"НАЗАДом, у МАЙБУТНЄ!"

Варіації на тему політичних репресій та утисків свободи слова в Україні-2012 за мотивами фантастичної кінотрилогії Стівена Спілберга і Роберта Земекіса "Назад, у майбутнє!".

«Не можна йти у майбутнє боком чи, як то кажуть, задом»

/Віктор Федорович Янукович/

«Тихим тихим шагом в замедленном кино
К нам приходит время в темное окно
Царственно садится задницей на трон
Пусть тебе приснится самый светлый сон"
(р/г "Агата Кристи")

Винахідник машини часу Еммет Браун:

- ...Господи, які жахливі речі я побачив протягом своєї останньої подорожі в часі! Марті, мені й досі моторошно!

Мандрівник у часі Марті МакФлай:

- Де мандрував і про що ведеш мову, Док?

- Я щойно повернувся з України 2012 року! Сили небесні! Марті, якби ти лише знав, на що перетворилася ця прекрасна країна після парламентських виборів! Таке не могло примаритися в найжахливішому сні.

Після того, як президентом стала людина з кримінальними минулим, «двічі несудимий» бузувір за здобутим на зоні прізвиськом «Хам» – а це саме той, проти кого виступив Майдан, про кого мільойни українців під час Помаранчевої революції по всій країні в унісон скандували "Зека - геть!", той, хто організовував масові фальсифікації результатів голосування на президентських виборах-2004 – країна змінилася до невпізнаваності. Марті, в порівнянні з цим рецидивістом наш мерзотний Біф Теннен - сама невинність, просто ангел!

- Як же таке жахіття могло статися в країні, де перемогла Помаранчева революція, яка викликала щире захоплення в усього світу?

- Щоб ти знав, Марті, тепер в Україні заборонено навіть згадувати про неї. На річниці Помаранчевої революції цей єнакіївський "межигорець" спочатку регулярно "заарештовував" Майдан, загороджуючи його металевими щитами та оточуючи щільним кільцем міліції, аби люди не могли відзначити на головній площі країни День Свободи, а потім взагалі відмінив це державне свято. За його правління свобода мирних зібрань була повністю скасована, а тих, хто наважувався вийти з протестом під національними прапорами та у вишиваних сорочках, відразу ж оточував «Беркут» й пакував у автозаки.

Лідери опозиції були запроторені за грати. Слідом за Тимошенко і Луценком там опинилися й інші опозиціонери: Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Андрій Парубій, В’ячеслав Кириленко, Анатолій Гриценко та багато інших.

Навіть уславлені брати-боксери Віталій і Володимир Клички, як не відбивалися від загонів спецназу та виконавчої служби, все одно не змогли уникнути ув’язнення. Хоча разом поклали не один десяток нападників. Сили небесні, це треба було бачити, Марті!

У ту ж саму колонію, що і колишня прем’єрка, була етапована її соратниця - Олександра Кужель. Потім пенітенціарна служба регулярно інформувала громадськість, як їх там добре утримують і годують – навіть ще краще, як казали наглядачі, ніж на волі.

Юрій Кармазін був примусово направлений на лікування в психіатричну клініку. Там він опинився в одній палаті з не менш відомими своїми колегами, нелояльними до влади експертами, громадськими діячами та журналістами, зокрема Сергієм Власенком, Андрієм Павловським,  Юрієм Гримчаком, Сергієм Пашинським, Вадимом Карасьовим, Сергієм Лещенком, Мустафою Найємом та Романом Чайкою.

А Сергію Соболєву, як прем’єр-міністру опозиційного уряду, була надана окрема палата з телефоном прямого зв’язку з головлікарем.

- Не може бути, Док! Невже ти ведеш мову про Україну, яка збиралася приєднатися до Євросоюзу?

- Про що ти мовиш, Марті? На Європейських прагненнях українців Бандюкович поставив хрест. Він запоров всю багаторічну і копітку роботу, спрямовану на вступ до ЄС. В країні стало звичайною практикою порушення елементарних демократичних стандартів і громадянських свобод.

Неабияких утисків зазнала свобода слова. Практично зникла вільна преса. Телебачення повністю опинилося під контролем влади.

От, приміром, подивися, що сталося із опозиційним виданням «Дзеркало тижня» - попередніх співробітників газети розігнали і тепер нова редакція випускає щось на зразок «Правди» радянських часів.

Патріотичний журнал «Український тиждень» зазнав рейдерського захоплення і тепер називається щотижневиком «Русский мир в Украине», який видається громадським об’єднанням, очолюваним депутатом-регіоналом Вадимом Колесніченком «Русскоязычная Украина».

«Україна молода» тепер виходить під гаслом «За Царя-батюшку!».

Доступ користувачів Інтернету до сайту «Українська правда» був повністю заблокований і унеможливлений. Про її журналістів Сергія Лещенка та Мустафу Найєма я вже казав. Адміністрація режимного закладу зобов’язала їх разом з Романом Чайкою та іншими п’ятиканальцями щомісяця випускати стінну газету, присвячену передовим досягненням вітчизняної психіатричної науки з лікування хворих на інакомислення. Головним редактором стінгазети був призначений Віталій Портніков з ТВі, який опинився тут ще раніше.

Дивись, що тепер пишуть українські газети  про те, як цей донецький Біф Теннен потрапив за грати у свої молоді роки: виявляється, він не лише ні на кого не нападав і не грабував, а намагався захистити слабших від хуліганів, а ще за часів СРСР був політичним в’язнем.

- Що ж робити, Док, невже це кінець, і немає ніякого виходу?

- Є, Марті, я вже придумав! Треба виправити цей хибний і потворний варіант українського майбутнього, в якому нині опинилася Україна. Такий розвиток подій дуже подібний до того, в який ми з тобою потрапили в другій частині наших пригод – пам’ятаєш про карколомну кар’єру і нечуваний успіх пройдисвіта Біфа Теннена завдяки поцупленому спортивному альманахові? Так от, друже, ми відправляємося вперед, у минуле, у 2005 рік, аби попередити чвари серед лідерів Помаранчевої революції. І якщо в нас все вийде, то часово-просторовий континіум України виправиться, хибна реальність дематеріалізується і президентство дебілкуватого донецького урки розтане як марево.

«Тихим тихим шагом в замедленном кино
К нам приходит время в темное окно
Царственно садистся задницей на трон
Пусть тебе приснится самый сладкий сон

(Премє’рний показ першої версії варіації на тему фантастичної кінотрилогії  відбувся у в 2009 році. Дивись його тут.)