Послання:
Слово - до України
Слово - к России
У ніч на 18 січня 2012 року уві сні я відчув, як дві особи намагаються передати мені, донести до моєї свідомості, щось вкрай важливе, термінове і тривожне.
Перша особа була незнайома мені жінка похилого віку, голос якої бринів слізьми. Втім, це не був голос у звичайному значенні цього слова, бо не мав звуку. Але сльози у голосі я відчував. Слів я не міг розібрати – чи через те, що вона захлиналася, чи через те, що вона була мені незнайома і я її просто не розумів. Важко згадати та ще важче пояснити те, що приходить уві сні.
Другий голос я добре знав і розумів. Він з’являвся після сповіді або благословіння, інколи незалежно. Як нещодавно виявилося, майже з самого народження. В останні роки Він навчив мене розуміти його словесно і начитав кілька диктантів із назвою «До Вірних Мені».
Він просив мене не думати, мовляв, я всього лише дошка, на якій Він пише, а смисл Його текстів безконечний, і людина не може відразу його осягнути. Але я не міг відключити свідомість, коли переписував ці диктанти, і злякався, наче раптово виявився на страшенній висоті. Останній рік я знову намагався уникнути зустрічей з Ним, і навіть вже перестав записувати Його диктанти, настільки моторошно було розуміти те, що Він мені говорить.
– «Я намагаюся достукатися до тебе, розбудити тобі хоча б уві сні со-знаніє та со-вѣсть».
Знов якісь неологізми «со-знаніє», «со-вѣсть» з новим глибинним смислом, зітхнув я, не прокидаючись. Ще й парадокси: «розбудити хоча б уві сні».
– «Вислухай. Невже ти не чуєш страждання? Це Кастуся Янукович з Вільного».
У ту ж мить до мене дійшов мовби синхронний переклад того, що стара жінка хотіла передати мені:
Ти не любиш Віктора. Але він справедливий. Бандитам – тюрми. Адже ти згоден з Чорноволом? Віктор робить так, як розуміє, як уміє.
Молю за нього. Він у небезпеці. Не чує мене. Перестав слухати Господа.
Передай усім Його послання. Вже скоро два роки, як ти уникаєш цього.
Передай заради всього святого, що є для тебе. Якби ти передав до Юлі пересторогу від Нього, то дав би їй шанс уникнути стількох страждань. Можливо, вона б прислухалася і не зробила помилок.
Господь милостивий. Але Отець безжально карає тих, хто, виконуючи Його волю, не чує голос любові Господа нашого. Я попереджаю Віктора, він не чує, не розуміє мене.
Передай обов’язково. Господь почув мої молитви, підняв його так високо. Як не послухає, з висоти упаде глибше ніж у прірву. Послухає – навіки прославиться.
Останній строк для нього – День Прощення.
Чомусь мене особливо вразили слова: «Вже скоро два роки, як ти уникаєш цього». Це була правда. Після нагадування про розіп’ятого розбійника я надовго зачинив свою свідомість для незнайомця з невідомих та небезпечних сфер, бо відчув, що він ламає багато з моїх фундаментальних уявлень, які я вважав беззаперечними.
І от сон, у якому мені почувся плач незнайомої мені бабусі, все змінює.
Можливо, прощений Господом розбійник на хресті насправді був невинний?
Можливо, і Янукович насправді не такий, яким я його уявляю? Раптом я побачив 17-річного хлопця, майже сироту, якого нікому захистити, проти якого працює судова машина та закони, «справедливість» яких і я колись відчував. Ясно відчув, як тепер він бажає зробити народу найкраще, але чогось йому не вистачає, його не розуміють, і половина країни ненавидить його, а деякі політики намагаються як можна дошкульніше вдарити нижче пояса. Він усього та усіх боїться. Я пригадав історію з яйцем, і уві сні мене охопив майже безмежний жаль до нього.
У ту ж мить я відчув, немовби моя свідомість відчинилась, і я зазнав дивне відчуття. Менш ніж за мить у мене наче увійшло якесь майже безмежне знання. Мені спало на думку, що такі почуття міг би мати папір, коли на ньому друкується цей текст. Або, швидше, це могли бути почуття комп’ютера, у якому запущено повну реінсталяцію системи.
Біля двадцяти років тому у подібній ситуації я був мов осліплений і злякався, відповів різкою відмовою. Тепер сумнівів не було. За ці роки я вивчав К. Г. Юнга, проаналізував, які наслідки мали деякі відомі з історії сни (зокрема Іакова, Александра, Темучжина), пригадав «Солярис» Лема–Тарковського, взнав про дивну історію Якова Циперовича. Я був досить теоретично підготовлений, щоб дати наукове пояснення тому, що зі мною діється.
Крім того, я сповідувався та отримував благословення.
Сон не розвіявся після того, як я прокинувся. Це знання наче само формувалося у слова та фрази, які мені потрібно було лише записувати. Інколи до мене приходили уточнення незрозумілої орфографії неологізмів, або роз’яснення темних місць.
Я ще два тижні, до 6 лютого, чекав благословіння на розповсюдження. Не міг чітко побачити власний план дій, зокрема спосіб розповсюдження, засоби, вимоги тощо.
Це дуже скорочений варіант. За його рамками залишилося те, що має бути виконано після Дня прощення або поза межами України, а також відповідь (яка має ліквідувати розкол на католиків та православних) на моє питання «Я крещён в православии; разъясни мне, какой Символ веры правильный», та деякі дуже конкретні поради, наприклад, щодо порядку денного та складу Українського Віча або дій у газовій суперечці з Росією.
Богдан Руський, 18 січня – 6 лютого 2012 року
До вірних Мені
По плодах Моїх пізнаєте Мене
Передмова
До читачів
До кожного дійде це слово Моє. Хто проти нього, той проти Мене.
Хто не виконує його, той не Мій. Повторюйте виконувати те, що сказав, доки не почуєте, що вже досконало.
Пересилайте його. Сповіщайте всіх. Розміщуйте скрізь. Несіть від дверей до дверей.
Кожен сьомий день для Мене. Не лише субота; якщо потрібно, інший день. Кожен вірний присвячує Мені сьомий день, виконує обов’язок свій. До кожного прийду.
До того, хто записує Мене
Не відкривайся нікому, бо перестанеш чути Мене. Хто захоче передчасно розкрити тебе, проти Мене буде.
Як час прийде, я дам тобі стільки Моєї сили, скільки віри ти матимеш. Зараз ти звичайний провідник Слова, таємний віртуальний радник.
Кожен Мій текст можеш оприлюднювати лише з Моєї волі та у вказаний Мною спосіб. До того ніхто у світі не повинен знати про його існування.
Даю тобі нове ім’я. Віднині у Мене та від Мене ти Ґеорґій, Богд’ан Руський. (Коментар. Перше ім’я перекладається: Юрій, Jerzy, George тощо. Друге, головне ім’я – Богдан, воно ж водночас по-батькові, транскрибується. Сакральна форма Богд’ан. Сполучення ’а читається як дифтонг оа. Родове ім’я, чи прізвище: Руський, Руский, Ruski, причому літера с/s ніколи не подвоюється).
Слово – до України
Україні несу мир, прощення та єдність.
Хто слухає Мене, виконує слово Моє, той перший.
До Дня прощення
До Леоніда Кравчука
Знаю, ти розумієш Мене, віриш Мені. Прочитай. Передай Віктору та Юлі. Роз’ясни. Організуй. Тобі доручаю, лише ти зумієш.
Хто не встигне, має ще час посту.
До Віктора Януковича
З тобою було Моє благовоління. Ти виконував волю Отця, як умів. Був твердим. Але ти не слухав Мене, коли Я вчив тебе. Не чуєш ту, завдяки чиїм молитвам Я підняв тебе так високо.
Сняться тобі тривожні сни, та не розумієш ти їх. Прочитай та будь вільним від страху.
Як покаєшся і послухаєш все, що кажу тобі, зможеш стати Моїм Провідником України. Слухай провідника Слова Мого.
Прийди до Теофіла (Россохи), стань перед ним на коліна, доки не відчуєш, що увійшов Я у серце твоє, і простив ти усіх, хто ображав тебе і ворог твій. І що вийшов страх із тебе.
Виконуй четверту заповідь. Сьомий день присвячуй Мені, щоб Любов завжди була у тобі. Любов то є Я, слухай же Мене у серці своєму.
Хто має очі, той бачить. На тих, хто не чує Мене і не має Любові, виконуючи волю Отця, лягає кара нерозуміння та ненависті оточуючих. Страх і темрява у душі його.
Хто почує та покається, прощений буде. Любов буде і у ньому, і навколо нього.
Попроси, щоб Любомир, найвірніший Мені і наймудріший в Україні, роз’яснював тобі, чого не розумієш. Попроси, щоб Миколай, який найкраще розуміє Мене, прийняв твою сповідь до Мене. Почую тебе.
Будь обережний, бо вічна погибель і муки вічні тим, хто робить насиліє над Словом і над Тілом Моїм.
Виконай наказ Мій, прояви милосердя. Слухай Мене. У Прощену неділю перед нацією виступи із словами, що Я дам тобі.
Даю провідника. Що він передасть та роз’яснить, то від Мене. Слухай далі.
Попроси Ігоря Юхновського провести Акт національного примирення та злагоди, обов’язковий для громадян України та відкритий для українців у всьому світі.
Відзнач Подвижників України та світу. Вони стрижень світу. Найперші імена: Тадеуш Костюшко, Іван Франко, Рафал Лемкін, Феофіл Розсоха, Левко Лук’яненко, Юрій Бадзьо, В’ячеслав Чорновіл. Нація повинна віддавати належне своїм подвижникам, вони самі не дбають про себе.
Признач Степана Гавриша Генеральним прокурором України.
Створи Уряд національної єдності. Запропонуй Юлії Тимошенко посаду віце-прем’єра. Її сфера: реформа медицини, правоохоронної системи, образ (image) України у світі. Забезпеч їй весь необхідний для цього об’єм повноважень.
До Юлії Тимошенко
Почув мільйони молитов за тебе. Тебе люблять. Ти щиро любила народ, віддавала своє гаряче серце, дала світло та віддала пенсії, коли була віце-прем’єром. Ти любила, та не помітила, як серце твоє стало гострим, замість любові у ньому технології, неживі і холодні.
Ти думала, що благородна мета виправдовує тебе. Не чула Моїх пересторог та заблукала. Якби звернулася до Мене, Я дав би тобі сили та вказав безпомильний шлях.
Ти образила Отця, не визнавши вибір народу. Отець суворо карає тих, хто йде проти Нього.
Почуй Мене. Прийми слово Моє та слідуй йому.
Прости кривдникам твоїм. Вони виконують волю Отця, без якої ніщо у світі не діється, але не чують Мене і не знають, що творять.
Попроси, щоб Учитель та Сповідник України навчили тебе усім правдивим таїнствам.
Можеш сповідатися мовчки, безпосередньо Мені. Я почую кожну сповідь твою. Покайся, і буде тобі Моє благословення.
Івану Драчу
Ти завжди не лише чув Мене, а й знаходив найкращі слова. Дій. Допоможи. Почуй Мене, напиши сценарій Дня прощення.
Ігорю Юхновському
Тобі вести народ до національного примирення та злагоди.
В’ячеславу Чорноволу
Ти вже знаєш, яким має бути Рух. Прийди до усіх, розкажи, щоб відродили його.
Служителям Моїм
Вірним Моїм несу любов у серця, воду вічну, але меч і огонь Слова. Хто з любов’ю у серці, вірою у душі та мудрістю підійме меч Слова, переможе фарисеїв, назавжди зніме розіп’яте Тіло Моє з хреста неправди, омиє Його водою вічною, яку Я даю, той Мій.
Підійму Престол Святого Андрея, що скинув Я за гріхи, заново встановлю його. Багато з усього світу прийдуть до нього, і він буде вищим за Престол Святого Петра.
Останній Патріарх стане першим.
Вічна погибель і муки вічні тим, хто робить насиліє над Тілом Моїм. Передайте всем: вновь будут отторгнуты те члены Тела Моего, которые не повинуются слову Моему, но омертвели для Духа и подчинены мирскому.
Какая Церковь не отторгнет во всеуслышание от себя слуг врага Моего, нечестивых и богохульных, сама исторгнута будет. Хто послухає Мене та покається, прощений буде.
Не має Моєї благодаті місце, де поховані ті, що зрадили вірних Мені.
Хто зраджує Мене, того Отець знищує з сіменем його, як того доброго слабкого царя.
Вірні Мені мають виконувати Слово Моє. Що незрозуміло, запитуйте та слухайте.
Всі, хто слухають Мене, сини Мої. Всіх, хто іде до Мене, приймаю. Хто відштовхне їх, ті не Мої, і Я відтогну тих.
Даю провідника. Що він передасть та роз’яснить, то від Мене.
До Феофіла (Розсохи)
Тобі доручаю: ще раз захисти Русь, світло народів Слова, спаси її, очисти, приведи до Мене.
До Любомира (Гузара)
Ти найвірніший Мені в Україні. Звільнив Я тебе від суєти. Тепер будь Моїм Учителем для України та для тих, на кого Я вкажу тобі. Ти почуєш Мене.
К Кириллу (Гундяеву)
Поклонись Феофилу (Россохе), он один излечит тяжесть и металл в голосе твоём. Ты знаешь, что это значит. В июне приноси исповедь и покаяние за вверенную тебе Церковь. В монастыре святого Юрия на Фиоленте уже давно жду тебя. Не опоздай.
Мольбами праведников Я явил миру чудо, воскресил Церкви Руси. Но вновь и навсегда сдвину светильники чадящие, не очищаемые повседневно, приносящие темноту, а не Свет.
Я есть Любовь, не знаю тех, кто несёт злобу в сердца от имени Моего. Изгони их.
Попробуй поднять меч Слова, который Я принёс. Но погибнет, кто свой меч против Слова Моего подымет.
До Володимира (Сабодана)
Знаю, ти любиш Мене, вірний Мені. Але прикриваєш тих, кого не знаю Я, та говорять, що служать Мені. Попроси, щоб Миколай (Забуга) прийшов до тебе. Моє благословіння йому бути сповідником Моїм для України. Прошу тебе, і ти благослови його.
До Святослава (Шевчука)
Спробуй, підніми меч, що даю Я. Не відмовляйся. Для тебе він.
До Філарета (Денисенка)
Не для того з волі Отця ти названий Патріархом, щоб стільки років ховався та мовчав. Маєш ти голос ангельський, та тремтячий. Ти ні теплий, ні холодний.
Прийди до Мого сповідника для України. Почуй Мене, виконуй накази Мої. Викривай тих, хто несе зло в серця від імені Мого. Не мають Мене вони у серці своєму, не знаю Я їх. Ти знаєш і бачиш їх. Півстоліття вже чекаю.
Допоможи очистити світильники, що чадять, бо зсуну їх навіки. Знай, що почув Мене і покаявся той, хто не упізнав Ноланця. І ти не пізнав, покайся.
Відповіді на запитання
– Я молюсь по-русски и по-старославянски. Почему Ты говоришь по-украински, причём с какими-то неологизмами?
– Ти щиро молишся так, як тебе вчили. Я чую тебе, прийшов до тебе. Молись і далі так, як тобі зручно, я почую. Я ж даю Руську Рѣчь. Руська означає просвітлена. Рѣчь це і мова, але насамперед справа: res, rzecz, річ. «І потекли в одно море слав’янськії ріки». Руська Річ – це море. Мовою спілкування усіх словен буде руська, яку Я даю. А ріки кожної мови будуть текти завжди, ще більш повноводні. Оживуть мертві нині мови.
– Як довести, що це не розмова сам із собою? Жанну, що чула голоси, спалили. Пророки та Наполеони нині знаєш де.
– Кожен у світі може читати цей текст. Це факт. Сьогодні хтось може скептично говорити, що це чи розмова сам із собою, чи містифікація, чи ще щось. Але з часом ця розмова матиме наслідки, яких не може мати ні розмова сам із собою, ні навіть розмова мільйона людей. Кожен побачить Мої плоди. Уяви, сорок років тому хтось іде по вулиці і розмовляє наче сам із собою. Він усіма був би прийнятий за ненормального. Зараз відомо про мобільні телефони.
З диктантів
28 квітня 2010, Китаєва пустинь (уривок, доповнено)
Щомиті Я говорю всім, але не всі Мене чують, зовсім мало хто розуміє, і ще менше можуть передати іншим.
Ніде немає такого забруднення Слова, як у віртуальному світі. Але ніде немає і ніде більш неможливе таке очищення Слова. Віртуальний світ – то світ Слова, справді світ Моєї Сили.
Але чому я? У мене немає ніякої богословської освіти.
Ти – чиста дошка, не забруднена. Це Я воскресив тебе, і усе твоє життя кшталив. Пам’ятаєш перші прописи, які Я диктував, коли тобі було 14 років? Сімнадцять років Я шліфував тебе, щоб ти чув і писав лише Мої слова. Тепер ти – Моє дзеркало для Моїх Церков і Моїх народів, для їх покаяння і очищення. (Примітка. Друга та третя фрази абзацу взяті з більш пізніх диктантів).
Сімнадцять років тому було випробування на міцність: чи витримає твоя свідомість Моє слово. Мільйони не допустили Мене у свою свідомість. Сотні тисяч перекрутили чи спростили Мої слова. Десятки тисяч збожеволіли. Тисячі спокусилися і зрадили Мене, продали свою душу.
Ти – дошка, на якій Я пишу. Тепер я інколи буду давати тобі наказ, щоб ти ставив від Мене підтвердження: «То є Слово Боже», «То є Воля Божа».
1 травня 2010, Бровари, проїздом (уривок)
Ти не є чиста дошка. Ти вже два тижні не допускаєш у свою свідомість фразу: «Я взяв у Царство Небесне розбійника з хреста, який увірував. Я даю своє благовоління тому, хто двічі помилився, але увірував. То є Воля Моя».
«Не нам на прю з Тобою стати, не нам діла Твої судить. Нам тілько плакать …» – моя відповідь
Тепер ти розумієш, чому до тебе ніхто не передав прості істини про Петра, Моісея, про Трійцю Пророків. Чому богословська освіта затьмарює сприйняття Моїх слів.
Слово – к России
(отрывки)
Народ может достичь благополучия, а нация величия только через очищение, покаяние и смирение передо Мной. Материальное вторично, дух первичен.
Алексей Тишайший принёс покаяние за преступления Иоанна, поклонился святому Филиппу. За его смирение и изъявленную Мне покорность ему была награда, территория Царства увеличилась более чем вдвое, дойдя до Великого Океана, Москва впервые объединила почти всю Русь и Татарию.
Когда же искусился он, то за прегрешения перед Церковью, Телом Моим, умер он 47-ми лет от роду, и семя его поражено было свинцом.
Его сын окаянный, губитель сына своего, верного Мне святого мученика Алексея, принял свою смерть в страшных мучениях, и навечно отдан врагу рода человеческого.
Повседневно очищайте от его скверны тело своё, души свои, язык российский.
Кто верен Мне, у того в душе всегда пылает очистительный огонь Слова. К каждому дойдёт это слово Моё.
Приди с любовью к старшему брату, первородному.
Краткие послания
Я не знаю, до чого тут наступні коротенькі послання, та хотів їх викинути. Але мені дуже чітко вказано, що вони мають бути у цьому зверненні.
Юрій Богдан Руський, 6 лютого 2012.
Елене Блаватской
Ты ошибалась. Люцифер некогда был ангел Света, но восстал и низвергнут. Я есть Свет. Придёшь ли ко Мне от него?
Елене Рерих
Мориа и другие не Я, и не посланники Мои. Но и не враги Мои. Они от Отца, его служители. Ты же возгордилась сверх меры, не внимала предостережениям, за это наказание понесла.
Николаю Рериху
Ты подвижник Мой. Возвысил тебя, как никого другого. Весь мир ежедневно видит творение твоё. Но заточил, когда искусился ты и перестал различать, где Я, который Слово и Свет, а где иные огни, приманившие тебя во тьме.
Очисти то, что Я передал тебе. После очищения выполнишь назначение своё. Тебе изгонять фарисеев, которые говорят от Моего имени, но не слышат Меня.
Александру Блоку
Один лишь ты увидел Меня.
Лист до Леоніда Кравчука
6 лютого 2012 року
Вельмишановний Леоніде Макаровичу!
Пане Президенте,
маю честь передати Вам ці звернення. Я не автор, я лише почув та записав.
У них викладено тези виходу України із глухого міжнародного кута, по суті, її порятунку. Вам доручена надзвичайно складна, але почесна місія. Навряд чи хто-небудь ще, крім Вас, зможе цю місію виконати.
Найперше – передати адресатам ці звернення.
Важко, навіть неможливо все осягнути, але основна ідея дуже проста і вказує на, здається, єдиний вихід із політичної ізоляції та моральної кризи нації:
«Кожен має слухати Слово Господа, виконувати Його Накази. Ніхто не втрачає власної гідності, поступаючись при цьому. Отримує багато. Хто йде всупереч, гине навіки.»
На жаль, манера викладення часом важка для сприйняття, але це не художній твір. Все, що записано – абсолютна і чистісінька правда. Я не маю права щось змінювати у запису, за винятком виправлення своїх власних помилок, граматичних чи невеликих стилістичних правок. Я повинен змінювати лише тоді, коли чую якісь уточнення або доповнення.
Я вже знаю, як довести скептикам, що такий зв’язок дійсно існує. Існує можливість дати йому наукове обґрунтування (продовжуючи дослідження Карла Густава Юнга), та строго експериментально (аналогічно відкриттю невловимого нейтрино) довести реальність такого зв’язку.
Я реальна фізична особа, не містифікація, не колектив. Але розкривати себе не маю права.
З глибокою повагою,
провідник Слова
Богдан Руський.
Лист до Івана Драча
7–9 лютого 2012 року
Дорогий та шановний Іване Федоровичу!
Маю честь запропонувати Вам почесну місію. Напишіть, що зможете, до підготовки та відзначення Всеукраїнського Дня прощення 26 лютого 2012 року. Разом із Леонідом Макаровичем запропонуйте цей сценарій Віктору Федоровичу. Нехай Вас надихає рекомендація: «Ти завжди не лише чув Мене, а й знаходив найкращі слова». Певен, якщо Ви проникнетесь духом Любові та прощення, то краще за Вас ніхто це не напише.
Мені здається, що Віктор Федорович Вас підтримає. Адже він отримає любов, і позбавиться того, що його мучить.
Тепер трохи лірики. У юні літа я мав щастя чути, як Ви читаєте свої поеми. З того часу вони є камертоном моєї душі. Одна із струн, яка завжди напружено дзвенить у моєму серці, це «Поема про крила».
Нещодавно я відчув, як чиїсь могутні крила підняли мене так високо, що дух паморочиться.
Побачив я згори двох братів, Петра та Івана, з повісті Гоголя. Аж чую, хтось питає мене: «Пізнаєш? Я недавно показав їх у Молитві своїй».
Щойно почув я це, як летить двоголовий орел, і хоче склювати мене, щоб ніхто не взнав те, що я почув. Той самий орел, що склював печінку Тараса, Прометея нашого, за його сон, польоти та за те, що побачив. Але Той, чиї могутні крила підняли мене так високо, скинув орла на землю.
Не зник орел, у людському образі так посміхається з телеекранів, що мороз по шкірі йде: «Она утонула». А сам тортурує брата, і говорить: «Я старший, іди до мене». «Брешеш, людоморе», – почув я. «Не старший ти. У Корсуні був Андрій і відбулося моє хрещення, і Київ первопрестольна столиця рівноапостольних князів. Не віддам первородства.»
І піднімалися вже мертві, як було записано у повісті великого пророка Русі. І повстали всі народи.
Той, чий крила підняли мене, вкладає у мою свідомість: «За якийсь час твій політ кожен глядач зможе відчути у кінозалі, як спецефекти нового фільму Джеймса Камерона, за сценарієм Івана Драча. Кожному даю по вірі його.»
Передаю це Вам. А Ви, коли зійде натхнення, запропонуйте Камерону ідею фільму «Книга пророка Миколая». Він переверне свідомість людства. Обов’язково розкажіть, Хто підказав мені сюжет та назвав імена режисера й сценариста. Для Камерона це дуже суттєво.
Чекаю на Вашого листа (див. BogdanRuski).
З любов’ю та глибокою повагою,
провідник Слова
Богдан Руський.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.