Як виживати молодій людині?

На мій погляд питання надзвичайно актуальне.

Погодьтеся, В Україні, станом на сьогодні, на жаль, відсутні нормальні умови для життя молодої людини. Існують лише умови для виживання.

До нормальних умов слід віднести, на мій погляд, 3 ключових: рівень освіти; працевлаштування та зайнятість; вирішення житлових питань.

Сьогодні кожна молода людина, котра закінчила ВНЗ стикається з проблемою першого робочого місця. Куди ж піти працювати? І це питання потрібно вирішувати самотужки і власними силами. Так можна сказати, що випускникам, котрі навчаються за державним замовленням у цьому питанні легше, однак далеко не завжди.

Наприклад, особисто я сам неодноразово стикався з ситуацією, коли студентам-випускникам, котрі начались за державним замовленням казали: "Приносьте направлення і гарантію того, що одразу після закінчення ВНЗ ви будете працевлаштовані, інакше диплом вам не віддамо".

Хоча нормальним виходом із такої ситуації є формування наперед чітких домовленостей між ВНЗ та установами, організаціями, підприємствами про працевлаштування майбутніх випускників.

За даними Інституту Горшеніна 68,8% українців в ході телефонного опитування заявило, що молодий фахівець не може сьогодні отримати хорошу роботу без досвіду роботи.

Виникає просте питання: а де ж здобути такий досвід роботи і що важливо за спеціальністю?

21,7% українців переконані, що молодий фахівець не може влаштуватися на хорошу роботу без протекції.

Тут можна зазначити, що у державних структурах коли оголошуються конкурси на заміщення вакантних посад, у переважній більшості, його результати наперед заздалегідь відомі. І навіть у разі відсутності досвіду роботи та й просто знань, виграти такий конкурс, за умови протекції, не проблема.

Колишній прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю у своїй книзі "Сінгапур; із третього світу в перший" розповідає, що з метою подолання корупції в державному секторі вони робили величезне держзамовлення для навчання студентів і подальшого підвищення кваліфікації для них у провідних ВНЗ, з гарантією обов'язкового майбутнього працевлаштування і відповідного відпрацювання на таких посадах протягом п'яти років.

За даними Інституту демографії і соціальних досліджень Національної Академії наук України спільно з Фондом народонаселення ООН в Україні, після Інституту лише 48 % українців знаходять роботу за спеціальністю на батьківщині. А опинившись закордоном, далеко не всі прагнуть працювати тим, на кого вчилися. Особливо сільська молодь готова працювати будь-ким, аби тільки платили.

Складність у працевлаштуванні породжує проблему матеріальної залежності від батьків. І ще один важливий аспект - молода людина не може бути повністю самореалізована, в зв'язку з тим, що часто доводиться робити і працювати там де не хочеться, а просто змушений.

Проблема доступності житла для молоді є також надзвичайно актуальною проблемою. Існує Фонд молодіжного кредитування, який створений для виконання програми будівництва житла для молоді. Однак, потрапити у чергу на отримання такого житла без допомоги певних чинників практично нереально.

Думаю про купівлю власного житла по тим цінам на нерухомість, які існують в Україні не варто. І так усе зрозуміло.

Винаймати це найближчий варіант, однак ціни також дуже кусаються.

Тому більшість молодих українців вимушені і надалі проживати з батьками.

Проблем у молодої дюдини в нашій державі і дійсно дуже багато. Проте, як би там не було, я вважаю, що молодь у нас чудова.

На мій погляд, найосновніше, що держава повинна забезпечити в молодіжній політиці - це належні умови для самореалізації, розвитку і формування молодої людини.

Потрібно робити так, щоб молода людина могла "дихати на повні груди" і знати, що: "я можу, я обираю", а не "я змушений".