Проголошення Карпатської України самостійною державою

19 грудня 2011, 19:45
Власник сторінки
Студентка Інституту журналістики
0
6939

Карпатська Україна

Західноукраїнські землі в 1921-1938 були у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Розвиток цих земель штучно гальмувався, переважав іноземний капітал, безземелля та безробіття живили такі процеси як міграція та еміграція населення. Національне життя характеризувалося асиміляцією українського населення, процесів обмеження у сферах освіти і культури, національного гноблення, політичних прав українців. Так у складі Польщі перебувала Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина, Підляшшя, Посяння і Лемківщина. Румунія забрала Північну Буковину, Ізмаїльський, Акерманський та Хотинський повіти Бессарабії. У складі Чехословаччини перебувало Закарпаття.

Слід відмітити, що влада Чехословаччини надавала більш сприятливі, лояльні умови для економічного розвитку українського краю, передавала окремі землі угорських поміщиків селянам, тим самим намагаючись вирішити проблеми аграрного характеру, дозволяла засновувати українські школи і гімназії, забезпечувала умови для культурного розвитку нації: діяли Просвіти, українські театральні осередки, хори. Але у той же час, капіталовкладення залишалися недостатніми, ігнорувалися зобов’язання надати автономні права українцями(хоча на основі рішень Сен-Жерменського(1919р.) і Тріанонського(1920р.) мирних договорів ці землі мали увійти до складу Чехословаччини на правах автономії), не було жодної суто української партії.

_________________________________________________________________________________________

Після Мюнхенської змови 30 вересня 1938р., що поклала початок розчленуванню Чехословаччини, автономною стає Підкарпатська Русь, уряд якої очолює А.Волошин. Рівно через три місяці 30 грудня назва «Підкарпатська Русь» зміниться на «Карпатську Україну». Разом із зміною назви проводяться і деякі реформи: адміністративна влада і освіта стають на шлях українізації, починається створення збройних сил - «Карпатської Січі». 12 лютого 1939 р. відбулись вибори до Сейму Карпатської України.

У ніч з 13 на 14 березня 1939 р. угорська армія розпочала воєнні операції біля Мукачевого. За цих обставин Августин Волошин проголосив цілковиту самостійність Карпатської України, надіславши до Берліна телеграму, у якій зазначалося, що «самостійність проголошена під охороною рейху». У відповідь Німеччина порадила не чинити опору угорським військам. Тож з дозволу Гітлера Угорщина розпочала окупацію Карпатської України. Волошин тоді сказав одному з кореспондентів агентства Рейтер: "Німці ганебно нас обманули..."

Багатотисячній регулярній армії загарбників протистояли солдати Карпатської Січі, яка на той час була лише в стадії становлення. 15 березня під вибухи гармат А.Штефан, голова Сейму, урочисто проголосив повну державну самостійність Карпатської України. За конституцією Карпатська Україна була президентською республікою з державною мовою - українською.  Синьо-жовтий стяг став офіційним, як і український національний гімн «Ще не вмерла Україна». Президентом Карпатської України став А. Волошин, а прем’єр-міністром Ю. Ревай.  

В кінці березня територія Закарпаття була остаточно окупована угорськими військами. Вже в еміграції, Августин Волошин писав: «Кривава окупація, безжалісні переслідування українського народу, безтактна поведінка представників угорської влади по відношенню до корінного населення, відсутність в угорських урядників всякого соціального чуття, а також економічна відсталість Угорщини стали результатом того, що з часу свавільного захоплення Карпатська Україна перетворилась у вогнище наруги».

Карпатська Україна існувала протягом надзвичайно короткого відрізку часу. Пройшло 72 роки з того часу як на малій частинці розділеної між різними державами української землі, було створено прототип своєї держави. Це була друга спроба, після 21 січня 1919 року, заявити усьому світу про готовність і про жагу українського народу до єднання, до державного життя, до створення власного апарату влади. Значення Акту проголошення Карпатської України дуже велике:  Акт не лише відіграв неабияку роль у процесі консолідації українців у розшматованій державі, становленні самосвідомості всієї нації, а й став однією зі сходинок на шляху до цілковитої незалежності нашої Батьківщини.

Мишкіна Олександра

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.