В.Хабібуллін: «Висловлення оціночних суджень не тягне відповідальності...

Приймайте до уваги. Захищайте свої права. З великою повагою і сподіванням виявитися корисним. Вадим Хабібуллін...

В.Хабібуллін: «Висловлення оціночних суджень не тягне за собою відповідальності та звернення до правоохоронних органів не може вважатись поширенням неправдивих відомостей»

За змістом статті 47-1 Закону України "Про інформацію": висловлення оціночних суджень, визначення яких наведено у цій нормі, не тягне за собою відповідальності (у тому числі й у вигляді відшкодування моральної шкоди); оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які НЕ МІСТЯТЬ фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, вживання гіпербол, алегорій, сатири; оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, в розумінні зазначеного припису статті 47-1 Закону України "Про інформацію" не є недостовірною інформацією, зокрема, суб'єктивна оцінка особою пов'язаних з нею подій, ситуацій, критика дій інших осіб, думки та погляди.

Підтвердженням цієї правової позиції є Постанова № 5/579-07 «Про захист ділової репутації та спростування завідомо неправдивої інформації» (Вищий господарський суд).

Крім того, згідно з ч.5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Питання практичної реалізації цих прав регулюються чинним законодавством України, яке забезпечує можливість відстоювати свої права і законні інтереси та поновлювати їх у разі порушення шляхом викладення в письмовій або усній формі пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг. У постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.1997 року зазначається, що "звернення до правоохоронних органів про захист своїх прав від неправомірних дій інших осіб … не може вважатись поширенням неправдивих відомостей".

Таке підтверджується і рішенням від 10.04.2003 №8-рп/2003 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Сердюка Валерія Анатолійовича про офіційне тлумачення положення частини першої ст. 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей) “У відповіді на запит Конституційного Суду України Голова Верховного Суду України підкреслює, що звернення особи до правоохоронного органу зі скаргою на неправомірні дії, пов'язані із здійсненням владних повноважень чи виконанням службових обов'язків, є поширенням відомостей про цього працівника. Однак таке звернення не може бути підставою цивільно-правової відповідальності заявника (навіть якщо такі відомості не відповідають дійсності). Повідомлення правоохоронному органу про дії, що стосуються виконання службових обов'язків, але не пов'язані з реалізацією владних повноважень, є повідомленням про поведінку цього працівника, а тому НЕ Є ПОШИРЕННЯМ ВІДОМОСТЕЙ незалежно від того, чи правдиві вони. З огляду  на викладене Конституційний Суд України вважає, що звернення до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, А З МЕТОЮ ЇХ ПЕРЕВІРКИ УПОВНОВАЖЕНИМИ НА ЦЕ ЗАКОНОМ ІНШИМИ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ. Тому такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи.

Приймайте до уваги.  Захищайте свої права.

З великою повагою і сподіванням виявитися корисним.

Вадим Хабібуллін

Київ, Святошинський р-н

адвокат, правозахисник, громадський діяч