Противсіхство як синонім шкурництва і боягузства.

Перед черговими виборами активізувались знакові противсіхи.

Не обов*язково бути генералом для того, щоб знати важливість ефективного командування під час бою. Армії і окремі частини без командира приречені на розгром.
  Чи могли не знати цього верховний гловнокомандуючий Ющенко і його міністр оборони Гриценко? Чому ж тоді вони на останніх президентських виборах у другому турі агітували голосувать проти всіх? Фактично голосували проти обрання будь- якого командира в в важких умовах кризи і наступу криміналітету.
  Пояснити таку жалюгідну позицію можна лише одним. Це була безпрограшна позиція зі шкурної точки зору. Хто б не виграв, він не зможе звинуватити противсіха в боротьбі особисто проти переможця. Тобто і вашим, і нашим. В обмін на це розраховують утриматись біля владної кормушки. Що і спостерігаємо. Ні Грицю, ні Ющу прихід донецьких не приніс жодних проблем. Зате держава через дезорієнтовану армію виборців програла битву за європейський вибір і піддалась окупації кримінальним режимом.
  Я не буду спиняться додатково на зрадництві Ющенка, який фактично продав владу і державу донецьким ще в 2005 році - за бакси і долю в росукренерго. Надіюсь, що він за все заплатить після відновлення в країні справжнього правосуддя.
  Хочу лише привести до тями виборців, які ведуться на начебто горду позицію "проти всіх". В романі Жюля Верна "Пятнадцятирічний капітан" командування кораблем після загибелі всієї команди приймає на себе підліток. Уявимо, що знайшлись противсіхи, які не допускають нікого до штурвалу. Бо нема достойного, на їх думку, капітана. Чи були б якісь шанси на порятунок?
  Корабель без капітана не прийде в порт. Країна без дбайливого керівництва піддається окупації і розграбуванню. Ми не можемо впасти в летаргію і проснутись лиш тоді, коли з*явиться новий Володимир Великий. Потрібно зараз вибирати достойних капітанів, які не дадуть кораблю потонути. Самим відчути себе капітанами.
  Особливо хочу звернутись до чоловіків.Практично кожен з нас присягався захищати свою землю.Тисячі проливали кров в Афганістані і інших гарячих точках. І не були боягузами. То ж будьмо достойними синами своєї прекрасної землі і маймо мужність не віддати її на розграбування ненаситним зайдам.