"Вони не знали, що то є любити до загину"

Леся Українка

Нещодавно листаючи збірку Лесі Українки "До музи" натрапив на вірш присвяений Тарасу Шевченку, що має назву "На роковини". 

І ось там є дуже цікаві рядки, які на мою думку, дуже влучно характеризують більшість українських політиків, як від влади так від опозиції. Ось ці рядки:

Вкраїна бачила не раз,

як тії закоханці

надвечір забували все,

про що співали вранці.

І взявши дар від неї, йшли

до іншої в гостину;

вони не знали, що то є

любити до загину.

Хочу ще трішечки сказати про автора згаданих рядків. 

Особисто на мене творчість і життєвий приклад Лесі Українки мають значний вплив з самого дитинства, оскільки навчався я в 117 гімназії, що носить її ім'я.

Для мене вона є прикладом, що незважаючи на жодні труднощі, негаразди, перешкоди ніколи не слід втрачати надію.

Адже саме надія здатна бути тим рушійним життєвим механізмом.

Апостол Павло казав: "Найбільший гріх - втратити надію".

Тож давайте за жодних обставин не втрачати надію.