Дотик віри

"І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене? А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце" Мр. 5:31-32

Юрба тиснула Ісуса зі всіх сторін. Сотні людей, протискаючись повз Нього, навіть не підозрювали, що зараз, саме в цю мить, торкаються Сина Божого! Так, Він – знаменитість. Він виганяє демонів, зцілює різні недуги, може навіть з нічого створити їжу! Давно таких не з’являлося в Ізраїлі. Він так близько, майже поруч. Тисячі очей не зводили з Нього погляд, сотні рук хотіли доторкнутися до Назарянина, щоб потім, ввечері, розповідати сусідам: "Я торкнувся Вчителя!". І десяткам це вдавалося. А Ісус йшов далі.

Та враз зупинився. Став пильно вдивлятися в лиця людей, немовби шукаючи когось.

- Учителю, що трапилося? – не зрозуміли причину зупинки учні.

Христос, розглядаючи людей, запитав:

- Хто з вас щойно торкнувся моєї одежі?

Довкола почувся придушений сміх: "Ісусе, ти ж бачиш, що народ з усіх сторін тиснеться до Тебе і запитуєш дивні речі?". Та Христос був серйозним.

Деякі з тих, хто опинився найближче до Нього, вже з острахом та пересторогою почали озиратися.

"Щось не сподобалося назарянину", "Вже замучили, напевно, Його своїми дотиками", "Мені б самому набридло", "Нема нічого дивного: така доля героя", - чулося з натовпу.

Раптом з юрби вийшла наляка жінка, і, трясучись, впала до ніг Ісуса. Він підняв її, усміхнувся і з любов’ю подивився в вічі. Без сумніву, Він шукав саме її, ту, чий дотик був особливим. Дотик віри!

Чи не нагадує вам ця історія сучасне християнство? Як і учні, ми часто висловлюємо схожі претензії Богові: "Ми тут, біля Тебе, "тиснемо Тебе", а Ти чомусь звертаєш увагу на когось іншого?".

А Бог продовжує пояснювати: "Я шукаю того, хто з вірою торкається Мене! Не просто так, не з цікавості, не за звичкою, не за збігом обставин, не продовжуючи родинну історію, не за традицією. А тільки з вірою!".