У місті Києві є такий провулок Політехнічний, що з'єднує вулицю Борщагівську та проспект Перемоги в районі станції метро "Політехнічний інститут" та зупинки швидкісного трамваю "Політехнічна".
Щодня цим провулком проходять тисячі людей. Проте, незважаючи на це тротуарні доріжки згаданого провулку не розчищені від снігу. Як наслідок, з настанням сильних холодів, сталось намерзання і утворилась справжня ковзанка. Ось і доводиться людям долати маршрут з надзвичайними труднощами і ризиками травмуватись.
Однією із причин такого стану справ є те, що ця місцина заходиться на межі двох районів - Шевченківського та Солом'янського. Ось і сперечаються чиновники між собою з приводу того а чия ж це територія? А хто ж повинен прибрати? Однак далі суперечок справа не заходить. В результаті - ковзанка не зникає, ризик травмуватись залишається.
Я навів цю ситуацію, як приклад. А саме приклад набагато масштабішої та ширшої проблеми, проблеми пошуку "крайніх", тобто чиновників, котрі власне і повинні виконувати певного роду роботи і нести відповідальність за стан справ.
Якось спілкуючись з одним із посадовців, одного комунального підприємства, він мені сказав: "Наш осовний принцип роботи полягає в тому, щоб не бути крайніми. Все дуже просто".
Найчастіше це призводить до того, що чиновики починають грати в "футбол", тільки замість м'яча тут може бути певна проблема, скарга, ситуація, що вимагає реагування. Благо гравців для таких "матчів" вистачає, адже установ, організацій, підприємств, які часто просто дублюють повноваження одне одного вистачить на п'ять основних і два запасних склади.
Таку ситуацію потрібно ламати. Установ, які дублюють одна одну бути не повинно. Необхідним є чіткий розподіл повноважень і визначення відповідальності кожного чиновника за окремо визначену ділянку роботи.
Потрібно закручувати гайки таким чином, щоби чиновник зрозумів, що грати у "футбол" йому ні з ким, бо він один на полі і віддати "пас" нікому.
І врешті, як же тут не згадати народну мудрість "Крайня хата горить першою". А тому, потрібно боротися з "крайністю", на її місце має прийти відповідальність.