії,
Болгарії, або ж на недавній ситуації з Грецією.
ЄС вочевидь і в подальшому переживатиме проблему
«кластеризації», коли в самому союзі будуть утворюватися вужчі об’єднання
країн, які делегуватимуть більше свого суверенітету союзним органам, як це
відбувається на прикладі нової європейської бюджетної угоди. І до того часу,
коли Україні дозволять претендувати на членство в ЄС ця «європейська матрьошка»
може втратити своє нинішнє політичне та економічне наповнення, перетворившись в
свого роду дублікат Ради Європи та інших подібних організацій.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.